Питання 1. Поняття «організація» та її характерні особливості

Питання 3. Методологічні підходи до вироблення принципів управління

Причини кризи багатьох великих і успішно діючих корпорацій найчастіше полягають не в тому, що якісь функції менеджменту підприємства виконуються не так, як потрібно. У більшості випадків усе робиться правильно, але — без­результатно, тобто виникає ситуація, коли дії і результат не узгоджу­ються. За таких обставин причина кризи полягає в застарілості го­ловних принципів і положень, на основі яких створювалася органі­зація і здійснювалося управління нею.

Основу побудови й управління сучасною підприємницькою органі­зацією складають принципи бізнесу, які:

¾ по-перше, визначають органі­заційну поведінку, рішення, що приймаються, оцінку результатів діяль­ності.

¾ по-друге, формують уявлення про ринки споживачів, про конку­рентів, про технологію та зміни їх, про переваги і слабкі місця компанії, про джерела її прибутків.

Наявність адекватних і ефективних прин­ципів бізнесу приводить до відмінних результатів.

Загальні принципи менеджменту мають відповідати таким ви­могам:

· визначати загальні положення, властиві організаціям різних типів і видів;

· відповідати законам розвитку природи, суспільства і бізнесу;

· об'єктивно відображати сутність явищ і реальних процесів управління організацією;

· бути визнаними суспільством;

· уявлення про зовнішнє середовище, місію і ключові компетенції мають відповідати реальності; всі три види уявлень мають відпові­дати один одному;

· принципи бізнесу мають бути відомі й зрозумілі членам органі­зації;

· принципи бізнесу мають постійно перевірятися і доводитися практикою, тому що вони мають характер гіпотези, якою оперують щодо постійно змінюваних об'єктів аналізу. Отже, їхньою складо­вою частиною має бути спроможність до самозміни, саморозвитку.

Контрольні запитання

1. Які загальноекономічні закони повинні враховутися в управлінській діяльності?

2. Дайте характеристику основних законів і закономірностей менеджменту.

3. Як змінювались приниципи управління в процесі еволюції менеджменту?

4. Які приницпи ефективного управління пропонуються сучасною теорією менеджменту?

5. Які вимоги пред΄являються до надійних і ефективних принципів бізнесу?

Тема 4. Організація як об΄єкт упраління

1. Поняття «організація» та її характерні особливості

2. Класифікація організацій

3. Модель організації як відкритої системи

Поняття "організація" (англ. organization) походить від давньогрецького слова " органон", яке позначає знаряддя або інструмент. Від нього ж пішло поняття "орган", а потім, як похідні, "організм" і "організація". Виникла організація із людських потреб в кооперації зусиль для досягнення своїх особистих цілей у зв'язку з наявністю цілого ряду фізичних, біологічних, психологічних і соціальних обмежень.

Найчастіше термін «організація» використовується у трьох сенсах:

1) Організація — як група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети.

2) Організація – як функція (процес) управління, в межах якої здійснюється розподіл робіт поміж окремими робітниками чи їх групами та узгодження їх діяльності.

3) Організація – як система, тобто сукупність взаємодіючих елементів, що складають цілісне утворення, яке має властивості, відмінні від властивостей складових елементів

Організації як системи одночасно є:

складними, тому що складаються з безлічі подсистем, елементів (наприклад, різних підрозділів, відділів, служб, рівнів управління) або внутрішніх чинників, до яких відносяться цілі, завдання, структура, технологія, люди;

відкритими, оскільки є частинами ще більшої системи - зовнішнього середовища і знаходятся під впливом її чинників: прямих (постачальники, споживачі, конкуренти, закони і державні органи, трудові ресурси і т. д.) і непрямих (стан економіки, політична обстановка, соціокультурні фактори, науково-технічний прогрес, події в інших країнах і т. д.);

социотехническими, так як в них люди (соціальний компонент) взаємодіють з технікою;

соціально-економічними, так як у своїй діяльності використовують економічні (обмежені) ресурси, їх діяльність будується на принципі економічної ефективності.

В організації як соціально-економічній системі місце, функції і взаємозв'язок елементів зумовлюються управлінцем (менеджером), ним же коректуються і підтримуються.

Всі організації незалежно від цілей, типу і кінцевого результату мають спільні характеристики:

1. Ресурси. Основні ресурси, які використовуються організацією, це люди (людські ресурси), капітал, матеріали, технологія та інформація.

2. Залежність від зовнішнього середовища. Однією з найбільш значущих характеристик організації є її взаємозв'язок із зовнішнім середовищем. Жодна організація не може бути закритою системою. Організація залежить від зовнішнього середовища як щодо своїх ресурсів, так і споживачів, користувачів результатами її праці.

3. Горизонтальний і вертикальний поділ праці. Горизонтальний поділ направлено на диференціацію функцій і робіт. Вертикальний поділ визначає ієрархіну систему підпорядкування в організації.

4. Підрозділи. Будь-яка складна організація складається з підрозділів, які виконують конкретні завдання і домагаються конкретних специфічних цілей. Такі підрозділи часто називаються відділами або службами.

5. Необхідність управління. Мета організації розглядається як орієнтир для напряму потоків зв'язків, повноважень і відповідальності. Для того щоб організація могла домогтися реалізації своїх цілей, завдання повинні бути скоординовані шляхом вертикального поділу, ієрархії повноважень і відповідальності. Тому управління є істотно важливою діяльністю для будь-якої організації.

Дата добавления: 2014-01-07