Стратегічний аналіз доцільності інвестицій у розвиток СГП

Стратегічний аналіз інвестиційних проектів тісно пов'язаний не тільки з визначенням чистої приведеної вартості, дисконтуванням грошових потоків та калькулюванням ЕVА. але і з розрахунком імовірності отримання очікуваного результату від інвестування коштів. Визнання як оптимального того проекту, який має найбільше значення чистої приведеної вартості або найменший термін окупності - це більшою мірою підхід фінансового аналізу, а не стратегічного.

З погляду менеджера чи аналітика, який проводить стратегічний аналіз інвестиційних проектів, головним критерієм є ринковий, а не фінансовий результат.

Іноді буває, що з фінансового погляду наслідки стратегії "пересування" СГП у "зіркову" зону є негативними, оскільки прямої віддачі від проекту немає - грошовий потік негативний. Зі стратегічного погляду ситуація протилежна - процес реалізації стратегії оцінюється позитивно, оскільки мета досягнута.

Це протиріччя пояснюється просто – горизонт фінансового і стратегічного планування суттєво відрізняється. Якщо дія фінансового планування основний часовий період - один рік, то стратегічне планування може визначати цілі на декілька років вперед. Тому навіть якщо СГП у звітному році отримав збитки і, можливо, буде збитковим ще два-три роки, зі стратегічного погляду це цілком прийнятне, звичайно, за умови, що підрозділ за цей час добре зміцнив свої позиції і став домінуючим лідером.

Отже, для стратегічного аналізу найважливіших інвестиційних проектів необхідно застосовувати підходи, відмінні від методу чистої приведеної вартості чи терміну окупності.

Одним з альтернативних методів стратегічного аналізу є оцінка ринкового (або іншого) результату інвестиційного проекту з допомогою імовірнісних підходів, зокрема, ланцюгів Маркова і матриць переходу системи. Часто перспективна (очікувана) позиція підприємства оцінюється за трьома рівнями:

1-й рівень (висока оцінка): «зірка - домінуючий лідер»;

2-й рівень (середня оцінка): «зірка - один з лідерів»;

3-й рівень (низька оцінка): «важка дитина».

З метою формалізації введемо такі умовні позначення:

А₁ - висока оцінка;

А₂ - середня оцінка;

Аз - низька оцінка.

Користуючись термінологією теорії імовірностей, можна стверджувати, що становища системи А,, А„ А, утворюють повну групу несумісних між собою подій, кожна з яких має свою імовірність. Відомо, що сума імовірностей подій А₁ А₂,..., А_n, що утворюють повну групу, дорівнює одиниці. Оскільки ми розглядаємо лише три події (ринкові позиції), то п = 3, а наведене вище правило може мати такий вигляд:

Р (А₁ + А₂+ А₃) = Р (А₁) + Р (А₂) + Р (А₃) = 1, (10.8)

де Р(А₁+А₂+А₃) - імовірність появи однієї з несумісних подій (досягнення однієї з альтернативних позицій в моделі ВСG) А ₁ А₂ або А₃;

Р(А₁), Р(А₂), P(A₃) - імовірності виникнення подій (досягнення позицій) А₁, А₂. А₃ відповідно.

Оцінки А₁, А₂. А₃ в принципі можуть виникати в різній послідовності протягом періоду, який підлягає дослідженню, СГП може здійснити довгу подорож «полями» матриці ВСG або іншої матриці, обраної для аналізу.

Найкраща ситуація для СГП - це послідовність А₃ – А_j, тобто перетворення з "важкої дитини" на домінуючу "зірку", але на практиці можуть бути й інші послідовності: А₃ – А₂,, А₃ – А_3, А₃ – А₂ – А_1, А₃ – А₁ – А₂ і т.д.

Для того, щоб визначити імовірність успішної реалізації стратегії, розробленої для СГП (формальний запис послідовності зміни позицій А₃ – А₁), можна використати ланцюги Маркова.

Ланцюги Маркова дозволяють розглядати зміну структури сукупності як імовірнісний процес: імовірність знаходження одиниці у тому чи іншому становищі на даний час визначається характером розподілу імовірностей знаходження її в окремих становищах протягом минулих періодів та імовірності зміни цих становищ до теперішнього моменту часу або етапу розвитку.

Ланцюгом Маркова називають послідовність випробувань, в кожному з яких система приймає тільки одне з k. становищ повної групи, причому умовна імовірність р_ij(s) того, що в s-му випробуванні система буде знаходитися в становищі j за умови, що після (s-1)-го випробування вона знаходилася в становищі i, не залежить від результатів інших, раніше проведених випробувань.

Ситуацію, коли s > 1, розглядати не будемо для спрощення. Це означає, що перехід від однієї ринкової позиції до іншої відбувається за один крок, тобто протягом певного періоду оцінка об'єкта дослідження (ринкової позиції СГП) може змінюватися лише один раз. Тому умовні імовірності р_ij(s) можна записувати як р_ij і визначати як перехідні імовірності того, що позиція СГП i (яка може бути визначена для будь-якого періоду) в наступному періоді зміниться на оцінку j.

Умовні імовірності р_ij виникнення незалежних подій А₁, А₂ А_3, що належать до повної групи, можуть бути визначені емпіричними або експертними методами.

В позначенні р. перший індекс вказує номер попередньої, а другий - наступної ринкової позиції СГП. Наприклад, р₃₁ - імовірність переходу з позиції А₃ в позицію А₁ за визначений час. Сукупність перехідних імовірностей утворює так звану матрицю переходу. Для нашого випадку, коли ми розглядаємо лише три ринкові позиції (А₁ А_2, А₃), це буде квадратна матриця розміром 3х3;

P₁₁ P₁₂ P₁₃

P= P₂₁ P₂₂ P₂₃

P₃₁ P₃₂ P₃₃

Припустимо, що для СГП «X» побудовано певну матрицю переходу системи:

0.5 0.3 0.2

P= 0.2 0.3 0.5

0.6 0.3 0.1

Нас найбільше цікавить третій рядок матриці, в якому вказуються імовірності переходу з позиції А₃, в позиції А₁ (р₃₁ = 0,6), А₂ (р₃₂= 0,3) і А₃ (р₃₃ = 0,1). Отже, імовірність успішної реалізації наміченої щодо СГП стратегії (перетворення «важкої дитини» на «домінуючу зірку») становить 60%, імовірність часткового успіху (перетворення на «зірку - одного з лідерів») - 30%, імовірність поразки («важка дитина» не зможе поліпшити позицію) - 10%. В цілому розподіл імовірностей досить сприятливий для того, щоб спробувати реалізувати стратегію зростання.

Наведена вище матриця переходу системи аналогічно могла би застосовуватися тоді, коли б початкова позиція СГП була іншою. Можуть змінюватися також кількість і зміст позицій, включених в процес аналізу (наприклад, можна побудувати матрицю переходу для всіх чотирьох позицій моделі ВСG розміром 4х4).

Процедуру стратегічного аналізу, побудовану на використанні ланцюгів Маркова і матриць переходів, найкраще виконувати з допомогою комп'ютера (наприклад, в середовищі електронних таблиць - МS Ехсеl, Lоtus 1-2-3 та ін.). Найбільший недолік запропонованої методики - це не складність обчислень, а невизначеність щодо перехідних імовірностей, яку потрібно якось долати. Найкраще це можна зробити з допомогою експертних методів дослідження, поєднаних з ґрунтовним аналізом ретроспективної інформації за минулі роки.

Запитання для самоперевірки:

1. У чому полягає концепція вартості грошей у часі?

2. Як розраховується приведення вартості грошових потоків?

3. Що таке чиста приведена вартість і як цей показник використовується у порівняльному аналізі грошових проектів?

4. Як розраховується майбутня вартість грошових коштів?

5. Що таке ЕVА? Як розраховується цей показник?

6. Яким чином показник ЕVА можна пов’язати з BSC?

7. Які поправки вносяться у традиційну фінансову звітність при розрахунку ЕVА? Для чого потрібні ці поправки?

8. Які переваги отримує підприємство від запровадження ЕVА?

9. Що таке ланцюги Маркова і матриця переходу системи?

10. Яким чином необхідно аналізувати стратегічну доцільність інвестування з допомогою матриці переходу системи?

Список літератури:

Основна:

1. Гордієнко П.Л. Стратегічний аналіз: Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2006. – 404 с.

2. Головко Т.В., Сагова С.В. Стратегічний аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц./ За ред.. д-ра екон. наук, проф.. М.В.Кужельного. –К.: КНЕУ, 2002.-198 с.

3. Економічний аналіз (практикум). За ред.. Мниха Є.В. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 432 с.

4. Ковальчук М.І. Стратегічний аналіз у сільському господарстві: Навч.посібник. - К.: КНЕУ, 1997. - 224 с.

5. Редченко К.І. Стратегічний аналіз: Навчальний посібник. Видання 2-гн, доповнене. – Львів: “Новий світ – 2000”, “Альтаїр – 2002”, 2003. – 272 с.

Додаткова:

1. Ансофф И. Стратегическое управление / Сокр. Пер. с англ.; Науч. ред и авт. предисл. Л.И. Евенко, - М., 1998. - 519 с.

2. Алдохін І.П., Бубенко І.В. Теорія прийняття рішень: Навч. посібник. - К., 1990. - 156 с.

3. Багров В. П., Багрова І. В. Економічний аналіз: Навчальний посібник. — К.: Центр на­вчальної літератури, 2006. — 160 с.

4. Бочаров В. В. Инвестиции. — СПб.: Питер, 2003. — 288 с:

5. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб­ник. — Київ: ЦУЛ, 2003. — 504 с.

6. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління підприємством. Навчальний посіб­ник. — Вид. 2-ге, виправл. і доп. За ред. Василенка В.О. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 400 с.

7. Верба В. А., Загородніх О. А. Проектний аналіз: Підручник. — К.: КНЕУ, 2000. — 322 с.

8. Грант Р.М. Современный стратегический анализ. 5-е изд. / Пер. с англ. под ред. В.Н. Фунтова. – СПб: Питер, 2008. – 560 с.

9. Зайцев Л.Г., Соколова М.И. Стратегический менеджмент: Учебник. — М.: Юристь, 2002. - 416 с.

10. Івакіна І. Стратегічний аналіз. — X.: Фактор, 2008. — 256 с.

11. Каплан Роберт С., Нортон Дейвид П. Сбалансированная система показателей. Как в новой бизнес-среде преуспевают организации, применяющие сбалансированную систему показателей/ Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2004. – 416 с.

12. Каплан Роберт С., Нортон Дейвид П. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию. – 2-е изд., испр. и доп. / Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2004. – 320 с.

13. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. — 378 с.

14. Круглов М. И.Стратегическое управление компанией. Учебник для ВУЗов. — М.: Русская Деловая Литература, 1998. — 768 с.

15. Кучеренко Т.Є., Уланчук В.С., Шайко О.Г. Звітність підприємств: Підручник / За ред. В.С. Улан-чука. — К.: Знання, 2008. — 492 с. — (Вища освіта XXI століття).

16. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 365 с.

17. Проблеми фінансової підтримки малих і середніх підприємств на селі / За ред. М.Я. Дем'яненка. - К.:ННЦ ІАЕ, 2004. - 240 с.

18. Прокопенко І. Ф., Ганін В. І. Методика і методологія економічного аналізу: Навч. пос. - К.: Центр уч­бової літератури, 2008. - 430 с.

19. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - М: ИНФРА-М, 2002. - 336 с.

20. Савчук В.П., Прилипко С.И., Величко Е.Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов. — Учебное пособие. —Киев: Абсолют-В, Эльга, 1999. —304 с.

21. Стратегическое рыночное управление / Пер. с англ. под ред. Ю. Н. Кап-туревского. — СПб: Пиггер, 2002. — 544 с.

22. Розвиток менеджменту в сучасному АПК. / Семенов Ю.Г. Метод, рекомендації в 5-ти ч. - К.,1991. -93

23. Томпсон А.А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки реализации стратегии: Учебник для вузов/ Пер. с англ. под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. — М: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.

24. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под ред. Е. С. Стояновой. — 5-е изд., перераб. и доп.— М.: Изд-во «Перспектива», 2000. — 656 с.

25. Уорд Кит. Стратегический управленческий учет / Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2002. – 448 с.

26. Цигилик 1.1., Кропельиицька С.О., Мозіль О.І. Економічний аналіз господарської діяльності підпри­ємства: Опорний конспект лекцій. - Центр навчальної літератури, 2004. - 99 с.

27. Чорна М. В. Проектний аналіз: Навчальний посібник. — Харків: Консум, 2003. Рис. 17. Табл. 27. Бібліогр.: 37 назв. — 228 с.

28. Шубіна С.В., Торяник Ж.І. Економічний аналіз: Практикум. — К.: Знання, 2007. — 230 с. — (Вища освіта XXI століття).

Дата добавления: 2014-01-07