Протипожежні перешкоди

Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів

Потенційна пожежонебезпека будівель і споруд залежить як від кількості і властивостей матеріалів, що знаходяться всередині, так і від горючості і здатності чинити опір впливу пожежі будівельних конструкцій, яка характеризується їх вогнестійкістю.

Ступінь вогнестійкості - це нормована характеристика вогнестійкості будинків і споруд, визначається межею вогнестійкості основних будівельних конструкцій.

Межа вогнестійкості конструкцій - показник вогнестійкості конструкції, який визначається часом від початку вогневого випробування за стандартним температурним режимом до настання одного з нормованих для даної конструкції граничних станів з вогнестійкості.

До граничного стану відносяться:

Втрата несучої здатності (R) - визначається обваленням конструкції або виникненням її граничних деформацій.

Втрата цілісності (Е) - це вид граничного стану конструкції з вогнестійкості, що характеризується утворенням в конструкціях наскрізних тріщин або наскрізних отворів, через які проникають продукти горіння або полум'я.

Втрата теплоізолювальної здатності (I) - вид граничного стану конструкції з вогнестійкості, що характеризується підвищенням температури на поверхні, що не обігрівається, до встановлених граничних значень. Вона визначається підвищенням температури на поверхні конструкції, що не обігрівається, в середньому, більше ніж на 140 ^оС або в будь-якій точці цієї поверхні - більш ніж на 180 ^оС в порівнянні з температурою конструкцій до випробування.

Вогнестійкість (вогнетривкість) - здатність конструкції зберігати несучі та (або) огороджувальні функції в умовах пожежі.

Будинки і споруди по вогнестійкості (ДБН В.1.1-7-2002) діляться на ступені, які визначаються мінімальними межами вогнестійкості основних будівельних конструкцій і максимальними межами поширення по них вогню.

Межі вогнестійкості та межі поширення вогню будівельними конструкціями визначаються на основі випробування зразків у спеціальних печах. Мінімальні межі вогнестійкості та максимальні межі поширення вогню будівельними конструкціями залежно від ступеня вогнестійкості будівель і споруд наведені в ДБН В 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", який передбачає вісім ступенів вогнестійкості - I, II, III, IIIa, IIIб, IV, IVа, V.

Протипожежна перешкода - це будівельна конструкція, інженерна споруда або технічний засіб, що має нормовану межу вогнестійкості, яка перешкоджає поширенню вогню з одного місця в інше.

Протипожежні перешкоди призначені для запобігання поширенню пожежі та продуктів горіння з приміщень або пожежного відсіку з осередком пожежі в інші приміщення. При відсутності або неправильного влаштування протипожежних перепон пожежа швидко розповсюджується, охоплюючи велику площу, і призводить до значних втрат.

Вогнестійкість протипожежної перешкоди визначається вогнестійкістю її елементів, а саме:

- огороджувальної частини;

- конструкцій, що забезпечують стійкість перешкоди;

- конструкцій, на які вона спирається;

- вузлів кріплення між ними.

Межі вогнестійкості конструкцій, що забезпечують стійкість перешкоди, конструкцій, на які вона спирається, і вузлів кріплення між ними повинні бути не менше потрібних меж вогнестійкості огороджувальної частини протипожежної перешкоди.

До протипожежних перешкод належать: протипожежні стіни, перегородки, перекриття, зони, тамбури-шлюзи, двері, вікна, люки, клапани.

Вертикальні перешкоди, що розділяють будівлю по висоті, називають протипожежними стінами, а об'єм будинку (споруди), виділений протипожежними щитами, - пожежним відсіком. Якщо вертикальна перешкода відділяє одне приміщення від іншого в межах поверху, то її іменують протипожежною перегородкою, а приміщення поділенні, називають секціями.

Протипожежні стіни можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Призначення зовнішніх і внутрішніх стін - обмеження поширення вогню між будівлями і всередині будівлі відповідно. За способом сприйняття навантажень протипожежні стіни поділяють на: самонесучі, несучі та ненесучі (навісні).

Дата добавления: 2014-01-07