Конкуренція як рушійна сила ринку. Елементи механізму конкурентної боротьби

Перечень литературы

1. 1. Пипченко А.Н. и др. Электрооборудование, электронная аппаратура и системы управления. Одесса, 2005.

2. Семенов С.П. и др. Судовые электроизмерительные приборы и информационные системы. М. Транспорт, 1982.

3. Судовые системы автоматического контроля. Вильянский З.Я. и др., Л. Судостроение, 1974.

На сучасному етапі світового розвитку конкуренція як рушійна сила змушує виробників товарів постійно шукати нові шляхи підвищення їхньої якості, зниження ціни, підви­щення якості сервісу. У зв'язку з дефіцитністю ресурсів постає нова проблема — економія ресурсів у споживачів товарів за рахунок спрощення їхньої конструкції й підвищення якості. Вважаємо, що в XXI ст. це завдання буде пріоритетним, тому що наприкінці XX ст. витрати ресурсів у споживачів складної техніки за строк її служби перевищували ціну до п'яти разів у промислово розвинутих країнах і до 20 разів — у країнах, що розвиваються.

За ступенем інтенсивності конкуренція може бути:

• привабливою, коли в даному сегменті суб'єкт якісніше за­довольняє свої потреби або одержує прибутки більші, ніж у попередньому сегменті;

• помірною, коли дії суб'єкта конкуренції підтримують конкурентне середовище в даному сегменті ринку;

• запеклою для об'єкта конкуренції, коли суб'єкт поглинає, знищує або витісняє об'єкт із даного сегмента;

• запеклою для суб'єкта конкуренції, коли об'єкт (конкурент) поглинає, знищує або виганяє суб'єкт із даного сегмента.

Форми конкуренції:

1) предметна — конкуренція між товарами однієї асорти­ментної групи, між аналогічними об'єктами, що задовольня­ють ту саму потребу;

2) функціональна — конкуренція між товарами (об'єкта­ми) — замінниками.

Методи конкуренції на основі:

1) критерію підвищення якості товару (нецінова);

2 критерію підвищення якості, сервісу товару;

3) зниження ціни (цінова);

4) зниження експлуатаційних витрат у споживача товару;

5) використання всіх конкурентних переваг об'єкта й суб'єкта (інтегральна).

Конкуренція може відбуватися на таких рівнях;

• місцевому (у групі, відділі, організації й т.п.);

• регіональному (районі, місті, області й т.п.);

нові шляхи підвищення їхньої якості, зниження ціни, підви­щення якості сервісу. У зв'язку з дефіцитністю ресурсів постає нова проблема — економія ресурсів у споживачів товарів за рахунок спрощення їхньої конструкції й підвищення якості. Вважаємо, що в XXI ст. це завдання буде пріоритетним, тому що наприкінці XX ст. витрати ресурсів у споживачів складної техніки за строк її служби перевищували ціну до п'яти разів у промислово розвинутих країнах і до 20 разів — у країнах, що розвиваються.

Фактори, що впливають на конкурентну боротьбу:

1) розмір ринку — чим більший, тим сильніші конкуренти;

2) темпи зростання ринку — швидке зростання полегшує проникнення на ринок;

3) потужності — зайві потужності призводять до падіння цін;

4) перешкоди для входу або виходу з ринку — бар'єри захища­ють позицію фірми, їхня відсутність робить ринки уразливими для проникнення туди неконкурентоспроможних новачків;

5) ціна;

6) рівень стандартизації товарів — покупці мають перева­гу, тому що їм легко перейти з одного товару на інший;

7) мобільні технологічні модулі;

8) вимоги до розмірів необхідних капітальних вкладень — тверді вимоги підвищують ризик, створюють додаткові бар'єри входу — виходу;

9) вертикальна інтеграція підвищує вимоги до розмірів капіталу, призводить до сильних розходжень у конкуренто­спроможності й витратах на виробництво — інтегрованих, ча­стково інтегрованих і неінтегрованих фірмах;

10) економія на масштабі — збільшує частку ринку, не­обхідну для досягнення конкурентоспроможності товару;

11) швидке відновлення асортименту.

Для оцінки чинності конкуренції в галузі застосовують різні методики.

До середини XX ст. сформувалися загальні поняття про сутність конкуренції та її основні рушійні сили, що виявилися у виробленні чотирьох класичних моделях: дійсної (чистої) конкуренції, монополістичної, олігополістичної конкуренції й чистої монополії. Останні три моделі являють собою ринок не­досконалої конкуренції.

Механізм ринкового регулювання конкурентних відно­син у рамках кожної моделі має свої істотні відмінності. Умовності моделі ранка чистої конкуренції, а також абст­рактність її вихідних положень (необмежена кількість підприємств, абсолютний ступінь стандартизації продукції, рівна й гранично мала потужність підприємств) не дав змоги за її допомогою описати реально існуючі ринки. Але ця мо­дель має велике теоретичне значення для вивчення реальних ринків, де конкуренція обмежена різними суб'єктивними й об'єктивними причинами.

Ринки недосконалої конкуренції становлять найбільший інтерес із практичної точки зору, тому що охоплюють пере­важну більшість виробленої промислової й споживчої про­дукції. Середовище конкуренції заповнене більшою кількістю дрібних і середніх підприємств, жодне з яких не має значної частки в загальному обсязі продаж.

Головна особливість такого ринку — відсутність широко відомих лідерів, що істотно впливають на розвиток умов і тен­денцій у галузі.

Основною умовою, за якою працює ринковий механізм, що забезпечує стабільне зростання економіки, розмаїтість асор­тименту і високу якість товарів та послуг, є ринкова конку­ренція. Формування конкурентних відносин сприяє створенню розвинутого, цивілізованого ринку, що включає сферу вироб­ництва й товарообміну. При цьому конкуренція виконує ряд важливих функцій, серед яких:.

• визначення ринкової вартості товару в процесі конку­рентної боротьби;

• стимулювання впровадження досягнень науково- технічного прогресу у виробництво як інструмент еко­номічної виживаності підприємств й одержання інших переваг перед конкурентами;

• відбір у процесі конкуренції найбільш ефективних форм власності й господарювання, виключення її неефективних ланок через механізм банкрутства].

Дата добавления: 2014-01-07