Регіональні агропромислові формування

Серед регіональних агропромислових формувань відносно найбільшого поширення свого часу в умовах планово-централі­зованої економіки набули агропромислові комбінати, життєздат­ність яких значною мірою залежала від ступеня адаптації їх до ринкових умов і раціональності побудови організаційної струк­тури. Проте ці агропромислові формування* що були створені на базі 34 адміністративних районів, не змогли адаптуватися до но­вих умов господарювання і припинили своє існування.

У 90-і роки набула поширення така регіональна організаційна форма агропромислової інтеграції, як агропромислові асоціації з виробництва, переробки і реалізації м'яса та молока. Так, у 2001 р. функціонувало 62 асоціації в молочній промисловості і 30 — у м'ясній. До складу цих асоціацій входять, крім головного підпри­ємства — молокозаводу чи м'ясокомбінату — сільськогосподар­ські товаровиробники і торговельні організації.

Агропромислові асоціації є добровільним об'єднанням під­приємств на базі головного підприємства — м'ясокомбінату або молокозаводу (маслозаводу), за якими зберігається господарська самостійність і право юридичної особи. Мета створення асо­ціації — поєднання інтересів аграрних та переробних підпри­ємств й досягнення на цій основі збільшення виробництва м'яса і м'ясопродуктів, молока і молокопродуктів та одержання біль­шого прибутку.

Асоціації — це юридичні особи, основними функціями яких є координація діяльності учасників у виробництві, переробці і реа­лізації кінцевої продукції, організація фірмових підприємств тор­гівлі, створення економічних умов для взаємовигідного об'єд­нання зусиль при виробництві, переробці й зберіганні та реаліза­ції готової продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, ко­операція фінансових і виробничих ресурсів з метою задоволення потреб господарств-учасників.

Вищим органом управління асоціації є загальні збори уповно­важених представників-учасників, а в період між зборами повно­важні функції покладаються на Раду, що засідає не менше одного разу у квартал. Виконавчим органом асоціації є дирекція, яка формується Радою. Дирекцію очолює директор, призначений Ра­дою асоціації. Вступаючи до асоціації, учасники перераховують внесок на її рахунок у статутний та інші фонди. їх розміри визна­чаються необхідними витратами на діяльність асоціації в ін­тересах її учасників.

Спектр функцій, які делегуються підприємствами агропромис­ловій асоціації, може бути різним. Наприклад, господарства -виробники сировини, що входять до асоціації, створеної на базі м'ясокомбінатів, делегують її такі функції, як визначення поряд­ку приймання, вивезення, забезпечення, зберігання і переробка худоби, встановлення порядку проведення розрахунків за прий­няту худобу, а також створення фондів для підтримки госпо­дарств, що мають тимчасові фінансові труднощі. Ці функції деле­гує асоціації і м'ясокомбінат. Крім того, підприємство делегує асоціації і таку функцію, як погодження рівня рентабельності при виробництві й реалізації м'яса.

Засновники — учасники асоціації встановлюють договірні ці­ни на худобу, виходячи з економічних умов, і систематично пе­реглядають їх із зміною останніх. Головним фактором в економіч­них взаємовідносинах членів агропромислової асоціації, який по­винен об'єднувати їх матеріальні інтереси, є розподіл частини прибутку м'ясокомбінатів (птахокомбінатів) між сільськими то­варовиробниками, одержаної понад рівень рентабельності, що узгоджений Радою асоціації. При цьому 50 % такого прибутку направляється м'ясокомбінату (птахокомбінату) і 50 % — госпо­дарствам — постачальникам сировини.

Завдяки такій інтеграції сільськогосподарського і агропромис­лового виробництва деякі асоціації досягли вищих результатів виробничо-фінансової діяльності порівняно з іншими м'ясоком­бінатами й обласними організаційними структурами м'ясної чи молочної промисловості — відкритими акціонерними товарист­вами, асоціаціями акціонерних товариств обласного рівня або іншими обласними структурами. Прикладом може бути агропро­мислова асоціація «Червоний промінь», створена на базі Червонопроменевого м'ясокомбінату Луганської області в 1992 р., «Бердичівський молокозавод», AT «Ритм» (м. Чернігів, головне підприємство — птахокомбінат). Асоціація надає допомогу сіль­ськогосподарським підприємствам — учасникам асоціації в прид­банні паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, будіве­льних матеріалів тощо.

Проте в цілому ефективність роботи створених асоціацій до­сить низька. Це пояснюється не лише наслідком кризи в народ­ному господарстві України, в тому числі й в аграрному секторі, а й недосконалим економічним механізмом функціонування цієї організаційної структури. Головний недолік даного механізму полягає в тому, що він ставить у привілейоване становище м'ясо-і птахокомбінати. Очевидно, що ці переробні підприємства будуть «погоджувати» з асоціацією такий рівень рентабельності, за якого одержати прибуток понад цей рівень було б важко або вза­галі неможливо. Тобто переробному підприємству за цих умов вигідно завищувати нормативно-плановий рівень рентабельності, оскільки не досягнувши його, весь прибуток залишиться в розпо­рядженні такого підприємства.

Дата добавления: 2014-01-07