Організація систематичного каталогу

Організація СК складається із декількох, тісно пов’язаних між собою етапів: а) формування ділень каталогу та їх розташування (визначення структури каталогу); б) групування записів всередині ділень каталогу; в) розкриття структури каталогу та його інформаційне оформлення. До організації СК як органічний процес входить і створення абетково-предметного покажчика до каталогу.

Процес організації систематичного каталогу розпочинається з формування його розділів. Практично це означає групування в одному місці карток, що мають один і той же каталожний індекс, який має збігатись з індексом розділу каталогу, де вміщується ця картка. Формування розділів каталогу передбачає їхню деталізацію. У результаті утворюються групи бібліографічних записів, які і являють собою ділення каталогу, галузеві комплекси. Формуючи ділення, фахівці стежать за достатньою повнотою відбиття документів із певної тематики.

Усі розділи та дрібні ділення з їх індексами розташовують згідно з уточненими (робочими) таблицями ББК чи УДК. Видання таблиць класифікації, що відбивають особливості структури та ступінь деталізації певного СК та систематичної розстановки фондів, називаються робочими таблицями класифікації. Їх створюють з урахуванням економічного, культурного профілів регіону, де знаходиться бібліотека, складу користувачів, специфіки інформаційних потреб, типо-видового складу фондів, місця бібліотеки в координації та кооперації комплектування фондів.

Каталогізаційна практика засвідчує, що ділення каталогу мають містити не більше 50 бібліографічних записів. У разі їх збільшення, ділення глибше деталізують завдяки використанню типових ділень (визначників). Тоді бібліографічні записи розміщують у такій послідовності:

- записи з індексами без типових ділень;

- записи з індексами, які включають індекси загальних типових ділень;

- записи з індексами, які включають індекси спеціальних типових ділень.

Наприклад:

88.5 Психологія сімейного життя

88.5г Історія психології сімейного життя

88.5я1 Довідники з психології сімейного життя

88.5(4УКР) Психологія сімейного життя в Україні

Наступний етап – розстановка, упорядкування карток усередині ділень каталогу. Законодавчі і директивні матеріали розставляють у зворотно-хронологічному порядку від дат видання. Такий порядок розстановки карток впроваджується у великих бібліотеках. Щодо інших груп документів, то їх розстановка може бути чи абетковою, чи зворотно-хронологічною (записи розміщують залежно від терміну находження документа в бібліотеку, а не від дати видання).

Видання різними мовами доцільно включати до єдиного систематичного каталогу (на відміну від алфавітного), що дасть змогу користувачеві здобути відомості про документи певної тематики незалежно від того, якою мовою вони видані. У бібліотеках України документи українською та російською мовами розташовують у зведеному російсько-українському алфавіті. Записи документів іноземними мовами розставляють за алфавітом найменувань мов. У такому разі їх найменування у скороченій формі розміщують на правому верхньому ріжку каталожної картки.

З метою полегшення пошуку біографій діячів науки, літератури, мистецтва картки розставляються у порядку алфавіту прізвищ осіб, про яких йде мова у виданнях. Щоб полегшити розшук цих документів, на правому ріжку картки зверху вказують прізвище особи. У тих випадках, коли про одну особу є кілька видань, їх розташовують в алфавітному порядку прізвищ авторів книг.

Наступним етапом організації СК є розкриття структури каталогу та його оформлення. Саме вдумлива реалізація цього етапу значною мірою забезпечує виконання всіх функцій СК, особливо інформаційно-пошукової, оскільки оформлення зорієнтоване саме на створення сприятливих умов для галузевого пошуку документів.

У розкритті структури систематичного каталогу головна роль належить розділовим карткам, на яких вміщуються основні відомості: індекс відділу (розділу) та його назва; перелік основних ділень відділу, які передають його зміст; пояснювальний текст, що уточнює тематику видань, які відбито у розділі; посилання, які допомагають користувачеві знайти потрібну інформацію. Вони показують зв’язки, що існують між діленнями каталогу, як співпорядкування (горизонтальні), так і підпорядкування (вертикальні). Ці зв’язки відтворюють за допомогою роздільників різної форми, кольору, тексту, що на них розміщений, зокрема переліку основних ділень того чи іншого відділу на розділовій картці. Слід мати на увазі, що на ній вміщують перелік лише ділень наступного ступеня. Для того, щоб показати зв'язки, що існують між спорідненими відділами таблиць, на розділових картках вміщують посилання різного характеру (пов’язуючі, у формі методичної вказівки), які містять таблиці ББК чи УДК.

У СК використовуються такі роздільники: центральні з широким виступом посередині; лівобічні з виступом зліва та правобічні з виступом справа. Вони потрібні для наочного розмежування загальних і конкретних ділень каталогу, забезпечують одноманітність в оформленні розділів певного ступеня підпорядкованості. Центральні розділові картки використовують для найбільш загальних ділень, тобто ділень найвищих ступенів ділення; лівобічні – для підпорядкованих ним; правобічні – для найдрібніших. Отже, на центральному роздільникові може бути зафіксований як одночастинний індекс, так і дрібніші. У СК публічних бібліотек на центральних роздільниках найчастіше зазначені ділення 1 – 2 – 3 ступенів, на лівобічних – 3 – 4 – 5, на правобічних – 6 – 7 тощо. Ділення, в індексах яких є загальні типові ділення, відокремлюються лівобічними роздільниками, а спеціальні типові ділення – правобічними.

З метою полегшення пошуку рекомендовано використовувати різний колір розділових карток. Незмінною залишається послідовність використання розділових карток різної форми: центральні – лівобічні – правобічні. У кожній бібліотеці необхідно дотримуватися прийнятого оформлення розділовими картками певної форми або кольору ділень різного ступеню або різних видів документів для всіх відділів систематичного каталогу.

Усі розділові картки оформлюють однаково: на виступі подають індекс відділу (ділення) та його назва. Якщо запис не вміщується на виступі, його пишуть безпосередньо під виступом. Уся вільну частину картки поділяють вертикальною лінією на дві частини. У лівій частині, яка займає 2/3 картки, міститься перелік основних ділень відділу, а права частина призначається для посилань. У лівій частині розділової картки пишуть слова «Основні ділення:», під ними, відступивши 1/2 см від краю, колонкою записують індекси найменування підпорядкованих ділень. Тут наводять тільки ділення, представлені в систематичному каталозі цієї бібліотеки. Якщо перелік основних ділень не вміщується на одній розділовій картці, запис продовжують на наступних картках зі зрізаними виступами. У такому разі на першому роздільнику роблять примітку «див. наст. карт.» (дивись наступну картку), картки нумерують. У центрі другої, третьої та ін. розділових карток повторюють індекс відділу (або проставляють його на звороті), пишуть слово «Продовження», після чого наводять індекси і найменування розділів, що не вмістилися на попередній розділовій картці. Щодо посилань, то їх записують у правій частині розділової картки у такій послідовності, як вони наводяться в таблиці.

Важливим моментом є встановлення переліку основних ділень, оскільки саме завдяки цьому визначається логічний порядок розділів. Стосовно індексу, вказаного на виступі розділової картки, вони являють собою ділення наступного ступеня. Наприклад,

26.8 Географічні науки

Основні ділення:

26.82 Фізична географія Картографія див. 26.1

26.89 Країнознавство. Краєзнавство

Для того, щоб виділити літературу про видатних учених, діячів науки, техніки, культури, в систематичному каталозі можуть створюватися персональні розділові, картки, на яких вмішують короткі відомості про життя тієї чи іншої особи.

Важливим також є зовнішнє оформлення систематичного каталогу. Зовнішнє оформлення – це інформація, що міститься на каталожні шафі. Це надшафові написи, нумерація скриньок каталогу та текст етикеток. Напис, який наводять над каталожними шафами, містить повну назву каталогу. Усі картки розставляють у скриньках, які мають ярлики, що вміщують відомості про наповнення кожної з них (індекс та найменування галузевого ділення). Якщо якість відділи займають у каталозі дві – три скриньки, найменування відділу доповнюють словом «продовження». Якщо в одній скриньці зібрані записи 2–3-х відділів, то їхні індекси та найменування наводять на ярлику. Якщо ж скринька містить записи видань багатьох відділів, то записують індекси і найменування першого та останнього відділів. Усі скриньки розставляють у послідовності каталожних індексів, а щоб під час користування читачами вони не потрапили не на своє місце, їх нумерують. Скриньки нумерують зліва направо горизонтальними рядами, а в межах шафи – зверху вниз, користувач при цьому бачить одночасно, не переходячи 10 – 15 етикеток на каталожних скриньках.

Дата добавления: 2014-01-07