Стратегія управлінських рішень за результатами аналізу

У багатьох випадках виникає необхідність порівняння досягнутих господар­ством показників з даними за попередній рік або за 3 - 5 років господарю­вання, розрахунковими нормативами тощо.

Заключним важливим етапом економічного аналізу є розробка заходів, спрямованих на усунення недоліків і використання виявлених резервів подальшого зміцнення економіки господарства. Першочерговим завданням щодо цього є економічне обґрунтування виробничої програми господарства на наступний рік. Мета такого обґрунтування — підвищення економічної ефективності ведення господарства. Оцінюється передбачений в плані рівень виробництва, а також перевіряється обґрунтованість й реальність виконання планових показників. Аналіз змісту планів господарства має важливе значення для наступного внутрішньогосподарського аналізу їх виконання, при якому основним критерієм для порівняння стають планові показники.

Необхідно дотримуватись певної послідовності розробки й прийняття рішень. З метою збільшення обсягів виробництва продукції і зниження її собівартості перед складанням плану керівництву господарства необхідно вирішити такі питання:

1. Чи достатній обсяг виробництва продукції для виконання плану продажу її, а також порівняно з середнім по групі та передовими однотипними господарствами? Визначають за допомогою коефіцієнта інтенсивності ведення господарства.

2. Якщо обсяг виробництва невеликий, то якою мірою його можна
збільшити за рахунок підвищення врожайності культур і продуктивності
тварин? Про можливості щодо цього свідчитиме коефіцієнт загального рівня продуктивності господарства.

3. Якщо загальний обсяг валової продукції невеликий і причиною
цього є недосконала галузева структура господарства або недостатній
рівень спеціалізації виробництва, то чи може господарство збільшити
розміри галузей і поліпшити їх співвідношення в господарстві? Визна­чають за допомогою коефіцієнта галузевої структури господарства.

4. Якщо для збільшення загального обсягу валової продукції
необхідне поліпшення галузевої структури, то:

а) чи можна, виходячи з наявності виробничих приміщень та кормових ресурсів, збільшити поголів'я продуктивних тварин і підвищити
питому вагу більш продуктивної худоби у загальному поголів'ї?

б) чи може бути розширена посівна площа під товарними культурами землеробства за рахунок скорочення площі, зайнятої під кормовими культурами?

в) якщо так, то чи можна розширити посіви найбільш продуктивних
культур?

г) у складі площі, зайнятої під кормові культури, треба з'ясувати,
чи є можливість збільшити площу під найбільш урожайними кормовими
культурами.

5. Паралельно з вирішенням питань обсягу валової продукції
важливо дати оцінку витратам виробництва і з'ясувати шляхи їх зменшення. Для цього користуються показником витрат на 1 грн. валової продукції, аналіз якого допоможе одержати відповідь на такі питання:

а) якщо цей показник високий, то чи не є причиною цього обсяг
валової продукції (якщо ні, то причиною великих витрат; є висока собівартість одиниці продукції по її видах);

б) на скільки можна знизити собівартість одиниці продукції шляхом
скорочення витрат на одиницю розміру галузі та за рахунок підвищення
рівня її продуктивності.

6. З метою економії витрат окремо розглядають і приймають
рішення щодо використання робочої сили, техніки, кормів, добрив тощо,
при цьому вирішують такі питання:

а) чи ефективно використовують відповідний ресурс виробництва? Якщо ні, то величину ресурсів приводять у відповідність до розмірів і обсягів виробництва; підвищують рівень використання ресурсів виробництва.

Найбільш доступним і зрозумілим для управлінського персоналу є метод послідовного включення у виробничу програму, в рамках обмежуючих виробництво факторів, у першу чергу тих галузей, які дають найбільший вихід валової продукції і чистого доходу на 1 га сільсько­господарських угідь. До факторів, що обмежують вільний вибір складу виробничої програми, належать контракти на продажу продукції державі, необхідна кількість продукції власного виробництва на внутрігосподарські потреби для переробки в господарстві, наявність робочої сили, техніки, виробничих приміщень, фінансових ресурсів тощо.

Цей метод виробничого планування називають ще методом ліміту­ючого фактора, при якому найкращою виробничою програмою буде та, яка забезпечить максимальні обсяги продукції або чистого доходу в розра­хунку на одиницю лімітуючого фактора. Для сільськогосподарських під­приємств головним засобом виробництва і основним обмежуючим його фактором є земельна площа. Тому найдоцільніше обґрунтувати виробничу програму шляхом максимізації виходу продукції, валового й чистого доходу з розрахунку на одиницю продукції земельної площі.

Одержані висновки з аналізу господарських резуль­татів за минулий рік можна використати для обґрунтування виробничої програми, що розробляють на другий за звітним періодом рік. Ось чому економічний аналіз треба провести заздалегідь до складання плану.

При складанні виробничої програми особливо відповідальним є обґрунтування структури посівних площ сільськогосподарських культур. Враховують завдання щодо реалізації, потреби продукції рослинництва для створення насіннєвих фондів, внутрі­господарської реалізації та обсяги кормовиробництва. Для виконання завдань виробництва продукції тваринництва, а також виходячи з наяв­ності виробничих приміщень на плановий рік передбачається середньо­річне поголів'я тварин. На підставі планових завдань розвитку тварин­ництва розраховують загальну потребу в кормах та обсяг їх виробництва на площу ріллі.

Виходячи з першочергових потреб виробництва продукції рослин­ництва і планових показників урожайності культур, визначають мінімаль­ну посівну площу. При розподілі цієї площі враховують економічну ефективність окремих культур, необхідність збільшення обсягів виробництва зерна, забезпеченість трудовими ресурсами тощо.

Для отримання оптимального співвідношення посівних площ окре­мих культур з урахуванням наявних ресурсів ефективними є методи ліній­ного програмування.

Задачі лінійного програмування можна розв'язувати алгебраїчним шляхом або за допомогою графіків. Одним з простих і доступних в умовах господарства способом розв'язання задачі вручну є складання спеціальної так званої симплексної таблиці.

Більший ефект дає розв'язання задач лінійного програмування за допомогою сучасних, зокрема електронно-обчислювальних машин (ЕОМ). При цьому в зміст задачі можна включити велику кількість галузей, що аналізуються, а також передбачити обмежуючі фактори.

Потреби раціонального управління сільськогосподарським виробниц­твом вимагають економічної оцінки не тільки загального планового рівня виробництва, а й планових показників, що характеризують галузеву структуру господарства та продуктивність галузей. Для оцінки цих двох факторів визначають розрахунковий показник вартості валової продукції за умови планових розмірів галузей, але при досягнутій їх продуктивності у базисному році.

При виконанні наміченої у плані виробничої програми створю­ється умови для збільшення обсягу товарної продукції, чистого доходу і підвищення рентабельності.

Запитання для самоперевірки:

1. Якими показниками вивчаються в комплексі для аналізу господарських результатів?

2. Які показники вивчаються в кінці аналізу господарської діяльності?

3. Якими показниками характеризується ефективність використання виробничих ресурсів?

4. Економічний зміст поділу витрат на умовно-змінні і умовно-постійні.

5. Які витрати відносяться в рослинництві до умовно-змінних?

6. Які витрати відносяться в тваринництві до умовно-постійних?

7. Для яких цілей використовується графік співвідношення рівнів виробництва валової й товарної продукції та витрат на 1 га сільгоспугідь?

8. Що таке галузева структура виробництва в сільському господарстві?

9. Які коефіцієнти характеризують рівень виробництва?

10. Який показник є узагальнюючим показником собівартості?

11. Якою системою показників характеризується використання трудових ресурсів?

12. Якою системою показників характеризується використання основних фондів?

13. Якою системою показників характеризується використання машинно-тракторного парку?

14. Якою системою показників характеризується використання транспортних засобів?

15. Поясніть сутність методу лімітуючого фактору.

ТЕМА 3. НОРМАТИВИ ДЛЯ СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ

План:

Дата добавления: 2014-01-07