Компресійне пресування пластмаси

Методи і технології виготовлення зубних протезів з полімерних матеріалів.

При виготовленні знімних протезів з пластмаси для отримання пластмасового базиса використовують три способи гіпсування моделі в кювету: прямий, зворотній та комбінований.

При прямому способі гіпсову модель занурюють до основи кювети, заповненої рідким гіпсом так, щоб штучні зуби були розташовані трохи вище бортів кювети. Рідким гіпсом, що витісняється з кювети, закривають губну, щічну та оклюзійну поверхні зубів разом із зовнішньою поверхнею воскового базиса, формуючи його у вигляді валика, товща якого над зубами повинна бути 3-4 мм. Піднебінну та язичну поверхні зубів залишають відкритими. Для забезпечення вільного роз'єднання частин кювети поверхню гіпсового валика потрібно робити пологою до бортів кювети. Таким чином, поверхня валика повинна бути гладенькою, без піднутрінь, з плавними переходами. Цей спосіб гіпсування використовують при постановці зубів на приточці, ремонті протезів, виготовленні часткових знімних протезів.

При зворотньому способі гіпсування модель залишається в одній половині кювети, а штучні зуби та кламери переходять до іншої. Гіпсові зуби при цьому можна залишити на гіпсовій моделі або перевести до іншої половини кювети разом із штучними зубами. Якщо гіпсові зуби на моделі невеликі, низькі, їх багато і розташовані вони єдиним блоком, то їх краще залишити на гіпсовій моделі та скоротити до воскового базиса із зовнішнім наклоном. При наявності поодиноких зубів, що мають високі клінічні коронки чи нахилені в сторону дефекта, їх належить перевести до протилежної частини кювети. При гіпсуванні зворотнім способом модель розміщують у верхній частині кювети, оскільки занурюють її в гіпс тільки до переходної складки, розташовуючи край воскового базиса на одному рівні із краєм борта. При гіпсуванні у верхній частині кювети також слід звернути увагу на плавність переходу гіпса від моделі до країв бортів кювети,

намагаючись створити згладжену поверхню без ретенційних пунктів, що перешкоджають відділенню частин кювети. Після установки основи кювети, заливки її рідким гіпсом та роз'єднання двох половин кювети після кристалізації гіпса, зуби та кламери переходять у протилежну частину-основу кювети, а гіпсова модель залишається в її верхній частині.

Комбінований спосіб, що об'єднує прийоми прямого та зворотнього гіпсування, використовують при збіганні в одному протезі постановки передніх зубів на приточці, а бічні – на штучних яснах. Гіпсування моделей проводять в основі кювети. Зуби, поставлені на приточці, закривають разом із ріжучим краєм до піднебінної або язичної поверхонь гіпсовим валиком за правилами прямого способу гіпсування, а бічні зуби залишають відкритими для переводу їх у верхню частину кювети за правилами зворотнього способу.

Після гіпсування моделі та тужавлення гіпсу в кюветі, кювету розташовують у горячій воді для розплавлення воску, потім розкривають її, ретельно змивають залишки воску струменем окропу та залишають до повного охолодження. Після приготування пластмасового тіста та ізолювання гіпса (при цьому поверхні зубів, що будуть зєднуватися із базисом, а також відростки кламерів ретельно протирають мономером) починають формувати пластмасу. Необхідну кількість пластмасового тіста розміщують в одній половині кювети, покривають зволоженим целофаном і, з'єднавши обидві половини, пресують до виходу зайвої пластмаси. Роз'єднавши частини кювети, видаляють надлишки пластмаси або додають туди, де не вистачило для заповнення кювети. Остаточне пресування проводять без целофана. Кювету укріплюють у

спеціальному металічному фіксаторі – бюгелі та занурюють до води кімнатної температури для наступної полімеризації. При комбінованому способі гіпсування формування пластмасового тіста проводять одночасно в обох половинах кювети.

В основному використовують полімеризацію пластмаси на водяній лазні при визначеному температурному режимі. Цей режим не повинен призводити до нагрівання пластмасового тіста вище 100°С. Для цього вода, в якій буде розміщена гіпсова форма, нагрівається до 65° протягом 30 хв. Це забезпечує полімеризацію маси під дією теплоти самої реакції. В результаті саморозігріву, як вказує М.М.Гернер, температура маси досягає приблизно 100°С, що забезпечує повноцінну полімеризацію. Вода, температура якої підтримується в межах 60-65°С, попереджує падіння загальної температури маси. Після годинної витримки при даній температурі воду підігрівають до 100°С протягом ще 30 хв. та витримують її 1-1,5 год. Після завершення полімеризації кювету повільно охолоджують разом із водою, в якій вона розташована, виключивши підігрів водяної лазні.

Порушення режиму полімеризації може призводити до появи:

- газової пористості (у випадку швидкого зростання температури полімеризації мономер закипає, не маючи виходу назовні);

- пористості стискання (в результаті зменшення об'єму тістоподібної маси та недостатнього тиску на масу);

- гранулярної пористості (в результаті недостатньої кількості мономера).

2. Ливарне пресування (бредент термопресс)

В наш час все більшою популярністю при виготовленні базиса

знімних протезів починає користуватися методика так званого ливарного пресування пластмаси. Переваги її перед методом компресійного пресування заключається в тому, що надлишки пластмаси залишаються у ливарному каналі, а деталі базисної частини отримуються дуже точного розміру. Крім того, гіпсова форма не потерпає від великого деформуючого тиску, як при компресійному пресуванні. Через ливарний канал, використовуючи стиснуте повітря, дію пружини або еластичність гуми, можна підтримувати постійний тиск на пластмасу, що формується, до її твердіння і таким чином в значній мірі компенсувати усадження, що виникає під час полімеризації.

3. Фотополімерні матеріали (облицювання каркаса, безметалеві конструкції).

На відлитий з металу каркас або на гіпсові кукси наносять шар фотополімерного (твердіючого під світлом визначенної довжини хвилі) матеріалу, розташовують у порожнині фотополімерізатора та вмикають лампу. Через 2-4 хвилини матеріал затвердівший, має кімнатну температуру, його можна шліфувати та полірувати або нанести слідуючий шар матеріалу.

Дата добавления: 2014-01-07