Е-бізнес і Е-комерція

Лекція № 1.

Загальні поняття. Переваги Е-комерції

Інтернет з глобальної поштової та інформаційно-пошукової системи перетворюється на інструмент ве­дення сучасного бізнесу, заснованого на принципах ме­режевої економіки.

Електронний бізнес (Е-бізнес) — ділова активність, що вико­ристовує можливості глобальних інформаційних мереж для пе­ретворення внутрішніх і зовнішніх зв'язків компанії з метою створення прибутку.

Найважливішою складовою Е-бізнесу є Е-комерція, яка охоплює не тільки операції купівлі-продажу, а й супровід процесів створення попиту на продукцію і по­слуги, автоматизацію адміністративних функцій, пов'я­заних з он-лайновими продажами і обробленням замов­лень, а також із вдосконаленням обміну інформацією між партнерами.

Електронна комерція (Е-комерція) — різновид бізнес-актив­ності, в якій взаємодія суб'єктів бізнесу з купівлі-продажу това­рів і послуг (як матеріальних, так й інформаційних) здійснюєть­ся з допомогою глобальної комп'ютерної мережі Інтернет або будь-якої іншої інформаційної мережі.

Виділяють кілька класичних етапів ведення елект­ронної комерції: он-лайновий маркетинг, оформлення замовлень, здійснення платежів і підтримку інформа­ції про доставку.

Розвиток моделей електронної комерції, впроваджен­ня пілотних проектів у цій галузі, а також розробка загальних юридичних і правових основ ведення бізнесу в Інтернет підтримуються Європейською комісією в ЕSPRІТ.

ЕSPRIТ — програма Європейської спільноти, спрямована на прискорення і розширення досліджень з використання ін­формаційних технологій (ІТ).

Виокремлюють такі напрями електронної комерції:

— бізнес — бізнес (Business-To-Business, В2В) — ви­значає взаємодію компаній з компаніями в електронно­му середовищі;

— бізнес — споживач (Business-To-Consumer, В2С) — визначає взаємодію компаній з кінцевими споживача­ми в мережі;

— бізнес — адміністрація (Business-To-Administration, В2А) — визначає взаємодію компаній з адміністративни­ми органами;

— споживач — адміністрація (Consumer-To-Administration, С2А) — визначає взаємодію споживачів з адмі­ністрацією;

— споживач — освіта (Consumer-To-Education, С2E) — визначає взаємодію споживачів з освітніми установами.

Згідно із статистичним дослідженням у мережі, напрям В2В посідає перше місце (70 відсотків від за­гальної кількості усіх угод, що укладаються в Інтернет). Починаючи з великих корпорацій, таких, як Cisco Systems, прагнення збільшити обіг коштів через глобаль­ну мережу в галузі бізнес — бізнес поступово поширю­ється й на дрібні фірми, які бажають розширити свою діяльність з меншими витратами часу й матеріальних ресурсів.

Однак пересічним користувачам більш відомі ком­панії, що торгують в Інтернет товарами і послугами для кінцевих користувачів, тобто представники напряму В2С. Прикладом може слугувати Amazon.соm — найвідоміша у світі електронна крамниця з торгівлі книж­ками, компактами тощо.

Перспективними вважають напрями В2А і С2А. Дер­жава є значним постачальником послуг для громадян і підприємств, які сплачують податки за комплекс певних послуг у сфері безпеки і суспільного порядку, освіти, охо­рони здоров'я тощо. Все більша кількість місцевих і центральних органів влади в різних країнах надає послуги своїм громадянам через Інтернет. Найпомітнішим проектом для всього світу в цій галузі є державний пор­тал Сінгапуру Citizen Centre, на який перенесено прак­тично все спілкування громадян з владою.

У матеріалах Європейської комісії в ESPRIT (www.cordis.lu/esprit/home.html) наводяться такі моделі електронної комерції:

— електронна крамниця;

— електронний довідник-каталог;

— електронний он-лайновий аукціон;

— електронний торговельний центр;

— віртуальне співтовариство;

— віртуальний центр розробки;

— інформаційний брокер;

— провайдер бізнес-операцій;

— інтегратор бізнес-операцій тощо.

Електронна крамниця — спеціалізований Web-сайт, що нале­жить фірмі-виробнику, торговій фірмі тощо й призначений для просування товарів на ринку, збільшення обсягу продажів, за­лучення нових покупців.

На таких сайтах є змога вибрати товари, оформити замовлення і зробити оплату через мережу, оформити документи в режимі оп-lіпе для здійснення оплати зви­чайним способом і відстежити доставку.

Електронний довідник-каталог — спеціалізований Web-сайт для проведення тендерів серед постачальників.

Зазвичай існує у вигляді каталогу-довідника, з допомо­гою якого клієнт може вибрати постачальників товарів для проведення переговорів з ними. Відбір робиться, ви­ходячи з характеристик товарів, цін, умов постачання, но­менклатури або будь-яких інших специфічних умов. Елек­тронні довідники-каталоги застосовуються компаніями для полегшення участі в тендерах, для просування своєї тор­гової марки і зниження витрат з маркетингу.

Електронний он-лайновий аукціон — одна з найперспективніших галузей електронної комерції; програмно-інформаційна те­матична база з пошуковими засобами, в якій містяться описи товарів, допущених до торгів.

Електронний аукціон аналогічний до процедури тор­гів по лотах на звичайному аукціоні. «Господар» та­кої Web-системи заробляє на відсотках від трансакцій, а також на продажах програмного забезпечення для участі в торгах. Вдалий приклад такого Інтернет-аукціону — www.еbay.соm.

Електронний торговельний центр (Е-таll, електронний мол) — Web-сайт, що містить безліч електронних крамниць і каталогів, об'єднаних загальним місцем розташування (інколи під відомою маркою), які спільно виконують додаткові функції, використовують систему здійснення захищених платіжних трансакцій тощо.

Інші моделі електронної комерції (за класифікацією Європейської комісії в ESPRIT) пов'язані з інтенсифі­кацією обміну інформацією і процесами спільного ви­робництва.

Переваги електронної комерції порівняно з тради­ційними видами ділової активності вагомі. Викорис­тання нових електронних форм комунікації істотно зни­жує витрати на організацію і підтримку всієї інфраструк­тури бізнесу. Можливості Е-комерції дають змогу також перепроектувати стратегію ведення бізнесу. Фундамен­тальне переосмислення і радикальна зміна бізнес-про­цесів може помітно поліпшити такі найважливіші ха­рактеристики, як витрати, якість, сервіс і швидкість об­слуговування.

Впровадження Е-комерції, можливо, стане саме тим економічним важелем, який зможе змінити ідеологію, засоби і принципи традиційного бізнесу. Розвиток потен­ціалу електронної комерції зумовить створення нових ринкових моделей і відносин.

Бізнесмен, який підключився до Інтернет; і вирішив стати активним учасником, гравцем на полі віртуаль­ного бізнесу, отримує неперевершено знаряддя для про­ведення маркетингу і здійснення продажів; найкращу на сьогодні систему комунікацій, яка дає змогу встанов­лювати й підтримувати постійний зв'язок з будь-яким абонентом у світі (за умови його підключення до мере­жі); можливість підвищення рівня обслуговування клі­єнтів; найпотужніший інструмент управління; джере­ло інформації для наукових і практичних розробок. Інтернет; забезпечує отримання та аналіз реакції спожи­вачів на будь-які дії компанії, до того ж миттєво. Біз­несмени та їх менеджери можуть отримувати від відві­дувачів Web-сайту компанії детальну й різноманітну зворотну інформацію.

У мережі є можливість цільового розсилання елект­ронних повідомлень різним клієнтам, які зареєструва­лися на комерційному сайті. Але зловживати цим не слід — можна викликати обурення користувачів Інтернет непотрібною інформацією.

Торговець може вибрати електронні інформаційні ви­дання — певні Web-вузли, які відвідуються певною ауди­торією, і розташувати на них свою рекламу, що дає змогу здійснити цільове охоплення певної аудиторії. Існує мож­ливість відкрити власну електронну крамницю для без­посередніх продажів у мережі. Однак за статистикою, 70—80% крамниць, які відкриваються, є збитковими. Се­ред причин цього — непрофесійність їх розробників.

Маркетингові дослідження в Інтернет щодо охоплен­ня аудиторії, швидкості оброблення результатів, повно­ти інформації, яка надається, не мають аналогів. Багато керівників західних компаній вважають, що підключа­тися до Інтернет доцільно хоча б заради цих досліджень.

До послуг бізнесменів — найпотужніші комунікації Інтернет;. У лічені хвилини електронні листи доходять до адресата у будь-якій точці світу. Користуючись про­грамами захисту інформації, можна бути впевненим, що навіть дуже зацікавленим службам (не кажучи про хакерів-одинаків), буде складно прочитати вашу кореспон­денцію. Поставивши під листом свій електронний під­пис, можна позбавити потенційного злодія можливості змінити навіть кому в тексті підписаного документа.

Електронний підпис — код (послідовність одного або декіль­кох символів), який є електронним еквівалентом письмового підпису.

До послуг бізнесменів численні тематичні електрон­ні конференції, списки розсилань, Інтернет-пейджери для прямого спілкування із співрозмовником, відправлення факсів у США і Канаду за ціною 10 центів за аркуш, ІР-телефонія (можливість не тільки розмовляти, а й ба­чити співрозмовника).

Особливі переваги у менеджменті Інтернет надає ком­паніям, що мають віддалені філії або співробітників, яким потрібно часто їздити. Маючи модем і комп'ю­тер, працівники компанії завжди матимуть надійний зв'язок з головним офісом, доступ до корпоративних баз даних і можуть швидко скористатися необхідною інформацією або отримати консультацію провідних фа­хівців фірми.

Якщо компанія велика і має багато структурних під­розділів, то налагодження їх спільної роботи є важким управлінським завданням. І тут важко переоцінити значення локальної комп'ютерної мережі підприємства (установи), яка працює на основі Інтернет-технологій.

Юридичні та бухгалтерські ресурси глобальної ме­режі Інтернет дуже багаті. Будь-які закони, укази, роз­порядження й підзаконні акти можна отримати через лічені години після їх прийняття. Існує ще можливість отримання коментарів і порад фахівців. Це свідчить про те, що жодне з існуючих джерел ділової інформації не може зрівнятися з Інтернет в оперативності й повно­ті надання інформації.

З перенесенням бізнесу до глобальної мережі у ком­панії з'являються неабиякі переваги в обслуговуванні клі­єнтів. Служби певної компанії тепер мають можливість надавати ефективну технічну допомогу її клієнтам, розмі­щувати на сайті фірми поради, рекомендації, нові версії програмного забезпечення — будь-яку інформацію, корис­ну споживачам. Існують телеконференції, в яких обгово­рюються продукти компанії. Звідти можна отримати різ­номанітну інформацію, яку не зможе швидко надати жо­ден з відділів фірми. Ці відомості можна використовувати для поліпшення якості товарів і послуг компанії.

Процес зростання кількості користувачів і обсягу вір­туальної комерції відбувається невпинно. Існує низка Web-сайтів, де можна знайти останні дані загальних і спеціалізованих досліджень аудиторії мережі Інтернет. Найавторитетнішим вважають Nua Internet Surveys (www.nua.ie/surveys/). За його даними (на серпень 2001 р.), до Інтернет підключено 513,43 млн. користува­чів (табл. 1).

Таблиця 1

Кількість користувачів Інтернет у глобальних регіонах (млн.)

Загальна кількість	513,43
США та Канада	180,68	Південна Америка	25,33
Європа	154,63	Африка	4,15
Азія та Океанія	143,99	Близький Схід	4,65

За останні п'ять років кількість користувачів мережі зросла в десятки разів і продовжує швидко зро­стати. Це стосується таких країн, як США, де користу­ються Інтернет у половині родин. У зв'язку з досягну­тим рівнем «інтернетизації» американського суспіль­ства темпи зростання ринку Інтернет-послуг у США знизяться.

Загальна чисельність користувачів Інтернет у всіх пострадянських країнах навряд чи перевищує декіль­ка відсотків від їх загальносвітової кількості. Це пе­решкоджає розвитку національної електронної комер­ції. Однак бізнесменам цих країн не забороняється про­давати товари і послуги іншим 90—98% користувачам Інтернет, хоча на практиці такі можливості обмежу­ються їхнім законодавством.

Проте чисельність національного мережевого кон­тингенту постійно зростає. Відсоткове співвідношен­ня навряд чи зміниться найближчим часом, але кри­тичної маси користувачів пострадянських країн, за якої починається лавиноподібний розвиток комерційних проектів в Інтернет, буде досягнуто невдовзі. Підтвер­дженням цього є поява великої кількості публікацій з електронної комерції в пресі й мережі, а також заці­кавленість комерційних структур і банків, готових оплачувати Інтернет-проекти.

Бум електронної комерції у світі почався в 1995— 1996 рр. У 1996 р. багато маркетологів та інформа­ційних агенцій робили прогноз розвитку комерції в Інтернет.

Таблиця 2

Дата добавления: 2014-01-07