Фінансова санація підприємства

Санація – це система заходів, які здійснюються у процесі провадження справи про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації. Санація спрямована на оздоровлення фінансового стану підприємства, а також на задоволення у повному обсязі або частково вимог кредиторів через кредитування, реструктуризацію підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Санація підприємства – це складний процес, що може мати різні цілі, вирішуватися різними суб’єктами, передбачати різноманітні типи заходів і різні джерела їх фінансування. Це зумовлює необхідність у створенні та обґрунтуванні концепції і побудові на її основі моделі санації підприємства (див. рис. 1). Санаційна концепція повинна бути розроблена та впроваджена в систему управління на кожному підприємстві і реалізовуватися тоді, коли проявляються перші симптоми негативних явищ.

Рис. 1. Модель санації підприємства

Розрізняють такі види стратегії санації:

· Наступальна стратегія – передбачає модернізацію обладнання, запровадження нових технологій, маркетингу; пошук нових ринків збуту продукції тощо.

· Стратегія делегування повноважень – передбачає делегування проблем, які виникають на підприємстві, третім особам, зокрема: власникам; кредиторам; державі. За цією стратегією підприємство планує отримати: додаткові фінансові ресурси за рахунок збільшення статутного капіталу; одержання державних гарантій; участі кредиторів у своїй санації тощо.

· Стратегія компромісів і консенсусів – базується на двох принципах: а) стратегія компромісу – альянс між кількома учасниками з метою блокування дій сильного конкурента; б) стратегія консенсусу – спрямована на злиття двох підприємств в одне з метою якомога повнішого використання ефекту синергізму та взаємодоповнення сильних сторін партнерів.

· Захисна стратегія – передбачає різке скорочення витрат; закриття та розпродаж підрозділів підприємства; консервацію та розпродаж обладнання; звільнення персоналу; скорочення окремих частин ринкового сегмента; зниження відпускних цін; скорочення обсягів реалізації.

До зовнішніх заходів фінансового оздоровлення неплатоспроможних підприємств можна віднести:

· випуск нових акцій і облігацій;

· об’єднання неплатоспроможного підприємства з іншим;

· надання банківських кредитів і дотацій;

· реструктуризація боргів;

· лізинг (не вимагає повної одноразової оплати орендованого майна і є одним із видів фінансування);

· тимчасова відмова від виплати дивідендів;

· тимчасова відмова від соціальних програм.

Одним із основних напрямків фінансового оздоровлення підприємства є пошук внутрішніх резервів збільшення прибутковості виробництва і забезпечення беззбиткової роботи за рахунок:

· підвищення якості і конкурентоспроможності продукції;

· зниження собівартості продукції (робіт, послуг) шляхом раціонального використання виробничих ресурсів;

· скорочення постійних витрат на одиницю продукції в результаті розширення обсягів її виробництва;

· зменшення частки прибутку, що спрямовується на споживання;

· підвищення ступеня використання виробничих потужностей підприємства;

· реалізація майна, що не використовується підприємством.

Дата добавления: 2014-01-07