Робота молодих архітекторів в різних проектних організаціях

1. Приватне проектне бюро (АТ, ТзОВ)

· Односпрямованість діяльності молодого фахівця. Робота, яку довіряють молодому носить однаковий характер (наприклад - візуалізація об’єктів, розробка робочої документації і т.п).

· Неминучий тиск авторитету архітектора - майстра. Як правило, це невеликі фірми в яких ключовою фігурою є авторитетний архітектор.

· Слабка складова в проектному процесі фахівців суміжних спеціальностей, які як правило працюють на субпідряді. Невеликим проектним фірмам економічно не вигідно тримати штат інженерів суміжників і тому їх запрошують під конкретні роботи.

· Невизначена система соціальних гарантій. Досить часто з метою уникнення великих податків частина працівників працюють неофіційно, не маючи трудової угоди (трудової книжки)

· Украй утруднений доступ до самостійної роботи із замовником, до розуміння організаційних і фінансових питань проектування.

· Не завжди високі та чіткі вимоги до розробки проектної документації.

· Відсутність певної конкуренції між проектувальниками – архітекторами.

Позитивний момент – більш висока заробітна плата ніж в інших проектних організаціях, досить часто вільний графік роботи.

2. Фірма забудовник(інвестор) – проектний відділ. Великі фірми, що займаються будівництвом, не залежно від форми власності утворюють проектні відділи. Це дає їм можливість скоротити затрати на придбання проектної документації («Арніка» - «Карпатбуд», «Тріада-форум» - «Світанок»)

· Диктат замовника, як наслідок - неминуча втрата професіоналізму.

· Втрата дійсного розуміння цілей і завдань архітектора. Хоча є і винятки.

· Односпрямованість діяльності молодого фахівця.

Позитивний момент – достатньо стабільна та висока заробітна плата, робота у відносно невеликому проектному колективі

3. Державна проектна організація

· Потік, фабричне| виробництво.

· Порівняно невисока якість архітектурний рішень.

· Знеособлення авторства, диктат інженерних рішень.

· як позитивний момент слід відзначити чітку методику виготовлення проекту, тісну співпрацю з суміжниками, контроль та високі вимоги до виготовлення проектної документації. Добра школа для молодих архітекторів

4. Самостійна діяльність після Вузу

· Брак повноцінного уявлення про багатогранність і складність проектного процесу.

· Відсутність спадкоємності.

· Відсутність ліцензії обмежує коло робіт, які можуть виконуватись.

· Ризик обмежиться створенням тільки інтер'єрів і котеджів, через брак досвіду проектування крупних об'єктів, можливого в проектних організаціях.

· Правова незахищеність.

· Позитив – відсутність диктату зі сторони інших архітекторів; свобода в виборі замовників, плануванні власної роботи.

Дата добавления: 2014-01-07