Вживають заходів для стимулювання суб'єктів господа­рювання, які здійснюють діяльність з надання туристичних послуг

Контролюють фінансування регіональних програм роз­витку туризму за кошти бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів.

2.Верховна Рада Автономної Республіки Крим відповідно до Конституції та законів України здійснює інше нормативне регулювання з питань туризму, історико-культурних заповідників, музеїв, інших закладів культури, вирі­шує питання щодо організації і розвитку курортно-рекре­аційної сфери і туризму тощо.

3. Представницькі органи місцевого самоврядування —сільські, селищні, міські ради відповідно до їх повноважень:

затверджують місцеві програми розвитку туризму;

визначають кошти місцевих бюджетів для фінансового забезпечення місцевих програм розвитку туризму;

доручають своїм виконавчим органам фінансування місцевих програм розвитку туризму за рахунок коштів місцевого бюджету;

1. Повноваження державного органу та органу місцевого са­моврядування у галузі туризму є складовою його компетенції. У науці державного будівництва та місцевого самоврядування прийнято вважати, що компетенція складається з двох еле­ментів — підвідомчості та повноважень.

Повноваження державного органу є його «правообов'язками», оскільки за наявності необхідних юридичних фактів орган не може не реалізувати свої повноваження, водночас виступаю­чи як носій суб'єктивного права по відношенню до підвладного суб'єкта. Невипадково Закон України «Про туризм» для визна­чення конкретних повноважень владного органу використовує дієслова у третій особі однини: «визначає», «контролює», «за­тверджує» тощо, — адже саме така форма дає можливість най­більш точно висловити «двоїсту» сутність зазначених повнова­жень: вказати права органу, водночас даючи зрозуміти непри­пустимість їхнього не використання.

2. У коментованій статті розділені виключні (такі, що засто­совуються лише єдиним законодавчим органом України) та інші повноваження Верховної Ради України в галузі туризму.

Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої вла­ди в Україні. Відповідно до ст. 85 Конституції України вона має, зокрема, такі повноваження:

—прийняття законів;

—затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

—визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

—затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля.

Саме ці конституційні повноваження Верховної Ради Ук­раїни знайшли своє відображення в ч. 1 ст. 8 коментованого За­кону.

Крім зазначених виключних повноважень в галузі туризму, Верховна Рада України може здійснювати інші повноваження. Важливим аспектом роботи парламенту є проведення парла­ментських слухань з питань туризму, на яких аналізується стан розвитку туристичної галузі в Україні та визначаються шляхи подальшої роботи з її удосконалення (див. Постанову Верхов­ної Ради України від 02.11.2000 р. № 2068 «Про підсумки парламентських слухань про стан та перспективи розвитку ту­ризму в Україні»).

3. Відповідно до ст. 21 Конституції Автономної Республіки Крим, Верховна Рада Автономної Республіки Крим є представ­ницьким органом Автономної Республіки Крим, який пред­ставляє інтереси громадян, спільні інтереси населення, територіальних громад, місцевого самоврядування, Автономної Ре­спубліки Крим у цілому і здійснює свої повноваження з метою сприяння і забезпечення реалізації їхніх прав і законних інте­ресів, а також вирішення питань збалансованого соціально-еко­номічного, культурного та іншого розвитку Автономної Рес­публіки Крим.

Вказані у ст. 8 коментованого Закону повноваження Верхов­ної Ради Автономної Республіки Крим у галузі туризму відповідають повноваженням цього органу, що визначені в ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим.

4. Згідно зі ст. 7 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів Ук­раїни.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною гро­мадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

У ст. 8 коментованого Закону визначені повноваження в га­лузі туризму обласних, районних, сільських, селищних та міських рад.

Районні у містах ради також можуть мати певні повноважен­ня в галузі туризму. Але треба мати на увазі, що обсяг і межі по­вноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів ви­значаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад райо­нів у містах.

Визначений міськими радами обсяг повноважень (у тому числі і в галузі туризму) районних у місті рад та їх виконавчих органів не може змінюватися міською радою без згоди відповідної районної у місті ради протягом цього скликання.

Стаття 9. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі туризму

Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції та законів України:

здійснює державне управління та забезпечує реалізацію державної політики в галузі туризму;

розробляє та затверджує програми розвитку туризму в Україні і фінансує їх виконання відповідно до бюджетного законодавства;

приймає нормативно-правові акти, що регулюють відно­сини в галузі туристичної діяльності;

забезпечує раціональне використання туристичних ре­сурсів і вжиття заходів для їх збереження;

сприяє розвитку туристичної індустрії та створенню ефективної туристичної інфраструктури;

вживає заходів щодо забезпечення безпеки туристів, за­хисту їх прав, інтересів і власності;

організовує та забезпечує реалізацію державної інвес­тиційної політики в галузі туристичної діяльності;

готує та подає на розгляд Верховної Ради України як складову частину проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік пропозиції щодо обсягів бюд­жетних коштів для фінансової підтримки проектів і програм з розвитку туризму;

інформує Верховну Раду України про виконання програ­ми розвитку туризму в Україні;

визначає порядок організації рятувальних команд і поря­док вжиття рятувальних заходів;

створює державну систему наукового забезпечення в га­лузі туристичної діяльності;

здійснює міжнародне співробітництво в галузі туризму; вирішує інші питання, віднесені Конституцією та закона­ми України до його повноважень.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Він відповідальний перед Президентом Ук­раїни та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України. У своїй діяльності Кабінет Міністрів України керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

У коментованій статті визначені повноваження Кабінету Міністрів України в галузі туризму.

Виконання покладених на Кабінет Міністрів України повно­важень у галузі туризму здійснюється шляхом прийняття останнім відповідних постанов (див. коментар ст. 2 Закону), роз­поряджень та проведення контролю за їх виконанням.

Постанови — це акти Кабінету Міністрів України, що мають нормативний характер, найбільш важливе або загальне значення в сфері регулювання суспільних відносин у туристичній галузі та містять правові норми, які відповідають положенням Консти­туції і законів України, актам Президента України.

Розпорядження — це акти з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань. Наприклад, розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 р. № 803-р «Про оформлен­ня віз для тимчасового перебування іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні з метою туризму», від 26.07.1999 р. № 734-р «Про підвищення рівня організації відпочинку іноземних громадян в Україні», від 09.09.2002 р. № 518-р «Про затвердження заходів, спрямованих на реалізацію у 2003 році Основних напрямів соціальної політики на період до 2004 року».

Стаття 10. Повноваження центральних органів виконавчої влади в галузі туризму

1. Центральний орган виконавчої влади в галузі туризму: організує та забезпечує реалізацію державної політики в га­лузі туризму, виконання цього Закону та інших нормативно-правових актів;

бере участь у підготовці проектів нормативно-правових актів у галузі туризму, у межах своєї компетенції розробляє і затверджує нормативно-правові акти, узагальнює практи­ку застосування законодавства в галузі туризму, курортно-рекреаційної сфери, вносить пропозиції щодо його удоско­налення;

забезпечує реалізацію програм розвитку туризму в Ук­раїні;

організує облік туристичних ресурсів України, забезпе­чує їх раціональне використання та охорону;

бере участь у розробці стандартів, діяльності з метро­логії та сертифікації, у проведенні робіт з підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері;

організує здійснення контролю за якістю наданих тури­стичних послуг;

реалізує державну інвестиційну політику в галузі туриз­му та курортно-рекреаційній сфері;

бере участь у розробці програм облаштування транс­портних магістралей об'єктами туристичної інфраструк­тури;

бере участь у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів, визначенні пріоритетних напрямів на­укових досліджень у галузі туризму та проведенні науково-дослідних робіт у цій галузі;

проводить дослідження туристичного ринку, готує і поши­рює інформацію про Україну і її туристичні можливості на міжнародному туристичному ринку та всередині держави;

у межах своєї компетенції розробляє, укладає і виконує міжнародні договори в галузі туристичної діяльності, пред­ставляє країну у міжнародних туристських організаціях і на міжнародних заходах щодо туризму;

вживає заходів щодо розширення міжнародного співробітництва, утвердження України на світовому турис­тичному ринку;

сприяє координації діяльності органів виконавчої влади, суб'єктів підприємницької діяльності, їх об'єднань, що здійснюють діяльність у галузі туризму;

надає суб'єктам туристичної діяльності методичну, кон­сультативну та іншу допомогу;

пропонує для спільного використання юридичними осо­бами та громадянами-підприємцями, які надають туристичні послуги, знаки для товарів і послуг;

поширює соціальну рекламу в галузі туризму;

Дата добавления: 2014-01-07