КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Характеристика митних режимів
МИТНИЙ КОНТРОЛЬ. Державна митна служба країни здійснює митний контроль в Україні відповідно до чинних законів України. Митний контроль та митне оподаткування на території спеціальних економічних зон регулюються спеціальними законами України та міжнародними договорами, які встановлюють спеціальний правовий режим цих зон у кожному окремому випадку. З метою розвитку національного виробництва товарів і послуг митне законодавство встановлює різні умови переміщення через митний кордон товарів і предметів, які реалізуються через застосування визначених митних режимів. Митний режим — це сукупність положень, які визначають статус товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон для митних цілей. Товари і транспортні засоби переміщуються через митний кордон відповідно до їх митних режимів. Перелік видів митних режимів товарів (Митний кодекс):
* Сьогодні режими 10, 11 та 12 не використовуються на території України через відсутність підстав для цього, зокрема не розроблено нормативно-правове забезпечення цих режимів. Митні режими - групи: - перша група, що мають завершений характер - режими, при розміщенні в які товари переходять у повне розпорядження особи, що переміщує їх. Це — випуск у вільний обіг, експорт, реімпорт, реекспорт. - друга група – режими, що припускають використання товарів тільки для суворо визначених цілей і при дотриманні встановлених митними органами умов. До цієї групи належать режими: митний склад, магазин безмитної торгівлі, транзит, тимчасове ввезення (вивезення), вільна митна зона, вільний склад, переробка поза митною територією, відмова на користь держави, знищення товарів. Економічні завдання режимів другої групи: • складування товарів — мета режиму «митний склад»; • переробка товарів — мета всіх трьох режимів переробки; • використання товарів при виконанні визначених умов — мета режимів «тимчасове ввезення (вивезення)», «вільна митна зона»; • перевезення товарів — мета режиму «транзит». Існують митні режими, орієнтовані на розвиток торгівлі, промисловості і міжнародних перевезень. Функції митних режимів: • встановлюють порядок переміщення товару через митний кордон залежно від призначення товару; • визначають умови перебування його на/поза митною територією; • встановлюють рамки, в яких може використовуватися товар; • регламентують права та обов'язки особи, що переміщує товари; • визначають вимоги до товару, що розміщується у даний конкретний режим. ХАРАКТЕРИСТИКА МИТНИХ РЕЖИМІВ: 1. Випуск товарів у вільний обіг — митний режим, за якого товари, ввезені на митну територію, залишаються постійно на цій території без зобов'язання про їх вивіз з цієї території. Даний режим передбачає сплату мит, податків і зборів і вжиття заходів економічної політики. Випущені у вільний обіг товари надходять у розпорядження будь-якої особи, що має на них майнові або немайнові права, знімаються з митного контролю і можуть бути розміщені в інший митний режим, якщо це передбачено законодавством. Митний режим «випуск товарів у вільний обіг» в основному відповідає надходженню в країну товарів, що закуплені за кордоном згідно з контрактами. Особливості застосування: - у деяких зовнішньоекономічних схемах (безоплатна передача товарів вітчизняним особам — гуманітарна і технічна допомога) має місце режим випуску у вільний обіг зі звільненням від сплати визначених видів платежів. У разі дарунку товарів вітчизняній особі звільнення від сплати митних платежів не провадиться. - товари, випущені у вільний обіг на території країни, відповідно до митного законодавства набувають статусу вітчизняних товарів. При розміщенні таких товарів під інший митний режим до них застосовуватимуться всі заходи економічної політики і митні платежі, що відповідають цьому митному режиму. Якщо під митний режим «випуск у вільний обіг» розміщуються товари вітчизняного походження, раніше вивезені з території країни у митному режимі експорту, ввізне мито по них стягується за базовою ставкою імпортного тарифу як по товарах, ввезення яких відбувається з держав, котрим країна надає режим найбільшого сприяння в торгівлі. 2. Експорт товарів — митний режим, за якого товари вивозяться за межі митної території країни без зобов'язання повернення їх на цю територію. Особливості застосування: - здійснюється за умови сплати мита, митних платежів, вжиття заходів економічної політики і виконання інших установлених законодавством вимог. - звільняються від внутрішніх податків або сплачені суми податків підлягають поверненню відповідно до податкового законодавства країни. Так, при експорті товарів безпосередньо підприємствами-виробниками такі товари звільняються від сплати ПДВ та акцизів у порядку, зумовленому Державною податковою службою, а при експорті іншими підприємствами сума сплачених ПДВ і акцизів повертається податковими органами по підтвердженню митних органів. - при випуску товарів з-під митного режиму експорту товари повинні бути вивезені за межі митної території країни в тому ж стані, в якому вони були на день прийняття митної декларації, крім змін стану товарів внаслідок природного зносу або зменшення за нормальних умов транспортування і збереження. - використовується при виконанні контрактів на постачання вітчизняної продукції за кордон. Експорт стимулює надходження валюти в країну, розвиток конкурентоспроможних виробництв тощо. 3. Реімпорт товарів — митний режим, за якого вітчизняні товари, вивезені раніше з митної території країни відповідно до режиму експорту, зворотньо ввозяться у встановлені терміни без стягнення мит і податків, без вжиття щодо них заходів економічної політики. Особливості застосування: - товари можуть розміщуватись у митний режим реімпорту будь-якою особою, незалежно від того, хто їх вивозив. - товари для розміщення товарів у митний режим реімпорту повинні одночасно відповідати ряду умов: • бути вивезеними з території країни відповідно до митного режиму експорту; • бути до моменту вивезення вітчизняними товарами; • бути завезені на митну територію країни протягом певного терміну з моменту вивезення (в Україні цей термін обмежений 10 роками); • перебувати в тому ж стані, в якому були на момент вивезення, за винятком природного зносу або зменшення за нормальних умов транспортування або зберігання. - зазначені товари можуть піддаватися операціям по забезпеченню їх цілісності, дрібному ремонту, упорядкуванню за умови, що вартість їх, зумовлена на момент вивезення, не збільшилась у результаті таких операцій. - протягом трьох років з моменту вивезення митний орган повертає сплачені суми, вивізних мит і податку на експорт, якщо: • товари вивозилися і ввозяться тією самою особою, що оплатила вивізне мито або податок на експорт; • у митний орган, що робить митне оформлення, надається вантажна митна декларація (ВМД), на підставі якої нараховувались і стягувались мита, і письмове підтвердження митного органу, якому вони сплачувалися, про фактичне надходження платежів на рахунок митниці. - декларант сплачує митному органу суми ПДВ, що були повернуті в зв'язку з експортом, або від яких товари були звільнені в зв'язку з експортом, а також акцизи по ставках, що діяли на момент вивезення товарів. 4. Реекспорт товарів — митний режим, за якого іноземні товари вивозяться з митної території країни без стягнення або з поверненням ввізних мит і податків і без вжиття заходів економічної політики (ліцензування і квотування). Особливості застосування: - митне оформлення товарів здійснюється тільки з дозволу ДМСу і тільки у разі забезпечення сплати мита і податків внесенням сум на депозит, що належить митниці, в якій провадитиметься митне оформлення товарів. - термін ввезення товарів на митну територію країни не може перевищувати певного терміну. В Україні фактичне вивезення має бути здійснено не пізніше 6 місяців дня подання митної декларації. Товари, при неможливості їх своєчасного вивезення, повинні бути поміщені на склад тимчасового зберігання або на митний склад. Розміщувати у митний режим реекспорту можна і товари, заявлені спочатку в інший митний режим, наприклад митний склад, проте зробити це можна також протягом певного терміну — 2 років з моменту ввезення товарів. - товари повинні перебувати в тому ж стані, в якому вони були на момент ввезення, крім зміни внаслідок природного зносу або зменшення за нормальних умов транспортування і зберігання. Після підтвердження факту вивезення товарів заявником режиму сплачені ввізні мита і податки повертаються. 5. Транзит товарів — митний режим, за якого товари переміщуються під митним контролем між двома митними органами країни, в тому числі через територію іноземної держави, без стягування мит, податків, а також без вжиття щодо товарів заходів економічної політики. Режим забезпечує завантаження транспортних артерій країни, формування внутрішньої доданої вартості за рахунок перевезення товарів. А звільнення осіб від сплати мит і податків при його здійсненні стимулює розвиток транспорту та його інфраструктури. Особливості застосування: - з метою обліку вантажів, що переміщуються по країні, подається заява й отримується дозвіл митного органу на транзит товарів, який видає митний орган відправлення товарів. При транзиті підакцизних товарів, що перевозяться автотранспортом, дозвіл видається тільки після внесення належних коштів на депозит митного органу або пред'явлення банківської гарантії. - умови розміщення товарів: * товар повинен залишатися в незмінному стані, крім змін внаслідок природного зносу або зменшення за нормальних умов транспортування і зберігання, і не використовуватися для будь-яких цілей, крім транзиту; * не бути товаром, забороненим до переміщення через територію країни; * доставлятися у митні органи у встановлений митним органом термін, враховуючи можливості транспортного засобу, маршруту та інші умови перевезення. - обмеження по термінах перебування товару на території країни: виходячи з можливостей транспортного засобу, наміченого маршруту, інших умов, цей час, як правило, повинен визначатися з розрахунку не більше 1 місяця на кожні 2000 км. - відповідальність за дотримання митних правил несе перевізник. Усі витрати, що виникають у перевізника у зв'язку із забезпеченням належного обладнання транспортного засобу або при перевезенні митним перевізником, державними органами не відшкодовуються. - при аварії чи через дії обставин нездоланної сили товари можуть бути вивантажені, при цьому належить: вжити заходів для забезпечення зберігання товарів, повідомити митні органи про обставини, що виникли, забезпечити перевезення в найближчий до місця перебування товару митний орган. 6. Митний склад — це митний режим, за якого завезені товари зберігаються під митним контролем без стягування мит і податків і без вжиття до товарів заходів економічної політики в період зберігання. Товари, призначені для вивезення відповідно до митного режиму експорту, зберігаються під митним контролем з наданням пільг, передбачених чинним митним законодавством. Види митних складів: 1) за ступенем відкритості: - відкриті призначені для використання будь-якими особами, - закриті — суворо обмеженим колом осіб. 2) за складом фундаторів: - склади, засновані митними органами (в усіх випадках є відкритими). - склади, засновані фізичними особами. Митний склад може бути як відкритого, так і закритого типу, і для його відкриття власнику необхідно одержати в митниці ліцензію на відкриття митного складу, що видається тільки у разі виконання ряду умов у частині устаткування складу, площі, оплати зборів. Особливості застосування: - у режим митного складу можуть розміщуватись будь-які товари, за винятком заборонених до ввезення на митну територію країни і до вивезення з неї, а також в інших випадках, якщо це передбачено відповідними нормативними актами. - забезпечення зберігання товарів здійснюється шляхом використання спеціально виділеного та обладнаного приміщення — митного складу. - товари можуть знаходитися в режимі митного складу протягом трьох років. Для окремих категорій товарів термін перебування товарів у режимі митного складу може бути скорочено до 1 року. Після закінчення встановлених термінів збереження товар повинен бути заявлений і розміщений в інший митний режим або переміщений на склад тимчасового зберігання, яким володіє митний орган. Відповідальність за сплату мита, податків та внесення інших митних платежів несе власник митного складу. - використовується винятково для збереження товарів, розміщених у режим митного складу. - з дозволу митного органу з цими товарами може проводитися цілий ряд операцій: роздрібнення партій, формування відправлень, сортування, упаковування, переупаковка, маркірування, навантаження, розвантаження і т. п. 7. Магазин безмитної торгівлі — митний режим, за якого товари перебувають і реалізуються в роздріб під митним контролем на митній території країни без стягнення мит, податків і без вжиття щодо товарів заходів економічної політики. Особливості застосування: - товари, розміщені у митний режим магазину безмитної торгівлі, реалізуються безпосередньо в спеціальних магазинах. Магазини безмитної торгівлі можуть засновуватися в портах, аеропортах, відкритих для міжнародного пасажирського сполучення, у пунктах пропуску через кордон, призначених для перетину кордону фізичними особами. Магазин безмитної торгівлі може засновуватися вітчизняними особами, що одержали ліцензію ДМСу на відкриття такого магазину. Термін дії ліцензії 3 роки. - перелік товарів, розміщення яких у режим магазину безмитної торгівлі неприпустимо ( встановлює Державна митна служба): * заборонені до ввезення і реалізації на території країни; * товари, що підлягають контролю інших державних органів — при відсутності їхніх дозволів; * великовагові (вагою понад 20 кг) і громіздкі (за сумою розмірів — довжиною, шириною і висотою — понад 200 см) і т. д. - товари, реалізація яких є обмеженою на території держави, можуть реалізовуватись лише за умови дотримання вимог національного режиму. - відповідальність за сплату мит і податків несе власник магазину. При закритті магазину безмитної торгівлі він стає складом тимчасового зберігання. - продавати товари в таких магазинах дозволено тільки вроздріб. Продаж здійснюється за розрахунок готівки або по кредитних картках фізичних осіб, що виїжджають за кордон. РЕЖИМИ ПЕРЕРОБКИ ТОВАРІВ: 1 ) переробка товарів на митній території 2) переробка товарів під митним контролем 3) переробка товарів поза митною територією. 8. Переробка товарів на митній території — митний режим, за якого іноземні товари використовуються у встановленому порядку для переробки на митній території країни без вжиття заходів економічної політики і з поверненням сум ввізного мита і податків за умови вивезення відповідно до митного режиму експорту продуктів переробки за межі митної території країни. Особливості застосування: - при ввезенні товарів на переробку на митній території потрібне забезпечення сплати митних платежів у вигляді внесення належних коштів на депозит митного органу, що потім повертаються після закінчення процедури переробки і повернення продуктів переробки. - мита можуть бути повернуті за умови вивезення не пізніше двох років з дня переміщення товару через митний кордон. По закінченні цього терміну вони перераховуються до державного бюджету. - переробка можлива лише зе наявності ліцензії. Умовами видачі ліцензії є: можливість ідентифікації в продуктах переробки ввезених товарів і сприяння переробки вивезення продуктів переробки чи використання вітчизняних виробничих потужностей. Операції з переробки товарів включають: * виготовлення товару, у т.ч. монтаж, складання і підгонку під інші товари; * власне переробку й обробку товарів; * ремонт товарів, включаючи їх відновлення і впорядкування; * використання деяких товарів, що сприяють виробництву продуктів переробки або полегшують його, навіть якщо ці товари цілком або частково споживаються б процесі переробки. 9. Переробка товарів під митним контролем — митний режим, за якого іноземні товари використовуються у встановленому порядку на митній території країни без стягнення мита і податків, а також без застосування до товарів заходів економічної політики для переробки під митним контролем з наступним випуском у вільний обіг або розміщення продуктів переробки в інший митний режим. Особливості застосування: - при розміщенні товарів у режим переробки під митним контролем платежі на депозит митного органу не перераховуються. - умови видачі дозволу на розміщення у цей режим: * переробка здійснюється підприємством, що ввозить товари для переробки; * це підприємство має статус юридичної особи; * операції з переробки провадяться відповідно до звичайного технологічного процесу підприємства; * ввезені товари не можуть бути підакцизними; * термін переробки не перевищує 6 місяців тощо. Перелік умов складається з 11 пунктів. Цей режим використовується, наприклад, у разі, коли підприємство здійснює ремонт раніше вивезеної за кордон техніки; він може застосовуватися підприємствами, що експортують товари, зібрані на території країни з імпортних комплектуючих. - в окремих випадках необхідна ліцензія відповідного органа при розміщенні ряду товарів у режим переробки під митним контролем. Це стосується уранових руд і концентратів, ізотопів дорогоцінних металів, товарів подвійного призначення. Особливий порядок існує при переробці товарів, що містять дорогоцінні метали, дорогоцінні камені і бурштин. 10. Переробка товарів поза митною територією — митний режим, за якого вітчизняні товари вивозяться без вжиття щодо них заходів економічної політики і використовуються поза митною територією країни з метою їх переробки і наступного випуску продуктів переробки у вільний обіг на митній території країни з повним або частковим звільненням від мита і податків, а також без вжиття до товарів заходів економічної політики. Особливості застосування: - умова застосування - переробка товарів поза митною територією держави не повинна завдавати шкоди її національним економічним інтересам. - обмеження при вивезенні товарів на переробку поза митною територією: • дозвіл на переробку поза митною територією видається тільки за наявності можливості встановити, що продукти переробки утворилися в результаті переробки вивезених товарів; • не припускається видача ліцензії на переробку поза митною територією, якщо як продукти переробки заявлені такі товари: меблі; пиломатеріали: тирсоплити та аналогічні плити з деревини; спирт етиловий; алкогольні вироби; тютюнові вироби; пиво, продукти харчування; шкіра зі шкір тварин; вироби з натуральної і штучної шкіри, включаючи взуття; ювелірні вироби в зв'язку з відсутністю можливості ідентифікації вихідних товарів у продуктах переробки. - обмеження на окремі операції з переробки встановлюються державною митною службою: обов'язкова кількість виходу продуктів переробки товарів, термін здійснення процедури переробки товарів, але він не може перевищувати 1 рік. 11. Тимчасове ввезення (вивіз) товарів — митний режим, за якого користування товарами на митній території країни або за її межами припускається з повним або частковим звільненням від мит, податків і без вжиття заходів економічної політики. Особливості застосування: - тимчасово ввезені (вивезені) товари підлягають поверненню в незмінному стані, крім змін внаслідок природного зносу або зменшення за нормальних умов транспортування і зберігання. - терміни тимчасового ввезення (вивезення) товарів не можуть бути більше двох років, проте ДМСУ має право для окремих категорій товарів встановлювати більш короткі або, навпаки, триваліші терміни тимчасового ввезення (вивезення) товарів. Застосування цього режиму припускається лише за умов надання зобов'язань про зворотнє вивезення (ввезення) та забезпечення сплати мита. - у день закінчення встановлених термінів неповернені тимчасово ввезені (вивезені) товари повинні бути заявлені в інший митний режим або переміщені на склади тимчасового зберігання, засновані митними органами. Перелік товарів, розміщення яких у митний режим тимчасового ввезення (вивезення): а) не припускається: * витратні матеріали і зразки; * харчові продукти, напої, включаючи алкогольні, тютюнові вироби, за винятком випадків тимчасового ввезення (вивезення) у рекламних або демонстраційних цілях в одиничних примірниках; * квотування товарів, призначених для вивозу; * промислові відходи. б) припускається з повним звільненням від мита, ПДВ та акцизу. Повне звільнення від мита і податків можливе на термін не більше 1 року. в) припускається при частковому звільненні за кожний повний і неповний календарний місяць сплачується 3% від суми мит і податків, що підлягала б сплаті, якщо товари були б випущені у вільний обіг. Цей режим частіше за все заявляють при ввезенні (вивезенні) виставкових експонатів, рекламних матеріалів, багатооборотної тари, транспорту, що здійснює міжнародні перевезення, устаткування для науково-дослідних або навчальних цілей, якщо їх використання носить разовий характер і не має сенсу розміщувати їх у режим випуску у вільний обіг. 12. Вільна митна зона і вільній склад — митні режими, за яких іноземні товари розміщуються і використовуються у відповідних територіальних межах або приміщеннях (місцях) без стягування мит, податків, а також без вжиття до зазначених товарів заходів економічної політики. Вітчизняні ж товари розміщуються і використовуються на умовах, що застосовуються до вивезення відповідно до режиму експорту у порядку, обумовленому митним законодавством. У документах ООН нараховується понад 30 різноманітних найменувань вільних зон (вільні митні зони в портах — порто-франко, вільні від митного обкладення склади, вільні транзитні території тощо). У міжнародній правовій практиці широко вживається визначення, що міститься в додатку VIII до Конвенції про гармонізацію і спрощення митних процедур 1973 р. (Кіото): «Вільна зона - частина території однієї держави, на яку завезені товари звичайно розглядаються як товари, що знаходяться за межами митної території стосовно права імпорту і відповідних податків, і не піддаються звичайному митному контролю». Території вільних митних зон і вільних складів розглядаються як ті, що знаходяться поза митною територією країни, а периметр вільної митної зони визнається її митним кордоном Особливості застосування: - вільна митна зона як територія, на якій діє митний режим вільної митної зони, створюється в країні за рішенням уряду, узгодженому з цілим рядом міністерств і відомств. - товари можуть знаходитися на території вільної митної зони без обмеження термінів. - у вільній митній зоні припускається будь-яка виробнича і комерційна діяльність, крім роздрібної торгівлі і діяльності, забороненої законодавством країни. - при ввезенні іноземних і вітчизняних товарів у вільні митні зони або розміщенні їх на вільні склади мита, податки не стягуються і заходи економічної політики не вживаються. - при переміщенні товарів з території вільних митних зон і з вільних складів в іншу частину митної території країни і при вивезенні товарів з території вільних митних зон і вільних складів за межі митної території країни мита, податки стягуються і заходи економічної політики вживаються залежно від країни походження товарів.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1129; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |