Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

з дисципліни "Безпека життєдіяльності"

для студентів усіх спеціальностей

Львів - 2008

План лекції

1. Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності (БЖД), теоретичні положення БЖД.

2. Основні завдання науки про безпеку людини.

3. Поняття небезпеки, безпеки, таксономії, ризику – їх взаємозв'язки.

4. Ноосфера як етап розвитку людства, вклад В.І. Вернадського в розвиток науки про ноосферу.

5. Основні положення концепції сталого розвитку та програми Національної безпеки України.

6. Теорія ризику, оцінка рівня ризику, прийнятний ризик, управління ризиком і можливі шляхи його зменшення.

7. Сучасні проблеми життєдіяльності.

1. Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності (БЖД), теоретичні положення БЖД

Безпека як наукова категорія вивчається в багатьох галузях науки. На сучасному етапі розвитку суспільства постала потреба у формуванні самостійного наукового напряму «безпека життєдіяльності населення», у рамках якого отримали б теоретичне обґрунтування напрями, способи і методи здійснення управлінської діяльності щодо забезпечення безпеки.

Формування нового наукового напряму відбувається шляхом розробки понятійного апарату, формулювання мети і завдань, розробки методологічних основ і методичних підходів щодо вирішення проблем.

Спроби визначити, що таке безпека сьогодні, надзвичайно широко розповсюджені. Програма розвитку ООН (UNDP) виробила наступне визначення безпеки людини: «Безпека людини має два головних аспекти. По-перше, вона означає безпеку від таких хронічних загроз, як голод, хвороба і репресії; по-друге - захист від раптових і шкідливих руйнівних подій в умовах повсякденного життя, - чи то вдома, на роботі або в суспільстві. Такі загрози можуть існувати на всіх рівнях національного буття та розвитку...»

«Список загроз для безпеки людини довгий, але найповніше він може бути розкритий декількома наступними головними категоріями:

· економічна безпека;

· безпека харчування;

· безпека здоров’я;

· екологічна безпека;

· особиста безпека;

· суспільна безпека;

· політична безпека».

У згаданому звіті «безпека людини» визначена як універсальна потреба, яка підкреслюється широкою взаємозалежністю всіх людей, залежністю від величезної кількості загроз – загальних для будь-кого і будь-де. Безпека людини залежить від наявності превентивних засобів, які, в свою чергу, залежать від способу життя людини, від її доступу до засобів охорони здоров’я, соціальних, економічних і освітніх можливостей, а також від того, живе вона в умовах миру чи війни.

15 травня 2002 р. була прийнята декларація «Про право людини на безпеку» на 6-ій Всесвітній конференції із запобігання й управління ушкодженнями, яка відбулася в Монреалі (Канада). Декларація «Про право людини на безпеку», прийнята 6-ю Всесвітньою конференцією із запобігання і управління ушкодженнями дає наступне визначення безпеки людини (стаття 2):

«Безпека - це стан, в якому небезпека та умови, які ведуть до фізичного, психологічного або матеріального збитку, контролюються для того, щоб зберегти здоров’я і добробут індивідів та суспільства.

Безпека є результатом комплексного процесу, коли людина взаємодіє з довкіллям, включаючи фізичні, соціальні, культурні, технологічні, політичні, економічні й організаційні середовища;

Але безпека не визначається, як повна відсутність небезпеки. Об’єкт цієї декларації – не ліквідація всіх небезпек, а скоріше їх контроль для того, щоб захистити здоров’я і добробут індивідів суспільства».

Небезпека - основ­ний чинник негативного впливу на людину та життєве середовище, і саме її властивостями визначається безпека життєдіяльності. Тому вивчення небезпек є основним завданням предмету «Безпека життєдіяльності».

Життєдіяльність - це регульований стан навколишнього середовища, при якому, згідно із чинним законодавством, нормами і нормативами, забезпечується комфортна безпечна взаємодія людини з його компонентами, запобігання погіршенню екологічної обстановки, умов і охорони праці, виникненню небезпеки та дій в умовах надзвичайних ситуацій.

Діяльність людини – форма свідомої активної взаємодії людини з оточуючим середовищем, яка є рушійною силою особи і суспільства, умовою їхнього існування.

Безпека життєдіяльності – стан діяльності, при якому з визначеною ймовірністю виключений прояв небезпеки як у виробничій, так і невиробничій сфері з урахуванням взаємного впливу навколишнього середовища, людини та суспільства.

Структура життєдіяльності як складної системи, включає у свій склад людину (населення), природне та штучне середовище життя, сферу діяльності людей. Відноситься до категорії складних глобальних структур (середовище – людина – діяльність).

Основою життєдіяльності є фактори і параметри навколишнього середовища (сонця, повітря, води, ґрунту, біосфери) та штучного середовища життя (житлові та виробничі будівлі, споруди, транспортні та повітряні комунікації, системи забезпечення енергоресурсами, продуктами харчування) і багато іншого, що створено руками людини для забезпечення життя.

Дата добавления: 2014-01-07