Преміювання та депреміювання працівників

Преміювання виконує функції забезпечення заінтересованості працівників у результатах праці. Важливими елементами організа­ції преміювання є визначення показників, умов і розмірів премію­вання, джерел виплати премій, періодичності преміювання, кате­горії персоналу, яким виплачують премії, порядку їх виплати. На окремих підприємствах залежно від конкретних виробни­чих і організаційно-технічних умов розробляється власником або уповноваженим органом щорічне преміальне положення, яке по­годжується з профспілковим комітетом і включається до колективного договору як додаток. В умовах нестабільної роботи під­приємств протягом року можуть змінюватися деякі параметри преміальної системи, що має передбачатися в колективному до­говорі згідно зі спільним рішення сторін, що його уклали.

На підприємствах передбачається застосування основних і до­даткових показників, а також умов преміювання. Основні показники мають відбивати важливі напрями виробничої діяльності підприємства і його підрозділів і впливати на ефективність і якість роботи, кінцеві результати виробництва. У разі їх перевиконання розмір премії збільшується, а невико­нання – не виплачується взагалі. З метою стимулювання певних досягнень колективів або окремих працівників установлюються додаткові показники, невиконання яких супроводжується зниженням розміру премії. Поряд з показниками (основними і додатковими) для багатьох ка­тегорій працівників установлюються основні й додаткові умови пре­міювання: до перших належать важливі вимоги, невиконання яких є підставою для позбавлення премії взагалі; до других – менш важли­ві вимоги, у разі невиконання яких премія знижується до 50 %. Їх застосування залежить від специфіки виробництва, функціональних особливостей різних груп і категорій працівників.

Розрізняють індивідуальне та колективне преміювання робітників. Індивідуальне преміювання застосовується у тому разі, коли з огляду на специфіку виробництва мають враховуватися індивіду­альні результати праці, незалежно від результатів праці інших робітників. Показники й умови преміювання встановлюються за окремими професіями або видами робіт. Премія розраховується на основну заробітну плату кожного робітника залежно від інди­відуальних результатів роботи. Колективне преміювання застосовується як за колективної, так і індивідуальної організації праці, з тим щоб стимулювати робітників до досягнення найкращих загальних, кінцевих результатів роботи бригади, дільниці, цеху. Колективну премію нараховують на основ­ну заробітну плату бригади (дільниці, цеху) залежно від виконання колективних показників діяльності. Колективну премію розподіля­ють між працівниками залежно від особистого внеску, відпрацьова­ного часу і коефіцієнта трудової участі.

Показниками й умовами преміювання є: виконання і перевиконання особистих (бригадних) планів, нормованих завдань, технічно обґрунтованих норм; підвищення продуктивності праці, зниження трудомісткості продукції; підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності; бездефектне виготовлення продукції, економія пального, енергії, сировини, матеріалів, зменшення браку та ін. Під час преміювання за кількісні показники обов'язково ма­ють ураховуватися показники якості продукції, що випускається, або виконуваних робіт, і навпаки, преміювання за якісні показни­ки не може здійснюватися без урахування виконання норм виро­бітку, завдань виробничого плану дільницями, змінами або цеха­ми тощо. Наприклад, верстатники на машинобудівних підприєм­ствах преміюються за виконання і перевиконання технічно обґрунтованих норм за умови якісного виконання робіт.

Преміювання робітників за підвищення коефіцієнта викорис­тання устаткування застосовується на тих підприємствах, у це­хах, на дільницях і в бригадах, де забезпечені висока якість норм, яка характеризує ступінь використання устаткування, точний об­лік кількості і причин простоїв у роботі. Для цього визначається нормативний коефіцієнт завантаженості устаткування на базі йо­го продуктивності, максимально можливого фонду часу його ро­боти, регламентованих втрат часу, а також запланованих втрат часу робітника. Його розраховують за групами однотипного устаткування. Розмір премії залежно від виконання норми виро­бітку за окремими професіями залежить від ступеня досягнення нормативного коефіцієнта.

Таблиця 3

Шкала залежності розміру премій робітників

від поліпшення використання устаткування та виконання норм виробітку

Коефіцієнт заванта-ження устаткування у розрізі професії, бригади, дільниці, цеху	Виконання середнього досягнутого виробітку, %
120 і вище	115–120	110–115	105–110	100–105	95–100	90–95	85–90	80–85	80 і нижче
Розмір премії до відрядного заробітку або тарифної ставки, %
0,7–0,75
0,75–0,8
0,8–0,85
0,85–0,9

Відповідно до цієї шкали під час визначення фактичного кое­фіцієнта використання устаткування враховується тривалість простоїв устаткування з причин, які не залежать від робітників. Умовою преміювання робітників за даним показником може бути поліпшення якості продукції, що випускається (рівень здавання продукції з першого подання, сортність продукції тощо).

На багатьох підприємствах зросла роль преміювання за по­ліпшення якісних показників, яке може застосовуватися само­стійно або в поєднанні з кількісними показниками (виконання мі­сячних виробничих завдань, технічно-обґрунтованих норм тощо).

Таблиця 4

Дата добавления: 2014-01-07