Монтаж опор великих мостів

Бетонні та залізобетонні збірні опори монтують із масивних блоків, що укладаються на шар цементного розчину. В залежності від місцевих умов для складання застосовують крани стрілові самохідні, портальні, також крани, встановлені на плавучі засоби.

Перед укладанням блоки ретельно очищають від бруду і змочують водою. Блок повинен бути щільно посаджений на густопластичний розчин. Товщину шва - 1-2 см, фіксують сталевими прокладками. Додатково підливати розчину під встановлений блок не допускається. Після укладання трьох-чотирьох блоків вивіряють їх висоту нівеліром; виявлені відхилення від проекту виправляють збільшенням або зменшенням товщини наступних швів.

По мірі вкладання блоків через кожні 1,5 м по висоті в опорах закріплюють анкери для підвісних риштувань, з яких потім заливають і розшивають вищерозташовані шви. Вертикальні шви заливають розчином, попередньо законопачуючи їх клоччям з зовнішньої сторони або закривши деревянними тригранними рейками. Розчин заливають через плоску лійку товщиною 4-5 мм. Розчин горизонтальних швів для установки наступного ряду блоків укладають тільки після заповнення вертикальних швів попереднього. При розрівнюванні розчину стежать, щоб він не доходив до зовнішніх граней опори на 40-60 мм.

Підферменні ділянки і ригелі опор у вигляді масивних блоків, як правило, мають велику масу (до 35-40 т). Їх устанавлюють кранами великої вантажопідйомності з допомогою траверс. При роботі козловим краном такий блок подають до місця установки поступальним рухом крану. У цьому випадку склад ригелів може бути розташований на підході до моста. При використанні стрілового крану ригель розташовують внизу вздовж опори якомога ближче до неї. Ригель піднімають краном, встановленним на малому вильоті стріли, а потім базовим поліспастом опускають в проектне положення. Якщо вантажопідйомність одного стрілового крана недостатня, можливий монтаж ригеля двома одночасно працюючими кранами. Для монтажу краном недостатньої вантажопідйомності ригель слід членувати на окремі паралельно розташовані блоки. У цьому випадку верх опори оббудовується підмостками, на яких встановлюють і замонолічують блоки ригеля. Недолік цього способу - зниження темпу робіт, а також додаткові витрати матеріалів і трудових витрат на влаштування підтримуючих риштувань.

Технологія монтажу збірної масивно-стовпчатої опори для типових прогонових будов складається з трьох основних етапів (рис. 8.5): I - об'єднання опори з готовим фундаментом; II - монтаж масивної частини опори; III - монтаж стовпчатої ​​частини тіла; IV - монтаж ригеля. При монтажі масивної частини з контурних блоків 1 з малою площею опирання опору оббудовують риштуванням 2. На риштуваннях розташовують фіксатори 3, які полегшують монтаж блоків. Внутрішню порожнину заповнюють бетонними блоками 7 або бетонною кладкою. Стовпчату частину опор встановлюють на підкладку 6. Її укладають на верхній коробчатий блок і поєднують з ним арматурним анкером 4 і цементо-бетонною сумішшю. Стовпи 5 з залізобетонних оболонок до підйому оббудовуєть необхідними для розміщення монтажних інвентарних люльок 8 і ришьувань. Конструкція їх аналогічна до застосовуваної для оббудови оболонок відповідного діаметра.

Рис. 8.5. Технологічна послідовність (І-ІІІ) монтажу стовпчатих опор

1 – контурні блоки; 2 – риштування; 3 – фіксатори; 4 – арматурний анкер;

5 – стовпи; 6 – підкладка; 7 – бетонні блоки;

Для забезпечення необхідної точності установки стовпи стропують за верхній торець. Масивно-стовпчаті опори зручніше зібрати козловим краном, оскільки при монтажі стріловим краном необхідно мати стрілу достатньої довжини або розташовувати кран на підвищенні на спеціальній підставці.

Дата добавления: 2014-01-07