Склад правомірної поведінки. Види правомірної поведінки за соціальною значущістю і мотивами

Склад правомірної поведінки — система ознак поведінки, яка відповідає приписам права.

суб'єкт — суб'єкти права: фізичні і юридичні особи, що визнані дієздатними і деліктоздатними, тобто здатними здійснювати свої права і обов'язки і нести юридичну відповідальність

суб'єктивна сторона — внутрішнє ставлення, спонукальні причини (мотиви) суб'єкта права до своєї діяльності і її результатів, визначення якості вчинків, з яких складається поведінка, їх оцінка

об'єкт — явища навколишнього середовища, на які спрямовані правомірні вчинки: матеріальні і нематеріальні блага, суспільні відносини

об'єктивна сторона — зовнішня форма вираження правомірних вчинків: дія чи бездіяльність; їх корисні результати; причинний зв'язок між діяннями та їх наслідками

Правомірна поведінка є соціально значущою, оскільки завдяки їй відбувається упорядкування суспільних відносин, забезпечується пра­вопорядок, задовольняються інтереси індивідуальних і колективних суб'єктів права.

Види правомірної поведінки за їх соціальною значущістю:

Соціально необхідна	— захист батьківщини, виконання трудових обов'язків, додержання правил дорожнього руху та ін. Закріплюється в імперативних нормах як обоє 'язки та забезпечується, крім інших способів, державним примусом.
Соціально бажана	— участь у виборах, оскарження неправомірних дій посадових осіб, одруження. Закріплюється в диспозитивних нормах як права суб'єкта, реалізується відповідно до його волі (інтересу) і за­безпечується державою.
Соціально припустима	— розлучення, страйк, участь в організаціях «за інтересами» та ін. Закріплюється в регулятивних нормах, реалізується відповідно до волі (інтересів) суб'єкта. Держава не зацікавлена в поширенні такої поведінки, але забезпечує можливість здійснення.

Види правомірної поведінки за мотивами (суб'єктивною стороною):

• активна (принципова);

• звичайна (звична);

• пасивна (конформістська — її різновид);

• маргінальна.

Активна (принципова) правомірна поведінка — це цілеспрямована діяльність громадян, посадових осіб щодо реалізації своїх прав, обов'язків, компетенції в межах правових норм, яка пов'язана з додатковими витратами часу, енергії, а іноді й матеріальних коштів. До суспільно активної поведінки слід віднести інакомислення — випереджувальну, алармістську (англ. іо аіагш — тривожити, турбувати) поведінку громадян, які ініціювали боротьбу за реальні права і свободи особи, що формально закріплені в конституції держави, а в дійсності не виконуються.

Активність та принциповість громадянина, який виражає щирість, ініціативу, неформальну (не стандартну) самостійність у думках і діян­нях, не повинні виходити за рамки правомірної, соціально відповідальної поведінки.

Звичайна (звична) правомірна поведінка — вид законослухняної поведінки, що виражається в повсякденній службовій, побутовій та іншій діяльності людини, яка відповідає приписам правових норм, стала звичкою і не потребує додаткових витрат і зусиль. Необхідність здійснення поведінки лише правомірним чином стала для такої людини звичною, навіть неусвідомленою в усіх аспектах.

Пасивна правомірна поведінка — вид поведінки, що виявляється в бездіяльності, у навмисному невикористанні суб'єктом приналежних йому прав і обов'язків (наприклад, неучасть у виборах). Пасивна позиція призводить до конформістської поведінки (лат. сопґогтізш — подібний), тобто пасивно-пристосовницької, яка не відрізняється від поведінки інших (принцип: «роби так, як роблять інші»), тобто до підпорядкування суб'єкта груповим стандартам і вимогам. Конформісти — це особи, які не сформувалися як особистості, у чомусь позбавлені індивідуальності, легко піддані «синдрому юрби» чи наказу (прикладу поведінки) начальника.

Маргінальна поведінка (від лат. таг§о — край, границя) — вид «проміжної» (прикордонної, балансуючої) поведінки між правомірним і протиправним станом особи. Маргінальна поведінка особи виражається в готовності до протиправних дій у разі зниження нагляду за її поведінкою, але не стає антисуспільною, не призводить до правопорушення через страх юридичної відповідальності (наприклад, пасажир оплатив проїзд в автобусі лише тому, що в нього зайшов контролер).

Крім зазначених, можна привести низку інших класифікацій пра­вомірної поведінки.

Види правомірної поведінки за ступенем виявлення свідомості і волі:

— добровільна (явка з повинною до суду);

— змушена (доставка до суду під конвоєм).

Види правомірної поведінки за об'єктивною стороною:

— активна — дія (своєчасне подання декларації про доходи);

— пасивна — бездіяльність (відмова обвинувачуваного давати показання).

Види правомірної поведінки за суб'єктами:

— індивідуальних суб'єктів: громадянина, посадової особи та ін.;

— колективних суб'єктів.

Дата добавления: 2014-01-07