Етапи розвитку місцевих бюджетів України

Період, роки	Соціально-економічні передумови	Характеристика явищ

1864 - 1917	Організаційне оформлення перших органів місцевого самоврядування – земств, окреслення кола їхніх повноважень	Визначення напрямів витрачання коштів земських бюджетів, дохідних джерел, формування та вдосконалення місцевого оподаткування
1918 - 1930	Відновлення інституту місцевих фінансів і місцевих бюджетів	Законодавче оформлення місцевих бюджетів, засад їх функціонування, впорядкування місцевого оподаткування процедур бюджетного процесу, механізму надання субсидій, вдосконалення структури доходів і видатків місцевих бюджетів, забезпечення їх бездефіцитності, визначення засад бюджетного регулювання
1930 - 1959	Зміцнення адміністративно-командних методів управління, централізація бюджетної системи, обмеження прав місцевих рад у використанні коштів місцевих бюджетів, пошуку додаткових дохідних джерел, справлянні місцевих податків і зборів тощо	Зростання обсягів місцевих бюджетів, збільшення їх залежності від державного бюджету, включення місцевих бюджетів до держбюджету, зміни у дохідній базі після податкової реформи, переважне використання у бюджетному регулюванні методу відсоткових відрахувань від загальнодержавних доходів, скорочення переліку місцевих податків і зборів
1960 - 1990	Послаблення централізованого управління, зміцнення демократичних засад, економічна реформа, розширення прав місцевих рад, удосконалення їх взаємодії з підприємствами, що діяли на їх території	Удосконалення бюджетного права, зміни в структурі доходів місцевих бюджетів, піднесення ролі платежів з прибутку, зміни в бюджетному процесі, бюджетних взаємовідносинах, використання госпрозрахунку та нормативних методів у бюджетному плануванні
З 1990 р.	Здобуття Україною незалежності, відновлення місцевого самоврядування, зміцнення позицій місцевих рад	Законодавча регламентація бюджетних відносин, системи оподаткування, бюджетного регулювання, формування зацікавленості місцевої влади у збільшенні доходів державного і місцевих бюджетів. Ухвалення Бюджетного кодексу України.

У кожній країні місцеві бюджети є найбільш чисельною ланкою бюджетної системи. В Україні сьогодні нараховується більше 12 тисяч місцевих бюджетів.

Види місцевих бюджетів	Кількість
Місцеві бюджети, усього	12 213
В т. ч.: бюджет Автономної Республіки Крим
Бюджети міст Києва та Севастополя, що мають статус міст державного значення
Обласні бюджети
Міські бюджети
Районні у містах бюджети
Районні бюджети
Селищні бюджети
Сільські бюджети	10 275

Місцеві бюджети – важливий і складний елемент бюджетної системи держави. Питання їх побудови, ефективного використання у фінансовому механізмі держави в постійному полі зору науковців та практичних працівників всіх рівнів. При розгляді проблеми місцевих бюджетів її необхідно розглядати у двох аспектах:

- як організаційну форму мобілізації частини фінансових ресурсів в розпорядження місцевих органів самоврядування;

- як економічна категорія, що передбачає комплекс взаємовідносин між місцевими та Державним бюджетами, а також всередені сукупності місцевих бюджетів.

Як організаційна форма мобілізації доходів і здійснення витрат місцевими органами самоврядування, місцеві бюджети – це балансові розрахунки, які відповідають вимогам складання балансів, тобто вони мають доходну і витратну частину, принципи збалансування тощо. Тому місцевий бюджет відображає собою балансові розрахунки доходів і витрат, які мобілізуються та витрачаються на відповідній території.

Разом з тим місцеві бюджети, як економічна категорія відображають обумовлену адміністративним поділом і бюджетним устроєм держави сферу економічних відносин суспільства, пов’язаних із формуванням, розподілом і використанням централізованих грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні місцевих органів влади і призначених для соціально-економічного розвитку конкретних регіонів країни.

- між місцевими бюджетами і господарчими структурами, що функціонують на конкретній бюджетній території;

- між бюджетами і населенням даної території, що складаються при мобілізації і витраті коштів місцевих бюджетів;

- між місцевими бюджетами різних рівнів з перерозподілу фінансових ресурсів;

- між місцевими бюджетами і Державним бюджетом.

Стосовно визначення поняття “місцеві бюджети” в економічній літературі немає єдиної точки зору.

Економічна сутність місцевих бюджетів проявляється в їх призначенні, а саме:

- формування грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих органів влади;

- розподіл і використання цих фондів між галузями народного господарства;

- контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств та організацій, підвідомчих цим органам влади.

2. Принципи формування місцевих бюджетів України

Сукупність особливостей розподільчих відносин, які виникають у процесі формування та використання місцевих бюджетів, дає можливість виділити їх з місцевих фінансів і бюджетної системи країни в окрему економічну категорію, показати відносини між різними рівнями місцевих бюджетів, а також їх економічні відносини з державним бюджетом країни.

Особливістю їх є те, що в процесі їх формування та використання реалізується принцип демократизму. Це пов’язано з тим, що всі органи місцевої влади різних рівнів мають свої бюджетні кошти і користуючись бюджетними правами проводять еластичну бюджетну політику держави з урахуванням вимог розвитку конкретного регіону.

Місцеві бюджети посідають винятково важливе місце в бюджетній системі країни тому, що вони забезпечують економічний та соціальний розвиток кожного регіону. Важливо зазначити, що місцеві бюджети є самостійними і не включаються до складу Державного бюджету України, вони створюються кожною адміністративно-територіальною одиницею країни, а їх структура складається відповідно до чинного Бюджетного кодексу України і являє собою сукупність бюджетів різних рівнів місцевого самоврядування побудованих з урахуванням економічних відносин державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Характерною ознакою місцевих бюджетів є їх децентралізація в бюджетній системі України, що створює фундамент незалежності та життєздатності органів місцевої влади, надає можливість участі місцевої влади у розвитку ввіреної їй території, сприяє ефективному забезпеченню суспільними послугами населення регіону.

Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селиш, міст (у тому числі районів у містах).

В цілому місцеві бюджети України можуть бути представлені такою схемою:

І рівень - бюджет Автономної Республіки Крим, обласні бюджети, Бюджети міст Києва та Севастополя, що мають статус міст державного значення

ІІ рівень – бюджети міст обласного підпорядкування з районним поділом, бюджети міст обласного підпорядкування без районного поділу, районні бюджети

ІІІ рівень – бюджети міст районного підпорядкування, районні у містах бюджети, бюджети селищ, бюджети сіл

У відповідності до функціонального призначення місцеві бюджети можна поділити на зведені, централізовані та базові бюджети.

Зведені бюджети є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку певного регіону та не мають реального матеріального наповнення. Централізовані бюджети використовуються для фінансування заходів по соціальному і економічному розвитку певного регіону та інших адміністративно-територіальної одиниць, які входять до складу цього регіону і мають реальне матеріальне наповнення. Базові бюджети призначені для фінансування заходів по соціальному і економічному розвитку певної адміністративно-територіальної одиниці і мають реальне матеріальне наповнення.

В основу побудови бюджетної системи в Україні відповідно до Бюджетного кодексу покладені такі принципи:

Принципи побудови бюджетної системи в Україні

№	Принципи	Характеристика
	принцип єдності	- єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;
	принцип збалансованості	- повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;
	принцип самостійності	- Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети;
	принцип повноти	- до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади органів влади, Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
	принцип обґрунтованості	- бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;
	принцип ефективності та результативності	- при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням (далі - гарантовані послуги), при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;
	принцип субсидіарності	- розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;
	принцип цільового використання бюджетних коштів	- бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та асигнуваннями;
	принцип справедливості і неупередженості	- бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;
	принцип публічності та прозорості	- інформування громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету та місцевих бюджетів, а також контролю за виконанням державного бюджету та місцевих бюджетів

3. Роль місцевих бюджетів в економічній системі держави

Місцеві бюджети є особливою формою розподільчих відносин, пов’язаною з відокремленням частини вартості суспільного продукту у фондах грошових засобів місцевих органів влади і її використанням на задоволення суспільних потреб членів громад.

Для забезпечення повної фінансової незалежності місцевих органів влади необхідна стабільна та фінансова сильна доходна база.