Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Банківські правовідносини: поняття, склад та їх види

Читайте также:
  1. Абревіатури, що складаються з частини основи і повного слова: Дніпроспецсталь, Укрвугілля тощо.
  2. Аналитический учет материалов на складах и в бухгалтерии. Методы аналитического учета материалов
  3. Аналіз фазового складу води у грунті полотна
  4. Анімація як складова екскурсії
  5. Банківські гарантії та поручительства. Посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги банку
  6. Вантажопасажирський рухомий склад
  7. Введення до складу покрить пластичного матеріалу
  8. Види бібліографічних описів. Загальні правила складання БО
  9. Виды и функции складов
  10. Визначення оптимальної кількості складів у системі розподілу
  11. Вимоги щодо складання і видачі архівних довідок



Банківські правовідносини - це урегульовані нормами права відносини, які виникають у сфері банківської діяльності, а саме у процесі управління банківською системою, здійснення таких операцій, як приймання вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб, відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-корес- пондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них, розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, а також здійснення інших операцій на підставі виданої Національним банком України ліцензії або окремого дозволу.

Банківські правовідносини характеризують дві особливості. По- перше, однією з сторін цих відносин обов'язково є або банк (небан- ківська фінансова установа), або філія іноземного банку, яка створена та діє на території України, або Національний банк України.

По-друге, ці відносини безпосередньо чи опосередковано пов'язані з банківською діяльністю. Безпосередній зв'язок з банківською діяльністю має прояв, коли банківське правовідношення виникає у процесі її здійснення. У даному випадку об'єктом може бути як майно у вигляді коштів, цінних паперів, дорогоцінних металів, так і немайнові блага - ділова репутація банку, банківська таємниця тощо. Опосередкований зв'язок з банківською діяльністю є в організаційних відносинах, які складаються, наприклад, в процесі державної реєстрації банків, ліцензування банківської діяльності та є необхідною передумовою для здійснення банківських операцій та угод.

Банківське правовідношення складається з структурних елементів: суб'єктів, об'єкту та змісту.

О.А. Костюченко вважає, що суб'єктами банківських правовідносин можуть бути державні органи (НБУ), юридичні особи (комерційні банки, підприємства), фізичні особи (громадяни України, іноземці). А в деяких випадках - держава (при випуску державних облігацій, використанні банківського кредиту для покриття нестачі бюджетних коштів).

На відміну від О.А. Костюченко, Л.Г. Єфимова та І.Б. Заверуха не обмежують коло обов'язкових суб'єктів банківських правовідносин виключно банками та центральним банком держави, а передбачають серед них ще й небанківські фінансові установи.

Приєднуючись до наукових поглядів Л.Г. Єфимової та І.Б. Заверухи, слід зазначити, що небанківські фінансові установи можуть виступати суб'єктами банківських правовідносин лише за умови, що здійснення ними певних фінансових операцій, є систематичними та які належать до основного виду їх діяльності. Так, не можна визнавати суб'єктом банківських правовідносин юридичну особу-кредитора, який одноразово надав позику юридичній чи фізичній особі.



Отже, суб'єктом банківських правовідносин є фінансова установа, яка на професійній регулярній основі здійснює окремі банківські операції. В якості прикладу таких суб'єктів можна навести кредитні спілки та ломбарди .

Банківські правовідносини можуть виникати:

5) між банками (небанківськими фінансовими установами, філіями іноземних банків) та клієнтами;

6) між самими банками (небанківськими фінансовими установами, філіями іноземних банків);

7) між банками (небанківськими фінансовими установами, філіями іноземних банків) та бюро кредитних історій;

8) між Національним банком України та банками (небанківськими фінансовими установами, філіями іноземних банків);

9) банками (філіями іноземних банків) та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб;

10) між Національним банком України та органами публічної влади.

Це надає можливість класифікувати банківські правовідносини за суб'єктним складом.

Щодо об'єкту банківських правовідносин ним є те, з приводу чого здійснюють свою діяльністю суб'єкти. Так, Ю.В. Ващенко об'єктом банківських правовідносин вважає банківські операції. Зокрема, об'єктом кредитних правовідносин є відповідні кредитні операції, розрахункових - розрахункові. Стосовно правовідносин, які виникають між Національним банком України та іншими банками з приводу створення та ліцензування банків, а також застосування до них заходів впливу за порушення банківського законодавства, то вони також опосередковано пов'язані зі здійсненням відповідних банківських операцій.

Основний зміст банківського правовідношення складають права та обов'язки його суб'єктів, які виникають з приводу дотримання, виконання, використання та застосування установленого законами та нормативними актами центрального банку держави порядку проведення банківських операцій та угод.

Банківські правовідносини можна поділяти на певні види за різними критеріями.

1. Залежно від виду банківських операцій їх можна класифікувати на:

ü кредитні;

ü депозитні;

ü Розрахункові;

ü факторингові;

ü лізингові.

2. За галузевою правовою природою банківські відносини поділяються:

ü фінансово-правові;

ü адміністративно-правові;

ü цивільно-правові;

ü господарсько-правові.

3. За методом правового регулювання:

ü відносини, засновані на рівності сторін;

ü владно-майнові відносини.

Цікаву класифікацію банківських правовідносини наводить С.В. Пихтін, виходячи з їх функціональної спрямованості:

1) майнові - пов'язані з грошовими коштами у національній та іноземній валюті, цінними паперами, дорогоцінними металами та іншими фінансовими активами;

2) немайнові:

ü організаційні - складаються у процесі державної реєстрації фінансової установи, ліцензування банківської діяльності, побудови і забезпечення належного функціонування банківської системи та не пов'язані зі здійсненням банківських операцій та угод;

ü функціональні - складаються у процесі здійснення банківських операцій та угод, але їх об'єктом є не фінансові інструменти, а немайнові блага: ділова репутація, обов'язок зберігати банківську таємницю тощо.

Залежно від характеру зв'язків між сторонами О. А. Костюченко виділяє вертикальні та горизонтальні банківські правовідносини.

Вертикальні банківські правовідносини формуються між сторонами, одна з яких підпорядковується іншій. Так, Національний банк України здійснює нагляд за діяльністю банків. При здійсненні банківського нагляду НБУ має право вимагати від банків та їх керівників усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів НБУ для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.

Горизонтальні банківські правовідносини виникають між комерційними банками та їх клієнтами з приводу банківського обслуговування, а також між банками (небанківськими фінансовими установами) у процесі здійснення банківських операцій (наприклад, кореспондентські відносини між двома банками, відносини щодо надання міжбанківського кредиту).

Таким чином, нормами банківського законодавства встановлюється правовий режим взаємовідносин учасників банківських правовідносин, визначаються права та обов'язки банків (небанківських фінансових установ) та їх клієнтів, а також гарантії їх реалізації.

 





Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 281; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.225.16.10
Генерация страницы за: 0.009 сек.