Слайд 41

Запитання та завдання до лекції 2.

1. Дайте визначення та охарактеризуйте відмінності між природними та інтегральними геосистемами.

2. Поясніть як види господарської діяльності впливають на формування інтегральних геосистем.

3. Поясніть зміст поняття «геоекосистеми» та причину його появи.

4. Розкрийте зміст поняття «природно-територіальні комплекси» та різні підходи до його розуміння.

5. Охарактеризуйте складові сучасної теорії ландшафтознавства. (за позицією В.М. Пащенка).

6. Назвіть та охарактеризуйте основні підходи до трактування поняття «ландшафт».

7. Охарактеризуйте особливості трактування поняття «ландшафт» за В.М. Гуцул яком. Поясніть схему таксономічних одиниць ландшафтної диференціації території.

8. Охарактеризуйте морфологічну структуру ландшафтів та поясніть різницю між поняттям вертикальної та горизонтальної структури.

9. Дайте визначення поняття «фація» за трактуванням різних дослідників (М.А. Солнцевим, В.М. Гуцуляком, А.Г. Ісаченком).

10. Поясніть різницю між корінними та похідними фаціями.

11. Як впливає на вигляд та природні властивості фацій господарська діяльність людини. Наведіть приклади.

12. Охарактеризуйте значення вивчення властивостей фацій в процесі ландшафтних досліджень певної території.

13. Дайте визначення поняттю «підурочище» і наведіть приклади

14. Поясніть зміст поняття «урочище» та наведіть приклади простих та складних підурочищ.

15. Зобразіть схему морфологічної будови простого урочища.

16. Розкрийте зміст поняття «фонові урочища».

17. Поясніть місце поняття «місцевість» в ієрархічні й структурі ландшафтних одиниць та охарактеризуйте різні підходи до його трактування.

Завдання для самостійної роботи:

1. Особливості ландшафтної структури гірських територій.
2. Генезис і вік ландшафтів.

Література:

1. Міллер Г.П., Петлін В.М., Мельник А.В. Ландшафтознавство: теорія і практика: Навчальний посібник – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Ів. Франка, 2002. – 172 с.
2. Рыбин Н.Н. Природные ландшафты Карпат. – Черновцы: ЧГУ, 1976. – 88с
3. Гуцуляк В.М. Ландшафтознавство: теорія і практика: Навч. посібн. – Чернівці: Рута, 2005. – 125 с
4. Дутчак М.В. Гірські долинно-річкові ландшафти та їх роль в житті населення гір // Екологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат. – Рахів, 2005 – С. 390–394.
5. Ковальов О.П. Географічний ландшафт: науковий, естетичний і феноменологічний аспекти. – Харків: Екограф, 2005. – 388 с.
6. Мильков Ф.Н. Антропогенное ландшафтоведение, предмет изучения и современное состояние // Вопросы географии. – М.: Мысль, 1977. – Вып. 106. – С. 11–27.

ДОДАТОК 1

Геохронологічна таблиця для території України

Геологічна історія України. У таблиці подано геохронологічну таблицю, в якій відображено геологічну історію України. У ній за основними проміжками геологічного часу (ерами та періодами) показано розвиток земної кори і рельєфу, зміну природних умов (клімату, рослинності і тваринного світу) на території нашої країни. Для послідовного відтворення подій геохронологічну таблицю потрібно читати знизу вгору – з кінця до початку.

В архейську еру континентальна земна кора в межах нашої країни складалася з кристалічних порід магматичного і метаморфічного походження. Вона була тонкою й досить пластичною. Внаслідок дії внутрішніх сил планети земна кора зазнавала різних рухів: вертикальних і горизонтальних, плавних і розривних. В одних місцях вона вигиналася у складки, утворюючи складчасті гірські споруди, в інших – розламувалася на окремі блоки. Вздовж розломів проявлявся магматизм. Інколи гаряча магма пропікала тонку земну кору і заливала великі площі на її поверхні.Наприкінці ери окремі великі частини земної кори втратили пластичність і перетворилися на цупкі стверділі ділянки. Так почалося формування давньої Східноєвропейської платформи, в межах якої лежить більша частина території України. Земна атмосфера в цей час була насиченою різними газами, але без кисню. Водяна пара скупчувалася на значній висоті; лише з охолодженням земної поверхні на неї почали випадати опади. У водних басейнах з'явилися бактерії і водорості.

У протерозойську еру внутрішні сили Землі розбили кристалічну основу платформи на блоки різної величини. Одні з них залишилися на поверхні чи припіднялися, їх породи постійно руйнувалися і зносилися під дією зовнішніх сил. Інші блоки опустилися вниз і над ними нагромаджувалися осадові відклади. Особливо активно це відбувалося в морських басейнах, які то наступали на суходіл, то відступали з нього залежно від напрямку вертикальних рухів земної кори. На відміну від платформи земна кора на півдні і південному заході України залишалася пластичною та нестійкою. Це частина Середземноморського рухомого поясу планети, який проліг через південь сучасної Євразії. Там упродовж всієї геологічної історії земна кора то опускалася, то піднімалася. При опусканні неодноразово з’являлися прогини земної поверхні з глибинними розломами. Прогини затоплювалися морем і в них нагромаджувалися потужні товщі осадів. Коли прогин зазнавав підняття, утворювалися складчасті гори (епоха гороутворення або складчастість). У тріщини розломів з надр проникала магма, формуючи окремі вулканічні масиви або цілі хребти.

У палеозойську еру центральна частина території України здебільшого була суходолом. На інших територіях континентальні та морські умови змінювали одні одних. Максимальний наступ моря внаслідок опускання земної кори відбувся в середині ери. В палеозої мали місце дві гороутворюючі епохи, які вплинули на формування земної кори України.

У каледонську складчастість виникли гірські споруди на місці сучасних Карпат – Пракарпати, які островами виступали з води.

У герцинську складчастість (наприкінці ери) вони зникли під водами мілководного моряТетіс, що зайняло прогин в Середземноморському рухомому поясі. Натомість нова складчаста споруда з’явилася на сході країни на місці Донецького прогину. Клімат був близьким до субтропічного: переважно жарким, змінювався від сухого до вологого. Ще на початку ери розвинулися одноклітинні організми. Потім з'явилися багатоклітинні водорості, морські безхребетні і хребетні тварини, а ще через мільйоноліття – наземні рослини і земноводні.

У кам’яновугільному періоді панувала пишна рослинність: гігантські плауни, хвощі, деревоподібні папороті, що сприяло утворенню значних товщ вугілля.

У мезозойську еру на платформній частині України переважав рівнинний суходіл. Окремі водні басейни існували на Лівобережжі та в Середземноморському поясі. Правда, в крейдовому періоді відбулося найбільше для всієї геологічної історії України поширення морських площ. Вони вкривали майже всю територію нашої країни, крім центральної частини.

У мезозої проявилася кіммерійська складчастість, внаслідок чого сформувалася гірська споруда на місці Криму, Азовського моря і північної частини Чорного моря. Однак згодом гори зруйнувалися і стали морським дном. В Закарпатті активно діяли вулкани. Клімат здебільшого був теплим і сухим. Розвивалися голонасінні та покритонасінні рослини. З’явилися ссавці та птахи.

На початку кайнозойської ери морський басейн знову поширився на більшу частину території України. З плином часу море поступово відступило. В результаті альпійської епохи гороутворення остаточно формуються Карпатська і Кримська гірські споруди.

У четвертинному (антропогеновому) періоді відбулося підняття майже всієї території України, крім Причорномор’я. Клімат переважно був помірно теплим і вологим. Рослинність і тваринний світ поступово набули сучасних рис, з’явилася людина. В антропогені відбулося загальне охолодження й осушення клімату, що призвело до кількох льодовикових епох у Європі.

Найбільше дніпровське зледеніння – поширилося на значну частину території України. Після танення льодовика сформувався сучасний вигляд природного середовища – рельєфу, річкової мережі, ґрунтів, рослинності та тваринного світу.

Дата добавления: 2014-01-07