Методи прогнозування банкрутства підприємства

До методів прогнозування банкрутства підприємств відносять наступні (відповідно до зарубіжного досвіду):

· двохфакторна модель оцінки ймовірності банкрутства;

· оцінка ймовірності банкрутства на основі Z-рахунку Альтмана;

· модель Конана і Гольдера;

· модель Спрингейта;

· модель Р. Ліса для оцінки фінансового стану підприємства;

· прогнозна модель Таффлера;

· R-модель прогнозу ризику банкрутства;

· модель Фулмера;

· узагальнена модель, побудована на основі дискримінантної функції.

Відповідно до вітчизняної практики методами прогнозування банкрутства підприємств є:

1) Розрахунок показника поточної платоспроможності. Показник поточної платоспроможності розраховується як різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їхніх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточними зобов’язаннями за формулою:

.

Від’ємне значення показника свідчить про поточну неплатоспроможність підприємства. Підприємство, в якого на початку та в кінці звітного кварталу мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, відповідає законодавчому визначенню боржника, що не спроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі зобов’язання щодо сплати податків і зборів, протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

2) Розрахунок коефіцієнта покриття (загального коефіцієнта ліквідності). Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності) розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов’язань підприємства за формулою:

.

Значення коефіцієнта свідчить про достатність оборотних засобів для покриття поточних боргів підприємства. Нормативне значення коефіцієнта – >1.

3) Розрахунок коефіцієнта забезпечення власними засобами. Коефіцієнт забезпечення власними засобами розраховується як відношення різниці між власним капіталом і необоротними активами до оборотних активів підприємства за формулою:

.

Значення коефіцієнта показує забезпеченість підприємства власними оборотними коштами.

4) Розрахунок коефіцієнта Бівера. Коефіцієнт Бівера розраховується як відношення різниці між чистим прибутком і амортизаційними відрахуваннями до суми довгострокових і поточних зобов’язань за формулою:

.

Про формування незадовільної структури балансу свідчить такий фінансовий стан підприємства, за умов якого коефіцієнт Бівера протягом тривалого часу (1,5-2 роки) не перевищує 0,2.

Дата добавления: 2014-01-07