Конструювання як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика

Конструювання - це особливий вид образотворчої діяльності. Воно більше від інших пов'язане із грою. Гра часто супроводжує процес конструювання, виконані дітьми вироби використовуються в іграх.

Термін «конструювання» (від лат. constmere) означає приведення у певне взаєморозмішення різних предметів, частин, елементів.

Конструктивна діяльність - це практична діяльність, спрямована на одержання певного, заздалегідь задуманого реального продукту відповідно до його функціонального призначення. ие продуктивний вид діяльності, в якій відбувається різнобічний розвиток дитини.

Під дитячим конструюванням прийнято розуміти різноманітні будівлі з будівельного матеріалу, виготовлення виробів та іграшок із паперу, картону, дерева й інших матеріалів (див. кольор, вкл., мал. 59-62). За своїм характером воно, так само, як і зображувальна діяльність та гра, віддзеркалює навколишню дійсність. Будівлі і вироби дітей слугують для практичного використання, тому повинні відповідати своєму призначенню. Дитяче конструювання вчені (В. Космінська, З. Ліштван, Л. Парамонова, М. Поддьяков та ін.) розуміють як творчу діяльність, якій притаманні ті ж самі етапи, що й діяльності дорослих. Рівень дитячого конструювання, на думку вчених, залежить від рівня розвитку образотворчого та просторового мислення, аналітико-синтетичної діяльності дитини, ступеня обізнаності з особливостями конструкторської діяльності, уявлень про сенсорні властивості предмета, способи його створення. Дитяче конструювання може бути як образотворчим, так і технічним, кожен з цих видів має свої особливості.

Залежно від того, з якого матеріалу діти створюють конструкції, розрізняють такі види конструювання: з будівельного матеріалу та конструкторів; з паперу та картону; викидного та природного матеріалів.

Конструювання як вид продуктивної діяльності вчені досліджували в різних напрямах: психологічний аспект умов і форм організації конструювання; види конструювання; особливості мислення дитини в процесі конструювання, розвиток творчості в конструктивній діяльності.

Питанням вивчення дитячої творчості в конструюванні з різних матеріалів присвячено дослідження В. Нечаєвої, З. Ліштван, М. Поддьякова, А. Давидчук.

3. Ліштван розглядає виховне значення ігор і занять з будівельним матеріалом, встановлює закономірності творчого розвитку дітей у цьому виді конструювання та розкриває методи і прийоми його педагогічної організації.

Конструктивна творчість дітей як один із засобів розумового розвитку вивчалася М. Поддьяковим, А. Давилчук, Л. Парамоновою. Питання художньої праці в дитячому садку розкрито в роботах Л. Пантелєєвої, Л. Куцакової, Л. Гоман, Л. Калуської та інших. Зокрема, різні способи конструювання з кольорового паперу за допомогою традиційних прийомів мистецтва оригамі як засіб активізації уяви, фантазії, розвитку просторового мислення дітей розглянуто в роботах З. Богатєєвої і Т. Тарабаріної.

Особливості конструювання з природного матеріалу розкрили дослідники Е. Іульянц та r. Базик, які представили зразки і методику виготовлення іграшок в умовах дитячого садка і сім'ї.

У багатьох дослідженнях дається характеристика видів конструювання за способом створення образів: конструювання за зразком (З. Ліштван, В. Нечаєва) відбувається на основі дій, що повторюються; конструювання за моделлю, каркасом (0. Лурія, А. Міренова, М. Поппьяков) з елементами проблемного навчання; конструювання за умовами (А. Давидчук, Л. Парамонова, М. Поддьяков); конструювання за найпростішим кресленням і наочними схемами (С. Леона Лоренсо, В. Холмовська); конструювання за задумом (М. Поддьяков, Л. Парамонова). Останній - найбільш творчий вид діяльності, в процесі якого дитина виявляє свою самостійність.

Виокремлюється також художнє конструювання, пов'язане зі створенням художнього образу майбутнього виробу з паперу, природних та утилізованих матеріалів (Л. Ларамонова). Йому притаманна єдність утилітарного та естетичного (корисність, доцільність, економічність та художня виразність речі не існують ізольовано). Художнє конструювання - це створення принципово нових конструктивних і композиційних підходів та рішень, воно залучає особистість до перетворювальної діяльності стосовно засвоєння об'єктів конструкторської творчості. Під час художнього конструювання формується проектно-художній образ майбутнього виробу, що створюється на основі проектно-художніх уявлень людини (А. 1 вершинь).

Коротка характеристика різних видів конструювання в дитячому садку показує, що кожен із них має свою специфіку. Проте основи діяльності єдині: в кожному виді дитина відтворює предмети навколишнього світу, створює матеріальний продукт, результат діяльності призначається переважно для практичного застосування (гри, подарунків, прикрашання).

Отож види образотворчої діяльності дітей дошкільного віку можна класифікувати за технологією: малювання, ліплення, конструювання, аплікація, плетіння, вишивка 1'2 ін.; за матеріалом: робота з папером, фарбами, тканиною, деревом та ін. Одним із варіантів може стати класифікація за видами художньої практики в мистецтві. Наприклад, малювання (живопис, графіка), скульптура, архітектурна діяльність (макетування, моделювання, проектування), декоративна діяльність (наприклад, розпис, ліплення, аплікація, плетіння, вишивка, оригамі).

Така класифікація формує уявлення дітей про засоби мистецтва, пов'язує їх із загальними уявленнями про їхню роль для створення образу в мистецтві. Тобто всі засоби мистецтва (матеріали, виражальні засоби, мова) є засобами вираження художнього образу. За словами Б. Неменського, «Людина зображає, будує і прикрашає саме заради вираження свого ставлення до об'єкта, до життя'> lНеменский Б. М. Мудрость красотьі: 0 проблемах зстетического воспитания. - М., 1987. - С. 90]. За цією класифікацією образотворча діяльність постає як цілісна система видів художньої практики дитини.

Дата добавления: 2014-01-07