КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Незвідні многочлени над скінченним полем
Конгруентність многочленів над скінченним полем Для многочленів над скінченним полем, як і для чисел, можна ввести поняття конгруенції. Означення. Нехай,, – многочлени з. Многочлен називається конгруентним многочлену за модулем многочлена, якщо різниця ділиться на. Цей факт позначають так:
Останнє співвідношення називається конгруенцієюмногочленів за модулем многочлена. Лишок многочлена за модулем многочлена дорівнює остачі від ділення на. Очевидно, у такому випадку при діленні на многочлени і дають однакову остачу. Процес переходу від до називається зведенням за модулем.
Приклад 6. Знайти лишок многочлена за модулем над полем. Розв’язання. У прикладі 3 знайдено
За означенням конгруентності многочленів маємо: . Приклад 7. Знайти лишок многочлена за модулем над полем. Розв’язання. У прикладі 4 знайдено
За означенням конгруентності многочленів маємо: .
Означення . Многочлен називається незвідним над полем або у кільці, якщо рівність, де, – многочлени над, виконується тільки за умови, що якийсь з многочленів чи є сталим. Незвідність многочленів аналогічна простоті цілих чисел. Незвідний многочлен не ділиться ні на який многочлен меншого степеня. Зокрема, всякий многочлен першого степеня є незвідним. Для незвідності многочлена степеня 2 або 3 над полем необхідно і достатньо, щоб він не мав коренів в полі. Приклад 8. Знайти всі незвідні многочлени степенів 2 та 3 над полем. Розв’язання. З множини всіх многочленів відповідного степеня, які належать кільцю, вилучимо ті, які не мають коренів в полі. Ними виявляються один незвідний многочлен степеня 2 і два незвідні многочлени степеня 3 та.
Незвідні многочлени відіграють велику роль в побудові кільця, тому що кожен многочлен з можна єдиним способом подати у вигляді добутку незвідних нормованих многочленів над полем. . де,. Розкладання многочлена на добуток незвідних нормованих многочленів відбувається за допомогою тотожних перетворень, які використовують властивості операцій в кільці многочленів: комутативність, асоціативність додавання і множення многочленів і дистрибутивність множення відносно додавання: винесення спільного множника за дужки, групування доданків, застосування формул скороченого множення тощо. Також можна скористатися методом невизначених коефіцієнтів, в основі якого лежать твердження:
Приклад 9. Розкласти многочлен на добуток незвідних множників над полем. Розв’язання. Скористаємося методом невизначених коефіцієнтів. Оскільки многочлен третього степеня розкладається на добуток лінійного і квадратичного многочленів, то будемо шукати многочлени і такі, що справедлива рівність: або . Прирівнюючи коефіцієнти при однакових степенях в лівій і правій частинах рівності, отримуємо систему для визначення невідомих коефіцієнтів. Розв’язуючи цю систему над полем, будемо мати:
Отже, .
Для криптографічних цілей особливо важливі многочлени, незвідні над скінченним полем простої характеристики. Властивості незвідних многочленів над полем: 1. Будь-який незвідний многочлен степеня над полем є дільником многочлена. 2. Незвідний многочлен степеня над полем є дільником многочлена тоді і тільки тоді, коли. 3. Число нормованих незвідних многочленів степеня над полем дорівнює, де сума береться за всіма додатними дільниками числа, – функція Мебіуса: Приклад 10. Знайти число нормованих незвідних многочленів степеня 4 над полем. Розв’язання. Додатні дільники числа є 1, 2, 4. Отже
. Отже, існує 3 нормованих незвідних многочленів степеня 4 над полем.
Щоб знайти всі незвідні многочлени даного степеня над полем, треба: 1) Знайти всі звідні нормовані многочлени даного степеня над полем. 2) Вилучити отриману множину з множини всіх можливих нормованих многочленів степеня над полем. Зауваження. При великих і цей спосіб непридатний.
Приклад 11 Знайти всі незвідні многочлени степеня 4 над полем. Розв’язання. Число елементів поля дорівнює. Число різних многочленів четвертого степеня над полем дорівнює: ,,,, ,,,, ,,,, ,,,. Всі потрібні звідні многочлени можна утворити, знайшовши добутки нормованих многочленів або, де всі. Після вилучення із списку всіх подібних добутків дістанемо всі незвідні многочлени степеня 4 над полем: ,,. Їх 3, як було визначено раніше. Розглянемо тепер питання про множину коренів незвідного многочлена над скінченним полем. На це важливе питання дають відповідь наступні теореми. Лема. Нехай – незвідний многочлен степеня над полем. Тоді ділить многочлен тоді і тільки тоді, коли число ділить. Теорема Галуа. Якщо – незвідний многочлен степеня над полем, то в полі міститься будь-який корінь многочлена. Більше того, всі корені многочлена прості (згадаємо, що корінь простий, якщо його кратність) і ними є різних елементів,,,.., поля. З цієї теореми випливають наступні факти: 1. Незвідний многочлен над полем цілком розкладається в цьому полі, тобто, поле є полемо розкладання над полем. 2. Поля розкладання будь-яких двох незвідних многочленів одного й того самого степеня з кільця ізоморфні. 3. Кожне скінченне розширення скінченного поля є нормальним розширенням, тобто воно має властивість, що кожен незвідний многочлен з що має хоча б один корінь в полі, розкладається в цьому полі на лінійні співмножники. 4. Будь-яке скінченне поле є досконалим полем, тобто має властивість: кожний незвідний многочлен над цим полем має тільки прості корені.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 2655; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |