Показання свідків

Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників.

СУДОВІ ДОКАЗИ

Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників є одним із засобів доказування. Ці пояснення мають статус доказів за умов, що сторони, треті особи та їхні представники допитані як свідки та пояснення давалися за їх згодою (ст. 62 ЦПК).

Доказове значення мають лише ті пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, в яких містяться відомості про факти, що мають значення для справи.

Є два види пояснення сторін (третіх осіб): твердження і визнання. Сутність тверджень полягає в тому, що в них містяться відомості про факти, які згідно із законом повинна доказувати сторона як суб'єкт доказування. Сутність же визнання в іншому. Визнання сторони — це таке пояснення, що містить відомості про факти, які згідно із законом повинна доказувати інша сторона.

Таким чином, особливості допиту сторін, третіх осіб та їх представників зводяться до такого:

1) сторони, треті особи та їхні представники можуть бути допитані як свідки тільки за їх згодою;

2) ініціатором допиту може бути як позивач, відповідач, їх представник, так і суд;

3) вказані особи можуть бути допитані як свідки тільки про відомі їм обставини, що мають значення для справи;

4) вони дають показання як свідки згідно із правилами, встановленими ЦПК (статті 180 - 182);

5) вказані особи мають право відмовитись від давання показань за наявності підстав, передбачених законодавством (правовий імунітет).

Один із засобів доказування в цивільному процесі - показання свідків, тобто повідомлення суду свідком відомостей (фактичних даних) про обставини, які мають значення для справи.

Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи (ст. 50 ЦПК). Свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

Як правило, свідками викликаються громадяни, яким особисто відомі будь-які істотні для справи обставини. Особи, які знають про ці обставини зі слів інших чи в результаті ознайомлення з певним документом, за необхідності можуть також допитуватись як свідки. їх показання

вважаються похідними і дозволяють знайти первісні докази.

Якщо ж свідок не може назвати джерела своїх відомостей, такі фактичні дані не будуть доказами. Особа, що просить про виклик свідка, повинна зазначити його прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання та обставини, які свідок може підтвердити.

Якщо викликаний свідок не з'явиться в судове засідання з причин, визнаних судом неповноважними, його може бути піддано штрафу, а при неявці за повторним викликом — примусовому приводу через органи внутрішніх справ. За злісне ухилення від явки до суду, відмову від свідчень на суді і за дачу завідомо неправдивих показань свідок підлягає кримінальній відповідальності згідно із статтями 178 і 179 КК.

Перед допитом свідка суд встановлює його особу, вік, рід занять, відношення до даної справи і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, і попереджає його про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань і за відмову

дати показання.

Суд може призначити свідкам очну ставку для з'ясування причин розходжень в їх показаннях.

Дата добавления: 2014-01-07