Вантажний пояс

Ласти

Опасные морские млекопитающие

Для человека представляют опасность зубатые киты-косатки. Они встречаются во всех морях и океанах.

Косатки имеют характерное тупое закругленное рыло и высоки черный плавник. Окраска их тела двухцветная - черная как смоль спина резко контрастирует со снежно-белым брюхом, над каждым глазом имеется по белому пятну. Косатки плавают стаями по 40 особей и нападают на все что движется.

Лечение ран, нанесенных косатками. осуществляется так же, как и при укусах рыб.

Викладач каф. ЖК,В та СПР

М-р м/с, Петухов А.А.

«____» _____________________2012 року

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри №23(ЖК, В і СПР)

Протокол № від р.

У підвідному плаванні як з аквалангом, так і без нього рух в основному забезпечується роботою ніг. Ласти мають велику поверхню, що допомагає порівняно легко пересуватися під водою. Існують два види ластів - з відкритою і закритою ступнею, кожний з який може бути різних розмірів і конструкцій. Підбір найбільш придатних ластів визначається розміром ноги аквалангіста, його фізичною силою й умовами занурення.

При підборі ластів варто брати до уваги два фактори:

- перший - розмір лопати ласта і її твердість (чим більше і жорсткіше лопата, тим велика сила потрібна для приведення її в рух),

- другий - наявність чи відсутність носків. У холодній воді при використанні „мокрих” гідрокомбінезонів і неопренових водолазних носків для запобігання втрати тепла найбільш придатними будуть ласти з відкритою ступнею і регульованим ремінцем. Такі ж ласти доповнюють „сухі” гідрокомбінезони, у яких чобітки є невід’ємною частиною. У теплих тропічних морях, де „мокрий” костюм і чобітки не потрібні, використовують ласти з закритою ступнею, правильно підігнані по розмірі ноги.

	Ласти з відкритою ступнею		Ласти з закритою ступнею

Водолазні трубки

Трубки для підвідного плавання являють собою щось більше, ніж міцні пластмасові циліндри, які мають мундштук, що дозволяє аквалангістам дихати на поверхні, не піднімаючи голову з води.

Існують три основні конструкції трубок: форма першої нагадує латинську букву "J", у другій - контурна форма, у вигинах третьої використовуються гнучкі шланги. Не слід вибирати тонкі довгі трубки (діаметр гарної трубки 2 сантиметри, довжина 30-35 сантиметрів). Діаметр трубки достатній, якщо в неї можна уставити великий палець руки, тому що він більш-менш відповідає діаметру глотки.

Вода неминуче проникає в трубку, тому аквалангістам при диханні необхідно стежити, щоб вода не потрапила в легені. Для цього її регулярно видувають із трубки.

Трубка повинна пасувати аквалангісту, бути зручною і чинити мінімальний опір при диханні. Єдиний спосіб перевірити це - уставити мундштук у рот, підтримуючи трубку біля голови перед лівим вухом, і подихати через неї. Мундштук повинний прямо входити в рот, і при подиху не повинний відчуватися опір.

Підбор трубки залежить від переваг аквалангіста, тому що по технічному пристрої різні види трубок мало чим відрізняються.

Водолазні трубки для дихання 1- "J"-подібна; 2- контурна форма; 3- у вигинах використовуються гнучкі шланги

Якщо гідрокостюми і спорядження сприяють позитивної плавучості аквалангістів, то пояс з вантажем допомагає їм досягти нульової плавучості. Свинцеві грузила виготовляються в різних формах і стилях і кріпляться до ременя, що аквалангіст носить на поясі. Кількість грузил залежить від маси тіла аквалангіста, а їхня форма вибирається виходячи з особистих переваг. Пояс повинний бути оснащений пряжкою миттєвої дії, щоб при надзвичайних обставинах аквалангіст міг швидко його скинути.

	Водолазний вантажний ремінь на пояс		Водолазний вантажний ремінь на пояс та плечі

Підготовка й робоча перевірка спорядження завжди повинні проводитися в постійному порядку, що дозволяє виключати помилки при виконанні цієї операції.

ПІДГОТОВКА

Підготувати особисте водолазне спорядження до складання. Розташувавши його компактно в одному місці.

1. Перевірка загального стану балонів, вентилів, запасу повітря

а) Перевірити маркування балона і його загальний стан. Балони без клейма заборонені до використання. Не слід використовувати балони, покриті іржею, із глибокими раковинами, що пересипається усередині окалиною й іржею, а також не минулого чергового огляду;

У нашій країні балони повинні проходити обов'язковий технічний повторний огляд один раз в 5 років. Основна позначка гідравлічних випробувань - перевірка запасу міцності матеріалу балона.

б). Повільно відкрити вентиль, так щоб струмінь повітря очистила вихідний отвір;

в). Долонею направити повітряний потік до особини й понюхати повітря - повітря винний бути сухим і без заходу. Якщо відчуваються якісь домішки, необхідний відмовитися від використання такого балона.

г). Перевірка прокладки ПРО-ring (кільцеве ущільнення) вентиля INT (YOKE) або регулятора DIN. Ушкоджені прокладки необхідна замінити. Спуск під воду з ушкодженою прокладкою ПРО-ring забороняється. Несправність такої прокладки може привести до розгерметизації з'єднання вентиля з регулятором і до дуже швидкої втрати повітря з балона.

д). Перевірка запасу повітря в балоні за допомогою манометра. Закріпити манометр на штуцері балона розгорнути його від собі й долілиць так, щоб геть не був спрямований на інших людей, і повільно відкрити вентиль. Тиск повітря в балонах не повинне бути нижче зазначеного на клеймі більш ніж на 10%. При навчальних спусках тиск у балонах повинне бути не менш 100 кгс/дів².

Якщо вентиль балона постачений клапаном резервної подачі повітря (фізіологічний покажчик мінімального тиску 30-50 кгс/дів²), те необхідно перевірити і його.

Приєднати манометр, звести вмикач резервної подачі й відкрити вентиль балона. Помітити тиск, що показує манометр. Потім відкрити вмикач резервної подачі. При тім манометр винний показати максимальний тиск у балоні. до якого геть заряджений. Різниця між двома отриманими значеннями тиску винна становити 30-50 кгс/дів².

ж). Закрити вентиль балона, звести вмикач резерву, скинути повітря з манометра й від’єднати його.

Дата добавления: 2014-01-07