Лекція 1. Сутність фінансового аналізу, його методи та прийоми

1. Сутність і зміст фінансового аналізу.

2. Види фінансового аналізу

3. Методи та прийоми фінансового аналізу.

4. Основні етапи проведення аналізу.

5. Система показників фінансового аналізу.

-1-

Аналіз господарської діяльності поділяється на:

· економічний (управлінський);

· фінансовий

Економічний аналіз – наука, яка вивчає економічні явища і процеси, що відбуваються на підприємстві, дає їм об’єктивну оцінку і виявляє резерви для поліпшення виробничої і фінансово-економічної діяльності підприємства.

Фінансовий аналіз -процес дослід­ження фінансового стану й основних результатів діяльності підприємства з метою виявлення й кількісної оцінки резервів підвищення ефективності його функціонування.

Зміст фінансового аналізу визначається його предме­том, метою й завданнями, які він дозволяє вирішувати.

Мета фінансового аналізу – інформаційно забезпечувати прийняття рішень, які базуються на фактичних та прогнозних даних про фінансовий стан підприємства.

Предметом фінансового аналізу є рух фондових потоків, співвідношення їх складників та їхній вплив на фінансову стабільність підприємства.

До основних завдань фінансового аналізу підприємства належать:

· оцінка динаміки структури й складу активів, їхнього ста­ну й руху; оцінка динаміки структури й складу джерел власного й позикового капіталу, їхнього стану й тенденції зміни;

· оцінка платоспроможності підприємства й оцінка лік­відності балансу;

· аналіз відносних й абсолютних показників фінансової стабільності підприємства, оцінка зміни її рівня;

· оцінка ефективності використання коштів і ресурсів під­приємства.

Методика фінансового аналізу включає три блоки:

1) аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;

2) аналіз фінансового стану підприємства;

3) аналіз ефективності фінансово-господарської діяль­ності підприємства.

-2-

Рис.1. Види фінансового аналізу

Вертикальний (структурний) аналіз — проводиться з метою визначення структури фінансових показників, тобто виявлення питомої ваги окремих статей звітності в загальному підсумковому показнику.

Горизонтальний (тимчасовий) аналіз — це порівнян­ня кожної позиції звітності з попереднім періодом, що дозво­ляє виявити тенденції зміни статей балансу або груп і на підставі цього обчислити темпи зростання й приросту.

Трендовий (динамічний) аналіз застосовують при вив­ченні темпів росту й приросту аналізованого показника за ряд років до рівня базисного року.

Коефіцієнтний аналіз — це розрахунок співвідношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення їхнього взаємозв'язку.

Факторний аналіз — заснований на визначенні роздільного впливу кожного фактора на показник, що аналізується.

Перспективний аналіз дозволяє проектувати ми­нулий і теперішній стан об'єкта та перспективу, врахову­ючи спадковість чи повну стійкість зміни економічних показ­ників

Оперативний (поточний) аналіз полягає у забезпеченні фінансових служб інформацією про зміну фінансової ситуації з метою своєчасного вироблення рішень, спрямованих на оперативне маневрування ресурсами та капіталом.

Ретроспективний (наступний) аналіз полягає у системно­му комплексному дослідженні результатів господарської діяль­ності підприємства у певному аналітичному періоді (рік, квартал, місяць).

Мета зовнішнього аналізу - оцінити місце госпо­дарського суб’єкта у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпе­чення конкурентних позицій тощо.

Внутрішній аналіз спрямований на комплексне дослідження економічного розвитку господарюючого суб’єкта, його структурних підрозділів для забезпечення найповнішого викорис­тання його потенціалу і регламентації діяльності всіх функціональ­них підсистем.

-3-

Метод фінансового аналізу — спосіб системного ком­плексного взаємозалежного вивчення фінансової діяль­ності господарюючого суб'єкта.

У фінансовому аналізі застосовуються дедуктив­ний й індуктивний методи дослідження.

Дедуктивний метод дослідження фінансових процесів припускає вивчення їх по ланцюжку від наслідків до причин.

Індуктивний метод дослідження фінансових процесів припускає вивчення їх по ланцюжку від причин до наслідків.

У процесі проведення фінансового аналізу застосовують­ся різні прийоми аналізу.

Прийом аналізу — спосіб вивчення динаміки економічно­го показника й причин цієї динаміки.

Основні прийоми фінансового аналізу:

· порівняння показників;

· зведення й групування;

· вирахування середніх показників і відносних величин;

· балансовий прийом;

· елімінування (прийом ланцюгової підстановки; прийом різниць; сальдовий прийом; прийом «участь на паях»; інтегральний прийом);

· графічний прийом;

· кореляційний аналіз;

· регресійний аналіз.

-4-

Проведення аналізу фінансового стану підприємства включає такі етапи:

1. Збір інформації й оцінка її вірогідності, відбір даних з форм фінансової звітності за аналізований період часу.

2. Перетворення типових форм фінансової звітності в аналітичні.

3. Характеристика структури звіту (вертикальний аналіз) і зміни показників (горизонтальний аналіз).

4. Розрахунок й групування показників за основними на­прямками аналізу.

5. Виявлення й зміна показників за досліджуваний період.

6. Встановлення взаємозв'язків між основними аналізова­ними показниками й інтерпретація результатів.

7. Підготовка висновку про фінансовий стан підприємства.

8. Виявлення «вузьких» місць і пошук резервів.

9. Розробка рекомендацій з поліпшення фінансового ста­ну підприємства.

-5-

У фінансовому аналізі використовується система показників, серед яких виділяють:

• а бсолютні показники використовують для кількісної оцінки параметрів об'єкта, який досліджується. Майже вся первинна інформація, яка надходить з бухгалтерського обліку, характеризу­ється абсолютними показниками. В економічному аналізі абсо­лютні показники застосовуються у вартісному або натуральному вигляді;

• вартісні показники є більш універсальними, так як за їх до­помогою можна оцінити загальний обсяг діяльності підприємст­ва, його доходи, витрати, прибуток;

• застосування натуральних показників обмежується оцінка­ми, що використовуються за видами продукції, матеріальних ре­сурсів, наданих послуг;

• питомі показники характеризують співвідношення між аб­солютними показниками.;

• відносні показники є вторинними по відношенню до абсо­лютних. Вони утворюються внаслідок обробки первинної еко­номічної інформації за допомогою відповідних методичних прийомів економічного аналізу.

• фінансові коефіцієнти відображають інтереси і мету рі­зних категорій споживачів та пов'язані із зміною абсолютних і відносних показників.

Дата добавления: 2014-01-07