Аутсорсінг

Outsourcing (залучення зовнішніх співвиконавців, залучення зовнішніх ресурсів)

Аутсорсінг став джерелом широко масштабних змін в ряді галузей – від звичайних послуг по наладці та менеджменту телекомунікації до науково-дослідницької і проектної діяльності в галузі технологій. З часом його наслідки будуть все більш відчутні в других галузях, включаючи архітектурне проектування. В останні роки швидкий розвиток широкосмугового Інтернет – повідомлення і практично повна дігіталізація проектної справи повністю звільнили управління проектуванням від обмежень, пов’язаних з географічним місце розташуванням учасників процесу. До сих пір в країни, де можна скоротити собівартість та зменшити ризики, активно переміщувались підприємства по виробництву виробів; тепер до них додались підприємства сервісної сфери, все більшу частину яких складають проектні фірми. Від конкретної території відриваються не лише архітектурні фірми, вибір яких обмежується, по суті, лише одною уявою проектувальників, але і сам процес проектування кожного окремого об’єкту, який тепер може розміщуватись на декількох континентах. Вже не буде незвичною така організація роботи, коли архітектор ніколи не зустрічається особисто з працівниками свого офісу (Для контролю та керівництва роботою існує програма Redmain).

«Класичний» аутсорсінг обертається навколо чотирьох базових принципів:

- Економія. Подібно грозовим хмарам, що стягуються над зонами низького тиску, перевага наймачів безповоротно зміщується в сторону дешевої робочої сили (по ходу справи руйнуючи міф про те, що найбільш високоосвічені та працездатні та працелюбні працівники живуть па Заході);

- Гнучкість. Пануючий тип бізнесу в 21 сторіччі – це компанія, що спеціалізується на логістиці: все, починаючи з ескізного проекту і кінчаючи виробництвом окремих деталей, можна замовити на стороні, а потім зібрати з частин і відправити споживачу. Навіть компаніям з багатомільйонним круг обігом коштів потрібна лише жменька співробітників;

- Синхронізація. Фізична віддаль, переставши бути перепоною, або зовсім не приймається до уваги, або використовується як перевага. Якщо потрібна синхронізація, робочі зміни в країнах, що надають послуги, прив’язуються до часового поясу країн, що купують продукцію; якщо такого обмеження нема, різниця в часі є корисною для організацій так званого «безперервного виробничого циклу» (архітектурні креслення, наприклад, можуть дороблятись в іншому часовому пояс, поки ваш офіс зачинений;

- Легальність/етика. Деякі країни прибігають до аутсорсінгу, щоб обійти своє законодавство. Така тактика (ЦРУ після 11 вересня 2001 р.) була взята на озброєння фармацевтичними компаніями, проти яких сьогодні висуваються звинувачення в використанні слабого законодавства африканських країн та Індії для проведення на їх території випробувань нових препаратів.

Розглянемо декілька яскравих прикладів застосування аутсорсінга в сфері дизайну архітектури.

В приміській зоні Делі виникла Ноіда – абревіатура від New Okla Industrial Development Authority (Новий адміністративний район індустріального розвитку) – це фізичне втілення Індії, як ключового гравця в глобальній індустрії послуг.

Компанії, що розташувались в цьому ландшафті, є формально індійськими, але зона їх діяльності охоплює весь світ.

Сьогодні в Наїді розташована штаб-квартира компанії Satellier (Сательє), дякуючи якій напротяхі останніх десяти років виникла і перейшла стадію зрілого розвитку практика аутсорсінгу в архітектурі. Її засновник Михаель Янсен в однаковій мірі поєднує в собі якості винахідника зі здібностями бізнесмена і талант менеджера з талантом архітектора. В 90-х роках, вивчаючи індійську архітектуру, він виконав разом з декількома місцевими архітекторами робочі креслення для об’єкту в Сінгапурі. Потім пішли інші об’єкти, і в кінці кінців вони стали частиною американського офісу. З-за різниці в часі зі Штатами можна було приступати до проробки деталей зразу після того, як там закінчувався робочий день. В 2002 році Янсен найшов інвестора і заснував Satellier. Було зараховано на роботу 15 архітекторів і фактично було започаткована нова структура архітектурного офісу, при якому проектування здійснювалось замовником, а креслярську роботу виконували працівники філіалу в Індії. Велика частина зусиль була затрачена на перекваліфікацію персоналу, що було викликано питаннями стандартизації. та проблемами роботи в жорстких рамках системи будівельних норм, що передбачаються європейським та американським законодавством. Сьогодні в компанії Satellier працює 300 архітекторів, її ринкова вартість за останні тридцять місяців виросла в двадцять разів і відкриваються нові філіали. Свій успіх Янсен пояснює перш за все нижчою собівартістю робіт, приблизно на 50% від варіанту розширення за рахунок наймання нових працівників в Європі чи США. При цьому західній компанії не треба орендувати додатковий офісний простір, купувати нове обладнання і при цьому вона отримує додаткову перевагу бізнес-моделі при якій різниця в часі дозволяє офісу працювати 24 години на добу. Зараз Satellier працює на постійній основі з чотирнадцятьма з тридцяти найбільших фірм світу а також з невеликими архітектурними фірмами та окремими архітекторами. Для молодих архітекторів, в яких нема капіталу для розширення свого бюро така схема роботи може стати ключем для успішної участі в тендерах. Аутсорсінг обіцяє звільнити багатьох людей з необхідністю вести текучі справи великої та дорогої архітектурної фірми.

Подібно аутсорсінгу в сфері проектної діяльності з’явились нові форми роботи над проектом. У фірмі створюється віртуальний сервер на якому збирається вся інформація про роботу фірми і окремих виконавців, віртуальний архів. Кожен виконавець щоденно в кінці робочого дня скидає файл з проробленою роботою в папку проекту. Менеджер проекту, в будь який момент, може не лише проконтролювати пророблену роботу, знаходячись в будь якій точці світу, але і вносити відповідні корективи та зауваження. Таким чином управління проектом переноситься у віртуальний світ і це дозволяє значно підвищити як якість роботи (постійний контроль) так і продуктивність роботи над проектом.

Робота дизайнерської фірми.

Розглянемо ринок архітектурно - дизайнерських послуг, де працює значна частина випускників архітектурних вузів.

Архітектурно-дизайнерський ринок налічує немало гравців: тут знаходять притулок і великі комплексні бюро (як державні, так і приватні), вільні художники або індивідуальні підприємці. Серед них фірми середньої руки, що обрали проектування, виконання функцій представника замовника і традиційний авторський нагляд за будівництвом. Очолює фірму, як правило, архітектор-дизайнер, фахівець, якому під силу зрозуміти замовника, запропонувати йому модель майбутнього інтер'єру в найбільш доступному виді (3D-визуализация, ескізи, креслення)що знає толк в оздоблювальних матеріалах і уміє оперативно підбирати "деталі". Служба дизайнера цікава, креативна і різноманітна, стосунки з клієнтом складні і іноді вимагають серйозних психологічних навичок.

Незалежно від виду власності і організаційно-правової форми гравці на цьому ринку займаються дизайном середовища, в першу чергу внутрішнього, - по суті, самими різними по класу і типу об'єктами. Є ті, хто успішно освоює "індивідуальні" замовлення, вирішуючи найскладніші завдання; схильні до вирішення "типових" пропозицій (наприклад 5 варіантів проектів для "панелек"). Одні гравці пропонують широкий спектр послуг, доля інших - вузька спеціалізація.. Проте, на думку експертів, більшість компаній рухаються до здійснення послуг комплексних послуг – від проекту до реалізації. У цьому бізнесі нерідко зустрічаються будівельно-архітектурні фірми, коли відділ дизайну (інтер’єру) організовується усередині фірми "забудовника". Зворотний сценарій: архітектурне бюро "обростає" будівельно-оздоблювальними підрозділами, які займаються постачаннями ексклюзивного обладнання і матеріалів. Подібне "злиття" - очевидна вимога ринку, той і другий бізнес досить рентабельний (15-25%), потенційно привабливі. Є дві думки як зручніше отримувати послуги:

- Комплексні послуги, коли замовник працює з одною фірмою. Крім власне самого проекту погоджуються необхідні папери, закуповуються будматеріали, виконують оздоблювальні роботи, і ця послуга якісніша з позиції захисників "комплексності". Клієнт отримує усе в одному вікні, ремонтні роботи значно здешевлюються (але не завжди).

- Архітектурна (дизайнерська) фірма виконує проектні роботи, найголовніше - вона видає проекти не під конкретних будівельників, а готує пакет тендерної документації, з яким може працювати будь-який будівельник". Якість архітектурного проекту в такому випадку інакша, проект більш детально пророблений.

При цьому слід відмітити такий момент: будівельників вибирають, виходячи з чітких понять – ціна якість, терміни, рекомендації, архітекторів же знаходять по розумінню стилістики, тут грає більше творчий, нематеріальний чинник. Архітектор - все ж представник замовника і він робить проект і веде його, здійснюючи "авторський нагляд" над будівельниками. А якщо будівельники будуть організовувати архітекторів-дизайнерів, то зв'язок між замовником і будівельниками втрачається.

Типологія учасників ринку, на перший погляд, прозора: проектні інститути, які спеціалізуються на міських об'єктах, малі архітектурні фірми-студії займають значну і відносно стабільну частку ринку приватних і офісних інтер'єрів, більшість з них має в середньому 3-5 співробітників (2 директора-архітектори, один бухгалтер, проектувальник), рідше 10-15 чоловік, інших гравців - незліченна орда вільних "художників" самого різного профілю і походження. У регіонах мало-помалу формується своя ліга професіоналів, проте досі значну частину "гучних" і бюджетних проектів виконують столичні майстри. Причина в тому, що київський рівень, поза сумнівом, вище, тут фірми починають відчувати один одного, і "тіснота"" позитивно позначається на якості дизайн - проектів, і замовникові є з чого вибирати.

У цій галузі за минулий десяток років позначилися цілком конкретні розцінки на роботи дизайнерів, проектувальників, архітекторів, декораторів. Сформувався спектр послуг, які здатні робити архітектори і дизайнери замовникові: - це "об'єкт під ключ", "проект до цвяха", разові роботи, розробка макету або тільки проектування і візуалізація. Офісні приміщення, а також магазини, ресторани багатьма дизайнерами вважаються цікавішими і більш вигідними - більше бюджет, а відповідно і відсотки, більше свободи творчості.

Ідеальна ситуація, коли є деяке приміщення (типові квартири в панельних і монолітних будинках, елітні квартири, котеджі, офіси), яке необхідно улаштувати, і виникають чотири персонажі: Замовник - замовляє музику, Архітектор - прагне привести планування об'єкту у відповідність з бажаннями Замовника, Будівельник - здійснює акт втілення придуманого архітектором, і, нарешті, Дизайнер (Виконавець) – виправляє усе, що погано намалював архітектор і побудував будівельник. У житті нерідко багато що змикається, але Замовник і Виконавець, як правило, залишаються. Вони-то разом і проходять по усіх рівнях і кругах раю або пекла, залежно від обставин, що склалися, і характеру обох сторін.

Проте свобода творчості (бо і сама галузь є наполовину виробництвом, наполовину креативним процесом) залишається, у тому числі і відносно self - promotion: хороший дизайнер бере за роботу стільки, за скільки здатен свою працю продати. За відсотки від будівництва або за гонорар. "Ім'я" і "бренд", неважливо - приватного архітектора або бюро, тут не пустий звук, і хороше портфоліо - це прямі інвестиції у світле архітектурне майбутнє. Деякі скептично налагоджені фахівці упевнені, що тут панує дух "товариш мого товариша " - "класний дизайнер", "розкручені" професіонали заробляють значно більше побратимів по цеху. Є в архітектурному середовищі і "відкат", коли дизайнер отримує відсотки, співпрацюючи з постачальниками будівельних або оздоблювальних матеріалів. Спритні дизайнери-підприємці створюють цілу мережу таких партнерів, від постачальників сантехніки до будівельних бригад, за вибір саме їх товару або послуги отримуючи скромні відсотки.

Деякі гравці не приховують - визначити ціну не просто, дуже індивідуально розраховується кожен проект. Діапазон цін дійсно дуже широкий: різниця між 20 і 100 доларами за квадратний метр відчутна, проте цілком зрозуміло - це ціна репутації і професіоналізму, помножених на талант і знайомства.

В принципі умови дозволяють зосередитись на виконанні функцій представника замовника і традиційному авторському нагляді за будівництвом. Як правило, прибуток залежить від об'єму і масштабу виконуваних замовлень, складності робіт, тому виручка може розрізнятися на декілька порядків.

Підготовка повного пакету документації дизайн - проекту - досить нудна робота, без терпіння, підвищеної уваги і професійних навичок тут не обійтися. Проте хто сказав, що на чолі таких успішних бюро і студій стоять архітектори або випускники дизайнери. Зовсім ні, завдання - організувати бізнес, інвестувати його запуск і шукати замовників (як нерідко відбувається в рекламному креативному агентстві). Витрати на штат з 3 чоловік (бухгалтер, архітектор, кресляр) складуть 1500 доларів в столиці і близько 1200 в регіонах. Додайте до цього оренду офісу (100-200 доларів в місяць), витрати на ліцензію і оргтехніку. Паралельно можна шукати субпідрядників - бригаду будівельників.

Проектувати будинки - бізнес не капіталомісткий. Щоб організувати свій скромний "архітектурний" бізнес, грандіозні вкладення не потрібно, архітектори - вільні підприємці обходяться без офісних витрат, працюючи удома і іноді без ліцензії. Бюро або студію положення зобов'язують мати ліцензію на здійснення діяльності по проектуванню будівель і споруд та офіс, не лише і не стільки із-за юридичного статусу, а швидше з міркувань іміджу. Архітектори - це передусім ідеї. Якщо підходити до бізнесу серйозно, а не "збивати гроші", то офіс - уособлення їх ідей. Він має бути цікавим, не просто набором кімнат, де сидять хлопчики і дівчатка-проектувальники. У ньому мають бути якісний і незвичайний дизайн, хороші меблі.

Комп'ютери і програмне забезпечення - ось основні витрати дизайн-бюро для початку. Хороший комп'ютер коштує близько 1 тисячі доларів, плюс принтери, сканери і програми (в Україні, із зрозумілих причин, в основному контрафактні).

Крім того, є три речі, на які варто звернути особливу увагу на старті і надалі для розвитку невеликого архітектурно-дизайнерського бюро (проектування і облаштування котеджів і дизайн квартир або офісних приміщень). Це - управління, проектування і робота з клієнтом.

Взагалі ж російський і український ринок дизайну, значна доля якого знаходиться в тіні, проте поступово набуває структури, властивої розвиненим країнам,: найбільша кількість компаній займається промисловим дизайном (82%)графічним (60%), дизайном мультимедійним (16%) і дизайнерськими дослідженнями (близько 20%). Дизайн середовища і інтер'єру займає в цій галереї не мало не багато - 48%. З досвіду роботи багатьох фірм можна сказати, що розробка дизайн-проекту обходиться сьогодні в 3-4% від загальної вартості ремонтно-будівельних робіт (включаючи і вартість матеріалів). На Заході ж доля дизайну інтер’єрів в ціні значно вища – як мінімум 10%.

Робота дизайнера-архітектора в певній мірі специфічна, робота з внутрішнім простором, робота з деталями. Як правило така робота більш ціниться замовниками та краще оплачується.

Дата добавления: 2014-01-07