Лекція 8. Аналіз прибутковості і рентабельності підприємства

1. Зміст, завдання і джерела інформації аналізу

2. Аналіз формування та використання прибутку

3. Аналіз і оцінка виробничого та фінансового левериджу

4. Аналіз показників рентабельності.

-1-

Мета аналізу фінансових результатів- визначити повноту та якість їх отримання, з'ясувати спрямованість, ступінь і частку впливу ок­ремих факторів на зміну прибутку і рентабельності, виявити та оцінити можливі резерви їх зростання.

Основні завдання аналізу фінансових результатів:

• аналіз обґрунтованості плану (прогнозу) досягнення фінансових результатів;

• аналіз, оцінка динаміки показників прибутку і рентабель­ності;

• аналіз виконання планових показників з прибутку і рента­бельності;

• визначення та вимірювання впливу факторів на відхилен­ня з прибутку і рентабельності;

• виявлення резервів підвищення фінансових результатів діяльності підприємств та обґрунтування заходів щодо їх мобілізації;

• аналіз розподілу і використання прибутку.

Джерела інформації аналізу фінансових результатів - дані фінансової звітності (1 "Баланс", ф.2 "Звіт про фінан­сові результати", ф.5 "Примітки до фінансової звітності", ф.4 "Звіт про власний капітал"); дані бухгалтерського обліку (журнал 5 "Облік витрат", журнал 6 "Облік доходів і резуль­татів діяльності"); статистична звітність (ф. 1-п "Звіт про основні показники діяльності підприємства, ф. 1-б "Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість", ф. 11-ОЗ „рух основних засобів, амортизаційні відрахування”, ф.1 –ПВ „Звіт з праці”); планові дані.

-2-

Основний узагальнюючий показник - чи­стий прибуток, який підприємство отримало за звітний період.

Аналізуючи показники прибутку, доцільно виділити такі етапи досліджень.

На першому етапі дають оцінку динаміки та ви­конання плану з прибутку в цілому та в розрізі окремих видів діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова).

На другому етапі проводять порівняльний аналіз прибутку цього підприємства з середньогалузевими та показниками прибутковості підприємств-конкурентів.

На третьому етапі виконують факторний аналіз при­бутку за видами діяльності, дають оцінку внутрішніх і зовнішніх резервів.

На четвертому етапі проводять аналіз розподілу і вико­ристання чистого прибутку.

Прибуток (збиток) основної операційної діяльності промислового підприємства виз­начається як різниця виручки від реалізації продукції у діючих договірних цінах (без ПДВ і акцизного збору) та повної собівар­тості реалізованої продукції. Зміна прибутку від реалізації (робіт, послуг) може бути під впливом:

• зміни обсягу реалізації;

• зміни структури реалізації продукції;

• зміни собівартості реалізованої продукції;

• зміни цін на продукцію.

Розподіл прибутку визначається об'єктивними та суб'єктивними факторами.

До об'єктивних належить зміна нор­мативно-правової бази відрахувань з прибутку за ставками опо­даткування, зміна структури пільг в оподаткуванні, зміна гранич­них рівнів рентабельності при ціноутворенні.

Суб'єктивні - це зміни політики вищої адміністрації стосовно ставок дивідендних виплат, реінвестування, матеріального заохочення і т.п. У процесі аналізу виявляють пропорції та тенденції розподілу прибутку, відхилення від планових показників утворення за рахунок при­бутку спеціальних фондів, тощо.

-3-

Зміна величини прибутку підприємства може досягатися не тільки під впливом факторів виробничо-фінансової діяль­ності, а і за рахунок левериджу. Левериджем називають важіль впливу на зміну структури активів і пасивів з метою отримання приросту прибутку. Розрізняють три види левериджу: виробни­чий, фінансовий і виробничо-фінансовий.

Виробничий леверидж розглядають як потенційну можливість впливу на формування прибутку від реалізації продукції шляхом зміни обсягу продажу продукції та структури її собівартості. Рівень виробничого левериджу визначають відношенням індексу приросту прибутку від реалізації продукції до індексу зміни обсягу реалізації продукції у натуральному вира­женні.

Рівень виробничого левериджу свідчить про ступінь ризику покриття витрат виробничого характеру й отримання необхідно­го прибутку. Чим більше значення виробничого лівериджу, тим більший виробничий ризик.

Потенційна можливість впливу на фор­мування прибутку за рахунок використання у покриття па­сивів довготермінових позик і кредитів називається фінансо­вим левериджем. Рівень фінансового левериджу розраховують як відношення темпів приросту чистого прибутку до темпів приросту прибутку від реалізації про­дукції. Чим вищий рівень фінансового левериджу, тим більший фінансовий ризик.

Синтетичним показником левериджу є виробничо-фінансо­вий леверидж, який визначають як добуток виробничого та фінансового левериджу.

-4-

Залежно від мети аналізу показники рентабельності доцільно об'єднати у такі групи:

показники рентабельності вкладеного капіталу;

показники рентабельності продукції.

До першої групи входять показники, які виражають віднос­ну прибутковість всього капіталу у покриття активів підприємства, прибутковість виробничих активів діючого підприємства, прибутковість інвестицій і т.п. Ці показ­ники використовують у системі фінансового менеджменту насам­перед у сфері управління капіталом.

До другої групи входять показники, які характеризують відносну прибутковість реалізації продукції чи окремих ви­робів. Вони необхідні при визначенні пріоритетів у форму­ванні виробничої програми підприємства.

Рентабельність вкладеного капіталу у покриття всіх активів підприємства розраховується відношенням чистого прибут­ку до середньої вартості авансованого капіталу у покриття активів за аналізований період.

Рентабельність виробничих активів визначають як відношення чистого прибутку до середньої вартості основних за­собів та середніх залишків матеріальних оборотних активів.

Показник рентабельності реалізованої продукції характеризує ефективність поточних витрат підприємства на виробництво і продаж як усієї продукції, так і окремих видів. Рентабельність реалізованої продукції визначається відно­шенням прибутку від реалізації продукції до загального обсягу продажу.

Зміна рентабельності реалізованої продукції може оцінюва­тися за впливом факторів:

зміни структури і асортименту реалізованої продукції;

зміни собівартості реалізованої продукції;

зміни цін продажу.

Дата добавления: 2014-01-07