Аналіз собівартості та рентабельності продукції галузей

Узагальнюючий показник собівартості — рівень витрат на одну грошову одиницю вартості товарної продукції.

Крива лінія на графіку характеризує зниження загального рівня собівартості продукції залежно від зростання обсягу виробництва в господар­ствах.

Щоб з'ясувати причини підвищення собівартості, насамперед, вияв­ляють галузі з порівняною високою собівартістю виробництва продукції і детально аналізують собівартість одиниці конкретного виду продукції по основних факторах, які впливають на неї.

Визначають вели­чини впливу факторів продуктивності й розміру витрат на одиницю галузі.

У рослинництві до постійних належать витрати минулих років, на проведення передпосівного обробітку ґрунту й сівби, на догляд за росли­нами, вартість насіння, мінеральних і органічних добрив, страхові плате­жі, накладні витрати.

До умовно-змінних, що залежать від урожайності культури, нале­жать витрати на збирання врожаю, на оплату праці в частині додаткових виплат за продукцію, премій за підвищення врожайності культур тощо.

Рис. 2.3. Залежність загального рівня собівартості валової продукції від обсягу виробництва

У тваринництві величину постійних витрат на одну голову тварин становлять пряма оплата праці, амортизація й витрати на поточний ремонт, вартість підстилки і підтримуючого корму, накладні витрати та деякі інші. Змінний характер мають витрати продуктивних кормів, на додаткову оплату праці за продукцію та інші.

Якщо позначити постійні витрати на одиницю галузі а, змінні витрати з розрахунку на одиницю продукції b, а продуктивність одиниці галузі q, то витрати на одиницю галузі можна записати у вигляді формули:

По виробничих процесах і операціях розраховується й обґрунтовується планова собівартість продукції вирощування культур у технологічних картах, а також складається фактична собівартість у процесі виробництва. Для аналізу собівартості разом з даними річного звіту широко використовують дані внутрішньогосподарської звітності та обліку витрат по роботах рослинництві.

Аналіз собівартості починають з простого порівняння відповідним чином згрупованих показників. В окремі групи виділяють витрати минулого й звітного року, в тому числі на передпосівний обробіток ґрунту, сівбу і догляд за посівами, а також збирання врожаю. Формула залежності собівартості від продуктивності галузі, постійних і змінних витрат з урахуванням виходу побічної продукції (n) має вигляд:

с_г = а + bq.

Тоді собівартість одиниці продукції: с_n = .

Рис. 2.4. Залежність собівартості 1 ц цукрових буряків від постійних витрат на 1 га посіву та врожайності

За такою методикою аналізують собівартість тваринницької продукції. Відхилення по кожному фактору вказують важливі напрями розробки заходів щодо зниження собівартості виробництва молока: зміцнення кормової бази і здешевлення собівартості виробництва кормів. На цій основі можна підвищити продуктивність тварин, знизити затрати праці у тваринництві. Треба передбачити раціональ­нішу структуру посівів кормових культур і підвищення їх продуктивності, заходи щодо підвищення продуктивності тварин, переглянути організацію праці на фермах, норми закріплення тварин тощо.

З показником собівартості виробництва сільськогосподарської про­дукції тісно пов'язана рентабельність кожної галузі та продуктивної площі земельних угідь, яка використовується для її ведення. Крім собівартості, на фінансові результати впливають і середні ціни реалізації продукції, види реалізації.

Економічну ефективність галузей характеризує показник чистого доходу на 1 га площі продуктивної землі, необхідної для виробництва продукції в окремих галузях.

Дата добавления: 2014-01-07