Загальні принципи класифікації та оцінки галузей господарства

Час – 2 години

Узагальнення результатів економічної оцінки виробничих одиниць

Оцінка виробничих одиниць в тваринництві

Оцінка виробничих одиниць в рослинництві

ТЕМА 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ОДИНИЦЬ

План:

4. 1. Загальні принципи класифікації та оцінки галузей господарства

Мета: усвідомити принципи і систему економічного оцінювання виробничих одиниць.

У результаті вивчення теми студент повинен:

знати: яким чином оцінюють галузі господарства, відмінності в оцінюванні основних галузей, як узагальнюються результати економічної оцінки;

вміти: застосовувати придбані знання на практиці.

Література: [4 c.121-134].

Визначення економічної оцінки виробничої одиниці містить 6 пунктів:

1) визначити потенціальний прибуток від виробничої одиниці однієї або декількох галузей на основі нормативів та раніше передбаченого кола умов;

2) розмістити альтернативні галузі за ступенем прибутковості;

3) розробити і систематизувати технологію, практичні прийоми й способи, а також потребу у витратах для кожної галузі;

4) визначити співвідношення "фактор — продукція" по основних видах витрат, окремих галузях при максимально прибутковій їх комбінації;

5) орієнтовно з'ясувати можливості впливу альтернативних галузей на використання і розподіл ресурсів господарства, виявити зв'язки між галузями, які є або можуть виникнути;

6) створити основу для подальшого, більш складного аналізу необхідного при прийнятті управлінських рішень відносно розмірів і співвідношення галузей і використання ресурсів господарства.

Кінцевим результатом економічної оцінки є висновок про прибутковість однієї виробничої одиниці, тобто одного гектару площі, зайнятої під будь-якою культурою, або однієї голови продуктивних тварин (молоч­ної або м'ясної корови, курки-несучки, відгодованої тварини тощо). Щоб одержати таку інформацію, використовується широке коло натуральних і вартісних показників по кожній виробничій одиниці при оптимальній комбінації доходів, яку характеризують різного типу дані: величина всіх виробничих витрат, включаючи матеріали, послуги та інше; ціна, або вартість, кожного елемента витрат; обсяги продукції, або урожайність; продажні ціни на сільськогосподарську продукцію.

В розрахунки доходності галузей і виробничих одиниць до заключного аналізу доцільно брати лише змінні витрати.

Існують загальні правила, яких слід додержуватись при проведенні економічної оцінки.

1. Проводити економічну оцінку з урахуванням наявної матеріальної бази та інших умов, в яких діє сільськогосподарське підприємство.

2. Вибрати відповідний плановий період і пристосувати аналіз до умов, які можуть скластись у майбутньому.

3. Використати нормативи (стандарти), якщо немає будь-яких причин, що зумовлюють використання іншого методу.

4. Провести окрему оцінку пристосованості різних культур до кожного типу ґрунтів.

5. Проаналізувати всі фактичні дані, що характеризують звичайні кліматичні умови, спрогнозувати можливі погодні зміни для кожної основної галузі.

6. Технологія і витрати виробництва повинні відповідати структурі капіталу та умовам землеробства в даному господарстві.

7. Забезпечити відповідність витрат і рівня виробництва рівню кваліфікації та діловим якостям управлінського персоналу.

8. Використовувати реальні нормативи для оцінки рівня виробництва, враховуючи фізичні ресурси, техніку, технологію та ділові якості господарників, передбачити можливі зміни технічних засобів.

9. Проявляти стриманість в оцінці нормативів цін, передбачати відповідний гарантійний резерв для компенсації коливання цін.

10. При виборі виробничого напрямку господарства і нормативів максимально використовувати результати новітніх наукових досліджень і досвід як цього господарства, та інших однотипних господарств.

11. Послідовно додержуватись одного методу.

Важливе значення має послідовність стадій аналізу – як змісткожної окремої стадії, так і її відповідне місце у загальному плані проведення заходів. Такими стадіями є: 1) вирішити, в яких рамках буде вестись аналіз; 2) вибрати стандарти й нормативи; 3) визначити доходність галузей; 4) оцінити результати аналізу ефективності виробничих одиниць.

Дата добавления: 2014-01-07