Питання 1. Поняття та предмет корпоративного управління

Тема 1. Сутність і економічна природа корпоративного управління

1. Поняття та предмет корпоративного управління

2. Функції корпоративного управління

3. Місце та основні риси корпоративного сектору в сучасних світових соціально-економічних системах.

4. Сучасні системи корпоративного регулювання

Поняття корпорація походить зі США і введено в економічне життя внаслідок його глобалізації. Однак в США корпораціями називають не тільки підприємницькі структури («joint stok bussines corporation»). Крім того корпораціями називають і неприбуткові організації («non-profit corporation»), а також урядові корпорації («government corporation»).

Слово «Корпорація» походить від лат. corporation (об’єднання. співтовариство) та означає об’єднання, союз, що створюються на основі професійних або майнових інтересів, які пов’язані з об’єднанням власності.

Таки чином, корпоративне управління – є управління специфічною об’єднаною власністю.

На сьогодні не існує єдиного визначення корпоративного управління ні в зарубіжній, ні у вітчизняній науковій літературі. Часто під корпоративним управління розуміють загальний менеджмент, що не точно визначає його сутність.

Предметом корпоративного управління не є безпосередньо виробництво, фінанси, ринки, кадрова політика. Корпоративне управління розглядає здійснення господарських операцій виходячи з найбільш ефективної діяльності корпорації не тільки з погляду менеджменту організації, а й її власників.

Але не завжди інтереси власників та корпорації (як підприємства) збігаються. Тому корпоративне управління в системі загального менеджменту спрямоване на отримання кінцевого результату, яким є найбільш оптимальне узгодження інтересів суб’єктів корпоративних відносин:

- власників;

- менеджерів;

- працівників;

- суспільства.

Корпоративне управління може розглядатися як управління корпоративними правами.

Тобто к орпоративне управління представляє собою процеси регулювання власником руху його корпоративних прав з метою отримання прибутку у вигляді дивідендів, відшкодування витрат через отримання частки майна при його ліквідації.

Корпоративні права – право власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої особи, отримання інформації про діяльність цієї особи, а також частки активів у разі ліквідації відповідно до чинного законодавства.

Реалізація корпоративних прав здійснюється через вплив на прийняття рішень у корпораціях шляхом голосування, методи і форми придбання цінних паперів і позбавлення від них.

У світовій практиці корпорація – правова форма бізнесу, який відокремлений від конкретних осіб, які ним володіють. Поняття «корпорація» жорстко відокремлюється від приватного підприємства і товариств, які формуються за рахунок об’єднання осіб (повне і командитне товариство; передбачають особисту участь в управлінні підприємством, здійснення функцій з виробництва), а не капіталів (акціонерне товариство і товариство з обмеженою відповідальністю; майновий внесок, обмежена відповідальність власників).

Корпорація має право юридичної особи і найбільш адекватного відображення набуває у формі акціонерного товариства. Основними критеріями розмежування корпоративного і некорпоративного сектору є відокремлення функцій розпорядження й обмежена відповідальність власників.

Загальноприйнятими об’єктами корпоративного управління обов’язково є акціонерні товариства, а також та частина товариств з обмеженою відповідальністю, в яких управління відокремлено від власності. Також об’єктами корпоративного управління виступають корпоративні права в цих товариствах. Однозначно до корпоративних не належать приватні підприємства, а також повні та командитні товариства, оскільки тут немає жорсткого розмежування власників та управлінців, і не існує обмеженої відповідальності. Своєрідними об’єктами управління є державні підприємства, які в деяких випадках і видах мають риси, притаманні корпорації.

Суб’єктпми корпоративного управління є:

1. Власники корпоративних прав: громадяни, юридичні особи, держава. Треба враховувати, що не кожний емітент і не у кожному випадку емітує корпоративні права, оскільки багато видів цінних паперів не є свідченням корпоративних прав (облігації, векселі, інші). Обмежені корпоративні права мають власники привілейованих акцій. Корпоративні права є свідченням частки, або паю у власності підприємства. Тому можна вважати, що кожний власник корпоративних прав є інвестором, але не кожний інвестор є власником корпоративних прав.

2. Власники і менеджмент підприємства - емітетнта цінних паперів – юридичної особи, яка від свого імені випускає цінні папери і зобов’язується виконувати обов’язки, що віпливають з умов їх випуску.

3. Держава, яка створює загальні норми прямого і опосередкованого регулювання руху корпоративних прав.

4. Суспільна інституція фінансового посередництва і менеджменту. У світі існує розвинутий інститут посередництва, завдяки якому власник корпоративних прав передає значну частину своїх прав в управлінні професіоналам (дилерськи та брокерськи компанії, інші фінансові посередники, які регулюють рух корпоративних прав в інтересах їх власників.

5. Працівники корпоративних підприємств. Норма про участь у голосуванні органів, що представляють трудовий колектив, введена в законодавчу базу України, стосовно акціонерних товариств.

Дата добавления: 2014-01-07