Параметри водосховищ Дніпровського каскаду ГЕС і зон можливого катастрофічного затоплення

№ з/п	Найменування параметрів водосховищ, гребель і зон можливого затоплення	Київ­ська ГЕС	Канівська ГЕС	Кремен­чуцька ГЕС	Дніпро-дзер-жинська ГЕС	Дніп­ров­ська ГЕС	Кахов­ська ГЕС
А. Греблі і водосховища
• 1	Відстань між осями гребель, км	-
	Об'єм водосховища, км^3	3,7	2,6	13,9	2,4	3,3	18,2
	Площа дзеркала, км^2
	Довжина водосховища, км	ПО
	Глибина максимальна, м	14,5	21,0	20,0	16,0	53,0	22,0
	Протяжність гребель, км	40,9		10,7	8,1		3,2
	Ширина гребня греблі, м
Б. Зони затоплення
	Площа затоплення, км^2	150,0	335,0	2250,0	840,0	342,0	640,0
	Можливе затоплення населених пунктів, од.
	Чисельність населення, яке мешкає у зоні затоплення, тис. осіб	590,8	73,0	540,0	363,0	195,0	101,0

Малі ГЕС в Україні переважно будували наприкінці 40-х, а також у 50-х роках. По завершенні цього періоду кількість ГЕС сягала близько 900 одиниць. Проте поступово більшість малих ГЕС припинила свою роботу. Нині загальна кількість працюючих ГЕС в Україні становить близько 50 одиниць.

У комплексі водозахисних споруд країни налічується 3,5 тис. км дамб, 1,2 тис. км берегоукріплення, понад 600 насосних та компресорних станцій для перекачування надлишків води. Через певний брак коштів на їх експлуатацію та ремонт вони нерідко втрачають надійність, що посилює загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.

Катастрофічні затоплення на території країни можуть виникати у результаті руйнування гребель, дамб, водопропускних споруд на 12 гідровузлах та 16 водосховищах річок Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець. їх загальна площа може сягати 8294 км, до якої потрапляють 536 населених пунктів та 470 промислових об'єктів різноманітного призначення. В Україні побудовано близько 1 тис. водосховищ об'ємом понад 1 млн. м³ і площею водного дзеркала близько 1 млн. га та 24 тис. ставків. Більшість гребель земляні (з місцевих матеріалів або намивні). Характерним для катастрофічного затоплення при руйнуванні гідроспоруд є шачна швидкість поширення (3-25 км/год.), висота (10-20 м) та ударна сила (5-10 т/м²) хвилі прориву, а також швидкість затоплення всієї території. Катастрофічне затоплення місцевості може виникнути внаслідок руйнування шачних гідротехнічних споруд. Наприклад, у разі руйнування гребель на всіх гідроспорудах Дніпровського каскаду територія катастрофічного затоплення становить близько 700 тис. га з населенням майже 1,5 млн. осіб. Може бути киведено з ладу 270 промислових підприємств, 14 електростанцій, 2000 км ліній електропередач, численні мережі та споруди газового та водного постачання багатьох міст.

2.2. Прогнозування параметрів прориву греблі гідротехнічних споруд

Прогнозування часу прориву природних гідротехнічних споруд ґрунтується на прогнозі підйому рівнів води до 80-85 % висоти перемички водосховища з урахуванням прогнозу найближчої метеостанції.

З метою завчасного планування проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в зонах катастрофічного затоплення внаслідок можливого прориву гребель (штучних і природних) виконується завчасне прогнозування можливих хвиль прориву та розмірів катастрофічного затоплення.

Вихідними даними для проведення необхідних розрахунків с:

- відстань створу, який розглядається, від греблі (L, км);

- приведений розмір прориву (В = 1; 0,5; 0,25);

- схил водної поверхні (і);

- висота ділянки (h м);

- максимальна висота затоплення ділянки місцевості за створом (h_з м);

- висота прямокутника, еквівалентного за площею змоченому периметру в створі при максимальній глибині затоплення (hср м);

- висота греблі (Н, м).

Максимальну висоту хвилі прориву, максимальну швидкість потоку, середню швидкість потоку води б точці створу та тривалість затоплення території розраховують за допомогою формул і таблиць.

У результаті розрахунку визначають: максимальну висоту хвилі прориву (h); максимальну швидкість потоку (V); середню швидкість потоку води у створі, який розглядається (Vср,); тривалість затоплення території (tзат); час приходу гребеня хвилі прориву (tгр); час приходу фронту хвилі прориву (t_фр).

Очікувані параметри, які характеризують зону затоплення, залежать не тільки від розмірів водосховища, величини напору та інших характеристик гідровузла, але, більшою мірою, визначаються геодезичними і топографічними особливостями території.

Для оцінювання можливих наслідків прориву гребель можна скористатися атласами, які розроблені проектними інститутами відповідних відомств (Міненерго і Мінводтоспу), що мають необхідні розрахунки та схеми можливого катастрофічного затоплення з урахуванням технічних характеристик гідровузлів і топографічних особливостей території.

2.3. Заходи щодо зменшення наслідків аварій на гідродинамічно небезпечних об 'єктах

Греблі - як природні, так і штучні - повинні знаходитися під пильним спостереженням спеціалістів-гідротехніків з експлуатаційного персоналу, представників науково-дослідних та інших спеціалізованих організацій. У разі небезпеки прориву штучної греблі необхідно вжити таких заходів щодо недопущення події, наприклад, регулюванням стоку води форсованим спрацюванням водосховища, транзитним пропуском води. Якщо існує небезпека прориву греблі природного водосховища, то необхідно вжити заходів щодо укріплення стіни греблі або викликати прорив у менш небезпечному напрямку.

Для запобігання можливим раптовим проривам на греблях водосховищ завчасно виконуються такі заходи:

а) адміністративні:

- обмеження будівництва житлових будинків і об'єктів господарювання у місцях, які підпадають під дію можливої хвилі прориву затоплення;

- евакуація населення із зон, де час приходу хвилі прориву після руйнування греблі становить менше за чотири години - терміново, а з решти території - при виникненні загрози затоплення;

б) інженерно-технічні:

- обвалування (будівництво дамб);

- створення надійних дренажних систем;

- берегоукріплювальні роботи щодо запобігання зсувам, обвалам тощо;

- улаштування гідроізоляції та спеціальних кріплень на будинках і спорудах;

- насадження низькостовбурових лісів із вільхи, верби, осики і берези, що збільшує шорсткість поверхні і сприяє зменшенню швидкості хвилі прориву.

Населення необхідно ознайомити із системою попередження про небезпеку. З метою забезпечення життя і здоров'я громадян, зменшення матеріальних втрат та недопущення шкоди підприємствам, установам і організаціям, матеріальним і культурним цінностям у разі загрози та виникнення надзвичайної ситуацій оповіщують та інформують населення.

Рекомендації щодо дій населення в умовах загрози руйнування греблі водосховищ

• Оповіщуються усі населені пункти, які попадають у зону можливого катастрофічного затоплення.

• Завчасно плануються можливі маршрути евакуації на підвищені ділянки місцевості. Необхідно передбачити, що брати з собою в евакуацію.

• Після надходження інформації про небезпеку руйнування греблі водосховища, необхідно терміново евакуюватися на підвищену ділянку і знаходитися там до того часу, поки не зійде вода або не буде передана офіційна інформація, що небезпека минула.

Після спаду води необхідно дотримуватися таких правил:

• Остерігатися обірваних проводів, проводів, які провисли, повідомляти про наявність таких пошкоджень, а також про руйнування каналізації і водопровідних мереж у відповідні комунальні служби;

• Не можна вживати в їжу продукти, які знаходилися в контакті з водяними потоками.

• Питну воду перед вживанням необхідно перевірити на придатність. Колодязі з питною водою повинні бути осушені і вичищені.

• Усі будинки повинні бути оглянуті, складені акти огляду щодо придатності для проживання, а також для проведення аварійно-відновних робіт.

• При входженні в будинок не слід користуватися відкритим вогнем, оскільки у приміщенні може виявитися газ або вибухонебезпечна речовина.

• Не використовувати джерела енергоспоживання, поки не будуть перевірені джерела енергозабезпечення.

• Необхідно відкрити всі двері і вікна для просушки будинків, прибрати вологе сміття, дати можливість підлогам і стінам висохнути.

Дата добавления: 2014-01-07