Види правопорушень

Розглянемо види правопорушень за ступенем суспільної небезпечності та за галузями права.

Для наукових і практичних цілей створені різні класифікації пра­вопорушень. Види правопорушень розрізняються між собою за ступе­нем суспільної небезпечності (шкідливості), за об'єктами зазіхання, за суб'єктами, за поширеністю, за ознаками об'єктивної і суб'єктивної сторони, а також за процедурами їх розгляду.

Види правопорушень за ступенем суспільної небезпечності (шкідливості)
Проступки (лат. culpa levis — легка вина; англ. fault, misdemeanour, offence)	Злочини (лат. scelus; англ. crime)
— суспільно шкідливі протиправні винні діяння (дії або бездіяльності), які відрізняються від злочинів мен­шим ступенем суспільної небезпе­ки	— суспільно небезпечні протипра­вні винні діяння (дії або бездіяль­ності), які відрізняються від про­ступківпідвищеним ступенем сус­пільної небезпеки
Види правопорушень за галузями права
проступки: дисциплінарні, адміністративні, цивільно-правові; конституційні; матеріальні; фінансові та ін.	злочини: кримінальні. Різновидами кримінальнихзлочинів є: корупційні, податкові та ін.

Розглянемо основні з них:

Конституційні проступки — суспільно шкідливі протиправні вчин­ки, які полягають у винному заподіянні шкоди (навмисному чи необе­режному) порядку організації І діяльності органів влади і управління, формі державного правління і устрою, конституційним правам і сво­бодам громадян, але не мають ознак складу злочину.

Дисциплінарні проступки — суспільно шкідливі протиправні діян­ня, які полягають в невиконанні робітником, службовцем, солдатом, студентом виробничих, службових, військових або учбових обов'язків, порушенні правил внутрішнього трудового розпорядку- Підрив трудо­вої дисципліни завдає шкоди нормальній діяльності підприємств, уста­нов, організацій і спричиняє дисциплінарну відповідальність.

Адміністративні проступки — суспільно шкідливі протиправні вчин­ки, які полягають у винній (умисній або необережній) дії або бездіяль­ності, що посягають на суспільний порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління тощо. Посягання на суспільний порядок і порядок управління виражається у вчинках, що заважають здійсненню нормальної виконавської і розпорядчої діяльності державних і громадських органів і організацій. За адміністративні про­ступки законом передбачена адміністративна відповідальність.

Переважно адміністративні проступки регулюються нормами адміністративної, фінансової та інших галузей права і не пов'язані з виконанням службових обов'язків (наприклад, порушення правил протипожежної безпеки; незаконне використання спеціальних техніч­них засобів негласного одержання інформації; останнім часом — порушення митних правил), але можуть відбуватися і в зв'язку з їх виконанням (податкові проступки, корупційні дії).

Податкові проступки — акти протиправної дії, що порушують права і законні інтереси суб'єктів податкових правовідносин (податкового платника, податкового агента та інших осіб). Корупційні дії — акти незаконного одержання посадовою особою: матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття або одержання пред­метів (послуг) через їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості; кредитів або позичок, цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням при цьому пільг або переваг, не передбачених чинним законодавством. Наприклад, неподання чи несвоєчасне подання державним службов­цем або іншою особою відомостей про відкриття валютного рахунку в іноземному банку. Інший приклад: здійснення корупційних актів депутатами будь-якого рівня. За зазначені діяння настає адміністра­тивна відповідальність, крім того, у першому прикладі — звільнення з посади, у другому — дострокове припинення депутатських повно­важень.

Матеріальні проступки — суспільно шкідливі протиправні вчинки, які полягають у винному (навмисному і необережному) заподіянні шкоди майну підприємства його працівником.

Цивільно-правові проступки — суспільно шкідливі протиправні вчинки, які полягають у порушенні громадянами і організаціями май­нових і особистих немайнових відносин, що складаються між су­б'єктами права і становлять для них матеріальну і духовну цінність (наприклад, невиконання зобов'язань за цивільно-правовим договором; поширення чуток, що принижують честь і гідність людини).

Цивільно-правові проступки регулюються нормами цивільного, сімейного, фінансового, аграрного права.

Залежно від характеру цивільно-правового порушення розрізняють:

- договірні правопорушення — пов'язані з порушенням зобов'язань сторін цивільно-правового договору;

- позадоговірні (деліктні) правопорушення (від лат. delictum — пору­шення, вина; англ. delict) — пов'язані з недодержанням чи невиконан­ням вимог цивільно-правових норм.

На відміну від злочинів цивільні проступки не мають вичерпного перерахування в законодавстві: цивільно-правова відповідальність но­сить значною мірою правовідновлюючий (компенсаційний) характер.

З цивільним правопорушенням не можна ототожнювати: невинне заподіяння шкоди або суб'єктивно-випадкову поведінку, об'єктивно-випадкову дію нездоланної сили, порушення майнових прав унаслідок правомірних дій — рятування майна.

Від проступку слід відрізняти злочин.

Кримінальний злочин — передбачене кримінальним законом су­спільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене су­б'єктом злочину — фізичною деліктоздатною особою, що досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Злочином є за­мах на суспільний порядок держави, її політичну й економічну систе­ми, власність, особистість, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян. Злочином може бути й інша суспільно небезпеч­на дія, передбачена кримінальним законом, що полягає в замаху на правопорядок, права і свободи людини (наприклад, убивство людини).

Різновидом кримінального злочину є корупційний злочин — перед­бачене законодавством суспільно небезпечне винне корупційне діяння (дія чи бездіяльність), в основі якого лежать: (1) зловживання владою чи посадовим становищем; (2) корислива мета чи інша особиста заці­кавленість. Корупція, що підлягає кримінальному переслідуванню, — це торгівля законом, тобто незаконне звільнення за гроші від будь-якого обов'язку (військового, податкового та іншого), покарання (або його зм'якшення), надання (за плату) необґрунтованих пільг або ви­рішення юридичної справи «без зволікань», негайно.

Якщо протиправний поступок не забороне­ний кримінальним законом, він злочином не визнається.

Якщо вчинок має всі ознаки, перераховані в кримінальному законо­давстві, але є безпечним (тобто вчинок не заподіяв і не міг заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі), він також не може бути визнаний злочином. Необхідно відрізняти корупційний проступок дисцип­лінарного або адміністративного характеру від корупційного злочину.

Наслідком для особи, яка вчинила злочин і притягнена до відпові­дальності, законом передбачена судимість.

Розрізняють також такі злочини:

За сферами громадського життя	За колом осіб
— у сфері соціально-економічних відносин; — у суспільно-політичній сфері; — у сфері побуту і дозвілля.	— особисті; — групові (колективні): прості чи організовані

Груповий організований злочин — суспільно небезпечне діяння, вчи­нене об'єднаними погодженими діями групи, що організована на за­садах спільності корисливих інтересів і єдності протиправних цілей складових її осіб, тобто групи, пристосованої спеціально для здійснення злочинів. Злочин, вчинений групою осіб (простою чи організованою), кваліфікується відповідною нормою Кримінального кодексу України з визначенням ролі в ньому кожного співучасника.

Звернемо увагу на міжнародні правопорушення.

Міжнародні правопорушення —діяння (дії чи бездіяльності) суб'єк­тів міжнародного права, які суперечать нормам і принципам міжнарод­ного права або власним зобов'язанням і заподіюють шкоду іншому суб'єкту, групі суб'єктів міжнародного права або всьому міжнародно­му співтовариству.

Міжнародні правопорушення:

- міжнародні делікти (проступки)

(порушення торговельних зобов'язань)

Дата добавления: 2014-01-07