Стандартизація

Час (експресність) аналізу

Значення цієї характеристики очевидне і не потребує детального обговорення. Відмітимо лише, що вона стає вирішальною при контролі безперервних виробництв у хімічній, нафтохімічній, біотехнологічній, металургійній та інших промисловостях. Для проведення корекції технологічних процесів необхідне оперативне втручання у їх перебіг, а отже швидкі і достовірні дані хімічного аналізу.

Необхідно розрізняти час, який витрачається виконавцем безпосередньо на виконання операції, і час від початку аналізу до його кінця. Часто методи, які дозволяють одержати результати через короткий час, потребують безперервної уваги і роботи виконавця, а також попередньої підготовки реактивів та апаратури. До таких методів відносяться об´ємні методи та більшість інструментальних. Очевидно, що в цих випадках безумовну користь приносить автоматизація аналітичних операцій. З іншого боку деякі т. з. “повільні” методи дозволяють одержати результати лише через тривалий час після початку аналізу. Однак, при цьому витрачається не так багато часу на підготовку і виконання операцій, і хімік одночасно може вести багато окремих аналізів. Тому іноді вагові методи, на перший погляд тривалі і трудоємкі, виявляються економічно більш вигідними, ніж титриметричні, фотометричні та інші “експресні” методи. Цей фактор, поряд з іншими, також треба враховувати при виборі методу аналізу.

Стандартизація тесту потрібна тоді, коли здійснюється порівняння показників досліджуваних. Результатом стандартизації є отримання так званих стандартних норм. Норми для кожної групи повинні бути представлені в середніх величинах і показнику стандартного відхилення.

Проективний психодіагностичний підхід

Проекція – захисний механізм, який був впроваджений в психологію Зиґмундом Фройдом. Дія якого полягає у перенесенні внутрішніх характеристик та якостей особистості у зовнішнє середовище, у перенесенні внутрішніх потреб та мотивів (найчастіше неусвідомлених) в зовнішню діяльність, а також приписування певних властивостей та характеристик іншим людям, які є у самої особистості.

Перші ідеї проективного підходу, або джерела проективної техніки слід шукати в дослідженнях Френсіса Гальтона, який вперше вивчав асоціативний процес. Одним з найвідоміших дослідників асоціативного експерименту був Карл Густав Юнг. Він вважається творцем так званого вільного асоціативного експерименту. Юнг вважав, що в процесі надання асоціацій блокування відповідей незвичними відповідями, а також затримування відповідей довше ніж на дві секунди вказують на те, що зачеплений так званий несвідомий комплекс. Метод вільних асоціацій часто використовувався в системі правосуддя.

В кінці ХІХ століття, на початку ХХ століття такі вчені як Рибаков в Росії та Альфред Біне в Франції експериментували з так званими аморфними кольоровими та чорно-білими чорнильними плямами. Це все призвело до того, що в1921 році Герман Роршах створив свою методику дослідження за допомогою чорнильних плям.

Проекція – (від лат. projectio, або викидування назовні)

Є декілька видів проекцій:

1. класична проекція – класичний захисний механізм.
2. атрибутивна проекція (атрибутивність), яка не пов’язана з несвідомим, але яка характеризує те, як людина сприймає навколишній світ. Найчастіше асоціюється з фільтрами людського сприймання.
3. аутична проекція (аутизм – акцентування на собі, на своїх потребах) – проекція, яка базується на своїх власних потребах, якими людина живе в конкретний момент часу.

(проекція Панглоса і Кассандри, симілятивна проекція, комплементарна проекція)

Види проективних методик:

Вважається, що перша офіційна проективна методика була створена Генрі Мюрреєм у 1935 р. Він розробив так званий тематичний апперцептивний тест (апперцепція – поняття наближене до атрибутивної проекції, Апперцепція – значена інтерпретація людиною того, що вона сприймає, суб’єктивна інтерпретація того, що може бути сприйняте) і вперше зробив спробу визначити надійність та валідність своєї методики. Після праці Генрі Мюррея багато досідників почали досліджувати проективні методики. Найвідомішим теоретиком проективного підходу вважається такий вчений як Леопольд Франк. У 1939 р. він висуває три основних положення, які описують проективні методики:

1. спрямованість на унікальне в структурі особистості на відміну від традиційних психометричних процедур особистість розглядається як система взаємозв’язаних процесів, а не набір здібностей чи рис.
2. особистість в проективному підході вивчається як відносно стійка система динамічних процесів, що організовані на основі потреб, емоцій, та індивідуального досвіду.
3. система основних динамічних процесів, постійно активно діє протягом життя людини, кожна нова дія, кожен емоційний прояв індивіда, його сприйняття, почуття, висловлювання несуть на собі відбиток особистості. Це положення називають ще проективною гіпотезою. Проективна гіпотеза передбачає, що кожна людина має свій власний психологічний стиль.

На сьогодні в світі існує багато проективних методик і деякі з них не піддаються чіткій класифікації. Але можна виділити такі основні групи:

1. аддедивні методики – методики, в яких стимульний матеріал повинен бути завершений самим досліджуваним.
2. Експресивні методики – методики, в яких людина повинна створити певний образ (найчастіше намалювати певний об’єкт).
3. Імпресивні методики (вибіркові) – це є методики, коли досліджуваному потрібно вибрати стимул з ряду запропонованих.
4. Катартичні методики – методики, в яких відбувається психологічне очищення, найвідоміша така методика – психодрама, театралізоване дійство, яке виконується самими досліджуваними.

Дата добавления: 2014-01-07