Виражальні засоби риторики, що забезпечують словесну наочність

Наочні засоби використовують для посилення дум­ки, оскільки образ іноді ілюстративніший, ніж слово або цифра, а сама форма подання інформації наближена до реальних речей і сприяє максимальному з'ясуванню суті виступу за мінімальних зусиль.

Те, що людина бачить, вона засвоює швидше, ніж те, що чує. Візуальне сприйняття є ефективнішим спо­собом одержання інформації, ніж аудіальний чи сенсорний способи сприйняття (рис. 1).

Рис. 1. Ефективність різних каналів сприйняття інформації людиною

Для слухового сприйняття необхідно вибудувати ре­чення, речення взаємно пов'язати одне з одним, а зір охоплює все одразу. Тому публічні виступи набагато краще сприймаються, якщо під час них демонструють предмети, таблиці, діафільми, схеми, графіки, пікто­грами тощо.

Використовуючи наочні засоби у промові, необхідно дотримуватися таких рекомендацій:

1. Навіть під час демонстрації діапозитивів чи фільмів промовець повинен залишатися головним об'єктом у залі.

Невидимий оратор не може бути переконливим, тому місце промовця має бути злегка освітленим.

2. Таблиця, яку ніхто не бачить, не допоможе роз­крити проблеми. Використання наочності, яку слухачі не можуть сприйняти, — недоцільна витрата часу. Її слід розмістити таким чином, щоб вона була доступною для огляду всім присутнім.

Під час демонстрації наочного матеріалу найкраще перебувати зліва від нього. Користуючись указкою, можна стояти там, де зручніше. Останнім часом про­мовці частіше використовують лазерну указку, яка червоною плямою вказує, куди слухачі мають диви­тися (не можна спрямовувати указку на слухачів, ос­кільки лазерний промінь небезпечний для сітківки людського ока).

Указку спрямовують тільки на конкретне місце, яке доповнює сказане. Нечіткі посилання на наочні матері­али не дають змоги стежити за аргументацією і думкою доповідача.

3. Наочність є лише допоміжним засобом під час спілкування з аудиторією, тому, демонструючи її, необ­хідно стояти обличчям до слухачів.

4. Надмірне використання яскравих кольорів в оформленні наочних матеріалів, вишуканість є свідчен­ням готовності йти на компроміс із слухачами, неба­жання дотримуватися чіткої позиції.

Для демонстрації наочності можна використовувати реальні предмети та діючі або схематичні їх моделі. Головне, щоб матеріал був правильно підібраний і розміщений на рівні плечей промовця чи на п'ять санти­метрів вище. Не можна розмахувати предметом перед слухачами. Описуючи його, слід звертати увагу лише на ті елементи, про які йдеться. Небажано, щоб предмет зливався кольором з костюмом, краваткою чи сорочкою оратора.

Якщо частиною виступу є демонстрація роботи пев­ного пристрою, слід попередньо ознайомитися з прин­ципом його роботи і випробувати в дії. Ситуація, за якої промовець не знає, що робити з пристроєм, знижує його авторитет в очах присутніх.

Не потрібно одразу виставляти предмет, на нього звертають увагу тільки в необхідний момент, в іншому разі слухачі не зможуть пов'язати слова промовця з демонстрованим об'єктом. Якщо підготовлений до де­монстрації предмет схований, необхідно заздалегідь пе­реконатися в тому, що його легко дістати.

Уникненню надмірного використання у виступі цифр сприяє використання графіків і таблиць.

Графік можна побудувати у вигляді спрямованої до­гори чи донизу лінії, яка символізує зростання чи зни­ження показників за певний період. Для порівняння ду­же зручними є графіки, побудовані з горизонтальних чи вертикальних прямокутників різної висоти або різних кольорів. Для графічного матеріалу обирають такий масштаб зображення, який добре видно з останнього ря­ду. Найважливіші місця графіка іноді позначають стрілками.

Ефективним є використання діапозитивів і комп'ю­терних презентацій. Для демонстрації діапозитивів не­обхідно мати в залі проектор («оптичну дошку»). Для цього необхідно мати мультимедійний комплекс, що складається з портативного комп'ютера (ноут-бука) і спеціального проектора. Демонстрація може супрово­джуватися звуком та ефектами анімації.

Таблиці не повинні бути надто великі, містити понад 2—3 колонки і більше 5—6 рядків. Кожну таблицю обов'язково називають. Підписи на таблицях роблять горизонтально для зручності читання.

Іноді, дбаючи про цікаве і доступне подання склад­ного для розуміння матеріалу, використовують пікто­грами — передавання описуваних предметів за допомо­гою символів. Зображення на піктограмі повинно бути досить простим, оскільки деталізація відволікає від го­ловного. Символ має нести основне змістове наванта­ження. Будь-які підписи чи цифри ца піктограмах є ли­ше додатковим матеріалом. їх часто використовують для порівняння, яке можна підсилити за допомогою різ­них кольорів для різних величин. Піктограма одночас­но і вчить, і зацікавлює, вносячи елемент розваги у вис­туп, ілюструє думку промовця.

Якщо під час виступу буде використана так звана класна дошка, слід наперед розпланувати, що і де буде написано, підготувати крейду.

Яким би яскравим і промовистим не був ілюстратив­ний матеріал, не варто надмірно перевантажувати ним виступ, оскільки промова оратора може перетворитися у демонстрацію цікавих речей, малюнків тощо.

Дата добавления: 2014-01-07