У складі видатків на державне управління найбільшу частку ста­новлять кошти на оплату праці (близько 75%)

Працівники органів державного управління мають статус держав­них службовців, оплата їхньої праці здійснюється відповідно до Зако­ну України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, до­плати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Чисельність державних службовців в Україні — 230 тис. чоловік.

Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов´язків згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. №35 «Про умови оплати праці працівників апарату ор­ганів державної влади та інших органів».

За умови постійної нестачі бюджетних коштів фінансування ор­ганів державного управління здійснюється в основному в розмірах, необхідних для забезпечення поточної діяльності. Головним чином це витрати на оплату праці, нарахування на заробітну плату та витрати на господарське утримання установ і організацій.

Враховуючи економічну ситуацію в Україні, можна стверджувати, що система органів державного управління є структурно невизначеною та малоефективною. Тому Указом Президента України було розпочато адміністративну реформу, ключовим напрямом якої є створення системи державного регулю­вання економіки України. Для реформування державного управління потрібен системно-функціональний підхід, який дасть змогу визначити оптимальну для нашої держави структуру органів виконавчої влади і їх чисельність. Виходячи з того, що система управління реалізується головним чином через взаємовідносини між працівниками органів управління, ці відносини і, відповідно, співвідношення чисельності апаратів різних органів управління також носять системний характер. Так, зро­стання частки приватних підприємств має зменшувати навантаження на середні ланки державного управління і відповідно збільшувати штати на рівні підприємницьких структур. Загалом скорочення дер­жавного сектора приводить до підвищення значення (на державному рівні) органів функціонального управління (комітетів та інших відомств) за рахунок міністерств, що здійснювали галузеве лінійне уп­равління.

Реформуючи державне управління, слід мати на увазі, що у склад­них економічних умовах різке скорочення апарату управління без вирішення проблеми суттєвого підвищення продуктивності праці державних службовців може призвести до подальшого погіршення ке­рованості державою.

29.Видатки на судові органи і прокуратуру, на правоохоронні органи, на утримання податкової адміністрації та митних органів.

Видатки на правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави зумовлені природою і функціями держави, необхідністю захисту її внутрішніх і зовнішніх інтересів.

До складу видатків на правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави відповідно до функціональної класифікації видатків бюджету належать видатки:

— на утримання органів внутрішніх справ;

— внутрішні війська;

— утримання прокуратури;

— кримінально-виправні системи;

— прикордонні війська;

— Службу безпеки України;

— пожежну охорону;

— утримання Головного управління урядового зв'язку;

— утримання розвідувальних органів;

— утримання Національного бюро розслідувань;

— утримання інших правоохоронних органів;

— зміцнення правопорядку за рахунок реалізації конфіскованого митними органами майна, валюти та інших цінностей.

За рахунок місцевих бюджетів плануються видатки на утримання підрозділів місцевої міліції. Планування видатків на правоохоронну діяльність із державного бюджету здійснюється за програмно-цільовим методом.

30. Порядок Фінансування міжнародної діяльності держави.

Витрати на міжнародну діяльність охоплюють фінансування посольств, консульств, представництв за кордоном, виконання повноважень державними органами, які представляють нашу державу за кордоном, участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, переговорах, зустрічах посадових осіб, участь України в міжнародних програмах тощо.

Одним із актуальних питань, що стосуються витрат на управління, є їх скорочення, але без зменшення ефективності функціонування державних установ. Протягом 1999—2000 pp. у результаті проведення кадрової реформи чисельність державних службовців була зменшена в середньому на 20 % з відповідним підвищенням рівня заробітної плати. Оскільки це питання є досить актуальним у державі, вишукуються можливості подальшого регулювання управлінських витрат. Так, Кабінет Міністрів постановою від 4 квітня 2001 р. "Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів" урегулював ці відносини.

Міжнародна діяльність включає:

міжнародне співробітництво;

реалізацію міжнародних угод;

міжнародні культурні, наукові та інформаційні зв’язки.

Витрати на міжнародну діяльність є необхідними, адже геополітично Україна розташована в центрі Європи і має вигідно використовувати це положення, розвиваючи зв'язки зі своїми партнерами. Але має бути економічна доцільність, і тому ст. 24 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 р. " передбачено мораторій на вступ до міжнародних організацій і приєднання до міжнародних угод, умови членства в яких передбачають сплату внесків або здійснення будь-яких інших виплат за рахунок Державного бюджету понад спеціально визначені обсяги.

Дата добавления: 2014-01-07