Соціальні послуги у зв’язку з втратою роботи

Видами соціальних послуг за Законом «Про загальнообов'я­зкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Законом України «Про зайнятість населення» є:

■ професійна підготовка або перепідготовка, підвищення ква­ліфікації та профорієнтація;

■ пошук прийнятної роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;

■ інформаційні й консультаційні послуги, пов'язані з праце­влаштуванням

2.1. ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ НЕЗАЙНЯТИХ ГРОМАДЯН

Професійна освіта безробітних громадян здійснюється з метою: підвищення конкурентоспроможності конкретної людини на ринку праці (або певної категорії громадян); скорочення рівня безробіття; сприяння трудовій активності, розвитку підприємництва та само зайнятості; зміни професійно-кваліфікаційного складу трудових ресурсів у відповідності з потребами само пміки; формування соціального замовлення на професійне навчання з урахуванням регіональних особливостей; мінімізації фінансових витрат держави. Даний вид діяльності служби зайнятості сприяє подоланню основної причини безробіття – невідповідності якісних характеристик вакантних робочих місць і безробітних громадян. Приоритетне право на набуття нової професії мають тривало непрацюючі громадяни.

Підстави для професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки:

1) неможливість підібрати підходящу робо­ту у зв'язку з відсутністю у громадянина необхідної професійної кваліфікації;

2) необхідність змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам грома­дянина;

3) втрата здатності виконувати роботу за попередньою професією;

4) пошук першого місця роботи і відсутності про­фесії (спеціальності).

Організовуються держав­ною службою зайнятості за її направленням у навчальних за­кладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалеж­но від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних центрах за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного со­ціального страхування України на випадок безробіття, що став правонаступником ліквідованого з 1 січня 2001 р. Державного фонду сприяння зайнятості населення. Організа­ційне та науково-методичне забезпечення покладено на Міністерство праці та соціальної політики Украї­ни і Міністерство освіти й науки України.

М етою профнавчання незайнятих громадян є сприяння їм у працевлаштуванні шля­хом надання професії (спеціальності) або удосконалення квалі­фікації та підвищення за рахунок цього рівня їхньої конкуренто­спроможності на ринку праці.

Професійне навчання включає:

1) підготовку незайнятих гро­мадян, які не мають професії. Первинна професійна підготовка робітників — це здобуття професійно-технічної освіти особою, яка раніше не мала робітничої професії, спеціаль­ності, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфіка­ції, необхідний для продуктивної діяльності.

Професійне навчання здійснюється лише у ліцензованих навчальних закладах, за денною формою навчання, термін визначається навчальним планом, але не більше 12 місяців (при навчанні за інноваційними гнучкими технологіями модульного навчання термін може скорочуватись в міру засвоєння програм). Проводиться з урахуван­ням вимог ринку праці, перспектив розвитку регіону. З безробітними центри зайнятості укладають догово­ри та видають направлення на навчання на основі якого здійснюється зарахування до на­вчального закладу. Про­фесійне навчання за робітничими професіями ор­ганізовується у навчальних закладах та на підприємствах, у тому числі шляхом курсового або індивідуального навчання. Однією з форм організації індивідуального навчання є модуль­не навчання.

Професійне навчання за індивідуальними на­вчальними планами та навчальними програмами здійснюється відповідно до вимог державних стандартів безпосередньо на ро­бочому місці у навчальному закладі та на підприємстві за робіт­ничими професіями, у яких є потреба, та переважно на умовах гарантування працевлаштування. Типові навчальні плани й програми підготовки кваліфікованих робітників затверджує Міністерство освіти і науки України. Професійне навчання за робітничими професіями проводиться відповідно до робочих навчальних планів і програм, розроблених навчальними закладами на основі типових навчальних планів та типових навчаль­них програм за погодженням з регіональними центрами зайня­тості. Термін навчання встановлює­ться згідно із типовими навчальними планами та типовими на­вчальними програми. Слухачі вивчають теоретичний курс само­стійно і шляхом одержання консультацій (15 % від загальної кількості годин на теоретичне навчання) у викладачів та фахів­ців підприємств, установ, організацій.

При організації професійного навчання шляхом курсового на­вчання за робітничими професіями групи комплектуються в кількості 7 - 30 осіб. Навчання здій­снюється: на базі навчального закладу - засвоєння первинних професійних навичок; на робочих місцях підприємств, органі­зацій, установ - поглиблення, удосконалення, розширення та закріплення професійних навичок. Виробниче навчання проводиться індивідуально на робочих місцях під керівництвом кваліфікованих робітників в обсягах, передбачених навчальними планами та програмами у групах чисельністю 10-15 осіб, а з професій з художніх промислів та ремесел, закрійників, перукарів вищої кваліфіка­ції - 6-8 осіб.

При професійному навчанні за робітничими професіями тижневе навантаження становить: при проведенні теоретичного та виробничого навчання в навчальному закладі — 36 год; при проведенні виробничого навчання на підприємстві, в установі чи організації — залежно від їх режиму роботи згідно з законодавством. За можливості рекомен­дується об'єднувати слухачів у навчальні групи чисельністю до 30 осіб для вивчення загальної частини теоретичного курсу, яка міститься в навчальних планах та програмах відповідних (спо­ріднених) професій, при цьому предмети вивчаються у повному обсязі, зазначеному в навчальних планах і програмах для курсо­вого навчання.

2) перепідготовку робітників і спе­ціалістів за новими професіями та спеціальностями. Перепідготовка робітників - професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які раніше здобули первинну професійну підготовку. Перепідготовка фахівців - одержання нової спеціальності, професії чи кваліфікації на ос­нові раніше здобутої освіти та досвіду практичної роботи без підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня

При організації перепідготовки за робітничими професіями термін професійного навчання встановлюється на основі термінів, передбачених для первинної професійної підго­товки робітників з відповідної професії, при цьому навчальна програма перепідготовки може бути скорочена на 50 % за раху­нок виключення раніше вивченого матеріалу за наявності у без­робітного документа про присвоєння робітничої кваліфікації.

Тижневе навантаження слухачів при перепідготовц і фахівців становить 54 год, із них аудиторних — 40 год. Обсяг навчального часу, необхідного для перепідготовки фахівців з числа без робітних, визначається на підставі державного стандарту відповідною спеціальністю з урахуванням раніше здобутого рівня освіти.

3) підвищен­ня кваліфікації незайнятого населення. Підвищення ква­ліфікації робітників і фахівців з вищою освітою - розширення та поглиблення раніше здобутих професійних знань, умінь і на­вичок за раніше набутою професією (спеціальністю), оволодін­ня новою технікою чи технологією; стажування - різновид підвищення кваліфікації робітників і фахівців з вищою освітою з метою засвоєння особою кращого вітчизняного чи зарубіжно­го досвіду, набуття практичних умінь і навичок щодо виконан­ня обов'язків на зайнятій посаді або на посаді, на яку претендує безробітний. Стажування проводиться на підприємстві, в орга­нізації, установі чи навчальному закладі.

Стажування безробітних з вищою освітою та за робітничими професіями здійснюється за індивідуальними планами, що за­тверджуються керівником підприємства, організації, установи за погодженням із регіональним центром зайнятості. Слухачам, які завершили курс професійного навчання й успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, за рішенням державної кваліфіка­ційної комісії видається документ установленого зразка відпо­відно до чинного законодавства.

Безробітні з вищою освітою, які виявили бажання оволодіти робітничими професіями і пра­цювати за набутою професією, проходять навчання на загальних підставах. Професійне навчання безробітних з вищою освітою здійснюється шляхом перепідготовки або підвищення квалі­фікації (крім стажування, що здійснюється індивідуально) за груповою формою навчання. Наповнення груп при перепідго­товці – 20-30 осіб, при підвищенні кваліфікації – 15-25 осіб. Термін підвищення кваліфікації безробітних за робітничими професіями та фахівців з вищою освітою шляхом стажування становить 1—3 місяці залежно від складності професії. Навчаль­ні плани та програми для перепідготовки фахівців розробляють­ся та затверджуються навчальними закладами на основі освіт­ньо-професійних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України. Навчальні плани та програми для підвищення кваліфікації фахівців розробляються та затверджуються на­вчальними закладами і погоджуються з регіональними центра­ми зайнятості. Перепідготовка фахівців з вищою освітою здій­снюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста, молодшого спеціаліста і н е може приводити до підвищення ос­вітньо-кваліфікаційного рівня. Допускається перепідготовка безробітних з вищою освітою, за їхньою згодою, як виняток, за нижчим освітньо-кваліфікаційним рівнем за умови їх пpaцeвлаштування.

Тривалість підвищення кваліфікації безробітних робітничими професіями та фахівців з вищою освітою визначається з урахуванням мети і складності навчання, категорії професійної кваліфікації слухачів: короткотермінове від 20 до 72 год; довготермінове від 72 до 500 год. Час, виділений для проведення всіх видів практики, передбачених освітньо-професійними програмами, визначається навчальними планами. Державна атестація при перепідготовці фахівців здійснюється після завершення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем шляхом складання державного іспиту зі спеціальності чи написання дипломної роботи. Після закінчення повного курсу навчання за відповідними навчальними планами і програмами слухачі отримують документи встановленого зразку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України: фахівці з вищою освітою після перепідготовки - диплом молодшого спеціаліста чи спеціаліста з присвоєнням кваліфікації; при підвищенні кваліфікації - свідоцтво про підвищення кваліфікації.

Професійне навчання безробітних може здійснюватися в навчальних закладах на умовах направлення безробітних до складу груп, що формуються самим навчальним закладом. У такому разі виконавча дирекція Фонду за рахунок коштів Фонду сплачує вартість навчання пропорційно до кількості слухачів, направлених центрами зайнятості.

Період професійного навчання безробітного зараховується до його трудового стажу.

Регіональні центри зайнятості здійснюють контроль за вико­нанням навчальних планів та програм, дотриманням строків навчання безробітних. У разі потреби подають рекомендації на­вчальним закладам, інформують органи управління освіти і нау­ки про виявлені недоліки. Регіональні центри зайнятості та їх органи на місцях сприя­ють працевлаштуванню безробітних за набутою професією (спеціальністю). У разі припинення безробітним професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації без поважних причин або відмови працювати за одержаною про­фесією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищен­ня кваліфікації.

Навчальні заклади подають державній службі зайнятості, за направленням якої здійснюється навчання, документацію щодо організації навчального процесу:

· не пізніше п'яти днів до початку занять — робочі навчаль­ні плани та програми, договори з центрами зайнятості про ор­ганізацію навчання, кошторис витрат;

· протягом п'яти днів після початку занять — копії наказів про зарахування слухачів;

· протягом п'яти днів у разі дострокового відрахування слу­хачів— копії наказів про їх відрахування;

· протягом п'яти днів після закінчення навчання — копії наказів про відрахування слухачів, створення державної квалі­фікаційної, державної екзаменаційної комісій та протоколів їх засідань, виконавчий кошторис, до якого додаються акти про списання сировини та матеріалів, документи, що підтверджу­ють накладні витрати тощо;

· до п'ятого числа наступного місяця — табель відвідування занять слухачами та маршрутний лист відповідно до Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, за­твердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 308.

Міністерство освіти і науки України: розробляє державні стандарти освіти, які встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки щодо професійного на­вчання, здійснює контроль за їх додержанням; проводить в установленому порядку ліцензування, атестацію та акредитацію вищих, професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, веде Державний реєстр навчальних закладів; визначає мінімальні нормативи матері­ально-технічного, фінансового забезпечення навчальних за­кладів. Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, Головне управління освіти і науки Київської міської державної адміні­страції, управління освіти і науки обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій: здійснюють контроль за за­безпеченням якості професійного навчання безробітних, вико­нанням навчальних планів та програм; забезпечують навчальні заклади необхідними нормативними, інструктивними, мето­дичними та інформаційними матеріалами.

Міністерство праці та соціальної політики України через Державний центр зайнятості: здійснює методичне та організа­ційне забезпечення професійного навчання безробітних; здій­снює координацію роботи і контроль органів служби зайнятості з професійного навчання безробітних; визначає основні обсяги та напрями, перспективи розвитку системи професійного на­вчання безробітних; вивчає та аналізує стан професійного на­вчання безробітних і готує на цій основі пропозиції щодо вдоско­налення цього напряму роботи; організовує й проводить підви­щення кваліфікації працівників державної служби зайнятості, які займаються питаннями організації професійного навчання безробітних. Регіональні центри зайнятості: на основі аналізу ринку пра­ці визначають потребу в професійному навчанні безробітних за професіями, спеціальностями і рівнями кваліфікації, відповід­ні обсяги; формують банк даних про мережу закладів освіти, на конкурсній основі організовують професійне навчання без­робітних; уживають заходів з упровадження інноваційних тех­нологій професійного навчання безробітних; здійснюють орга­нізаційно-методичне керівництво діяльністю навчальних цен­трів державної служби зайнятості.

Центри зайнятості здійснюють кон­троль за організацією та проведенням професійного навчання з метою: підвищення якості навчання; виконання навчальних планів та програм у повному обсязі; органі­зації навчального процесу згідно з вимогами; додер­жання слухачами правил внутрішнього розпорядку навчально­го закладу. Практикується обов'язкове відвідування навчаль­ного закладу перед укладанням договору, початком занять, протягом навчання та в кінці занять. Планується також відві­дування з метою контролю навчальних баз для практики та ви­робничого навчання. Метою відвідування на­вчального закладу може бути: перевірка стану ведення навчаль­но-планової та облікової документації адміністрацією, викла­дачами, майстрами та інструкторами виробничого навчання; контроль виконання навчальних планів та програм, переліку навчально-виробничих робіт; перевірка достовірності даних навчальних закладів про кількість проведених занять протягом звітного місяця; перевірка ведення обліку відвідування слуха­чами занять; перевірка достовірності щомісячних даних про відвідування слухачами занять, які подаються навчальними закладами органам служби зайнятості; вивчення стану навчаль­но-матеріальної бази та її використання для навчання незайня­тих громадян; вивчення стану виробничої бази та її відповідності вимогам навчально-програмної документації; аналіз кваліфі­каційного складу викладачів та майстрів виробничого навчання, які проводять навчання незайнятих громадян; визначення ефек­тивності використання в навчальному процесі сировини та ма­теріалів, призначених для навчальних цілей, і кошти, заплано­вані в кошториси. Методи вивчення стану професійного навчання: від­відування навчальних закладів; вивчення та аналіз навчально-планової та облікової документації (розкладу занять, журналів обліку теоретичного та виробничого навчання); проведення бесід із слухачами, викладачами, майстрами виробничого навчання, адміністрацією навчального закладу; проведення вхідного та вихідного контролю знань слухачів та аналіз одержаних резуль­татів; проведення анкетування слухачів та роботодавців, які надають їм роботу після закінчення навчання та аналізу одер­жаних результатів.

Принципи професійного навчання: добровільність професійного навчання; відпо­відність професійного навчання незайнятого населення держав­ним вимогам; зв'язок професійного навчання із процесами ринкових перетворень, розвитком різних форм власності й госпо­дарювання, реструктуризацією економіки та зайнятості населення; орієнтація незайнятого населення на перспективні сфери трудової діяльності згідно з попитом на ринку праці; диферен­ційований підхід до різних соціальних груп незайнятого населен­ня; упровадження модульної системи професійного навчання з використанням індивідуального підходу до кожної особи; децен­тралізація управління професійною освітою незайнятих грома­дян; взаємозв'язок професійного навчання незайнятого насе­лення із загальною системою безперервної професійної освіти.

Основні напрями розвитку системи професійного на­вчання незайнятого населення є:

§ здійснення навчання відповідно до державних освітніх стандартів і вимог ринку праці;

§ забезпечення навчання у таких обсягах, які сприятимуть продуктивній і вільно обраній зайнятості та повному задоволен­ню поточних і перспективних потреб ринку праці;

§ формування правових, економічних, соціально-психоло­гічних, інформаційно-методичних, матеріально-технічних і фі­нансових засад розвитку системи професійного навчання не­зайнятого населення, організація науково-методичного та нор­мативного забезпечення її функціонування;

§ забезпечення комплексного та системного підходу до на­вчання, посилення його соціально-економічної спрямованості;

§ удосконалення організаційної структури управління си­стемою навчання;

§ визначення науково обґрунтованих нормативів кадрового забезпечення системи навчання на всіх рівнях управління;

§ створення належної власної навчально-матеріальної бази державної служби зайнятості для навчання незайнятого насе­лення за рідкісними професіями та за професіями, обсяги підго­товки за якими в діючих навчальних закладах не задовольняють попит на територіальному ринку праці;

§ розширення взаємозв'язків з професійними навчально-виховними та вищими навчальними закладами різних форм влас­ності для здійснення на їх базі професійного навчання;

§ запровадження цільового замовлення для навчальних за­кладів Міністерства освіти і науки України на професійне на­вчання незайнятого населення;

§ удосконалення інформаційно-рекламної роботи (підготов­ка та видання проспектів, буклетів, відеофільмів, радіо- і телепередач); проведення на підприємствах, в установах і організаціях роз'яснювальної роботи серед працівників, які підлягають вивільненню, випускників навчальних закладів, у тому числі загальноосвітніх шкіл, щодо можливостей професійного навчання за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

§ запровадження заходів економічної заінтересованості підприємств у своєчасній перепідготовці та підвищенні кваліфікації вивільнюваних працівників з метою подальшого їх працевлаштування на підприємстві;

§ створення умов для отримання незайнятими громадянами професій і спеціальностей відповідно до їх інтересів, нахилів, здібностей та стану здоров'я;

§ визначення науково обґрунтованого переліку інтегрованих робітничих професій і спеціальностей фахівців для професійного навчання незайнятого населення відповідно до попиту на ринку праці на основі державного класифікатора професій;

§ створення гнучкої системи підвищення кваліфікації незайнятих робітників і фахівців з урахуванням нових напрямів, розвитку науки й техніки, передових методів господарювання й управління;

§ забезпечення тісної взаємодії органів освіти і державної служби зайнятості у професійному навчанні незайнятого населення;

§ створення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів, які залучатимуться до організації професійного навчання;

§ підготовка типових навчальних планів, програм, підручників, навчальних і методичних посібників, дидактичних матеріалів для навчання та забезпечення їх тиражування;

§ удосконалення навчально-виховного процесу на основі впровадження активних методів навчання, нових педагогічних технологій, інформатизації;

§ розроблення та впровадження заходів щодо економічної заінтересованості навчальних закладів, підприємств, установ та організацій в якісному проведенні професійного навчання за направленням державної служби зайнятості;

o організація міжнародного співробітництва у сфері професійного навчання незайнятого населення з метою обміну досвідом роботи, виведення професійного навчання незайнятого населення на рівень розвинутих країн світу.

Укладання договорів з навчальними закладами щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації. Перш за все, укладаються договори центрів зайнятості облас­ного рівня або за їх дорученням центрами зайнятості нижчого рівня з навчальним закладом, установою та органі­зацією неза­лежно від форми власності та підпорядкування, які мають спе­ціальний дозвіл (ліцензію), виданий в установленому порядку. До до­говору обов'язково додається кошторис, в якому визначається розмір витрат на професійне навчання, навчальний план і про­грами, затверджені та погоджені в установленому порядку. Навчання у навчальному закладі здійснюється за направлен­ням, що видається громадянину місцевим центром зайнятості. Навчальний заклад протягом 5 днів з початку навчального процесу надає центру зайнятості, що направив на навчання, підтвердження про прийом громадянина на навчання (відривний корінець направлення), а обласному (міському) цен­тру зайнятості, з яким укладено договір, — копію наказу про за­рахування слухачів на навчання.

Укладання договорів з підприємствами на працевлаштування громадян, які закінчили професійне навчання. Такий договір може бути укладе­ний до початку навчання громадянина або в період навчання. За його відсутності працівники центру зайнятості підбирають громадянину можливі варіанти працевлаштування після закін­чення навчання. У разі порушення умов договору щодо праце­влаштування громадян, які пройшли професійне навчання, підприємства, організації, установи відшкодовують державній службі зайнятості всі витрати, пов'язані з професійним навчан­ням, включаючи і виплату матеріальної допомоги під час на­вчання.

Укладання дого­ворів з громадянами, що виявили бажання навчатись, та районним центром зайнятості. У договорі за­значають­ся робітнича професія, за якою буде здійснюватися навчання, або напрям (спеціальність) перепідготовки, підвищен­ня кваліфікації фахівця з вищою освітою, термін навчання. У разі припинення профнавчання без поважної причини слухач повинен відшкодувати всі витрати на його навчання.

Порядок відбору навчальних закладів, підприємств, органі­зацій та установ для закупівлі послуг з професійної підготовки, перепід­гото­вки або підвищення кваліфікації. Здійснюється на конкурс­них засадах тендерними комітетами регіональних центрів за­йнятості та має на меті: раці­ональне використання коштів Фон­ду для організації професійного навчання безробітних; забезпе­чення якісного професійного навчання безробітних відповідно до потреб ринку праці; створення сприятливих умов для про­фесійного навчання безробітних, що надалі сприятиме підви­щенню їх кон­курентоспроможності на ринку праці та працевла­штуванню після навчання; оперативне реагування на потреби ринку праці регіону на кваліфіко­вану робочу силу. Відбір проводиться за напрямом (професією чи спеціальністю), затребуваним на ринку праці, на початку навчального чи кален­дарного року або у разі виникнення опе­ративної необхідності професійного навчання безробітних. \До участі у відборі допускаються навчальні заклади, які мають спеціальні дозволи (ліцензії), свідоцтва про атестацію та акредитацію (за наявності), що видаються в установленому порядку. Професійне навчання безробітних за індивідуальними навчальними планами та програмами, затвердженими Міні­стерством освіти і науки, стажу­вання безпосередньо на робочо­му місці підприємства, установи чи організації проводяться без відбору.

Відбір навчальних закладів здійснюється шляхом запиту цінових про­позицій або застосування процедури закупівлі послуг з профе­сій­ного навчання безробітних у одного виконавця. Запит ціно­вих пропозицій здійснюється, коли професійне навчання за заявленим напрямом (профе­сією чи спеціальністю) можуть ви­конувати два або більше навчальні заклади. Застосування про­цедури закупівлі послуг з професійного навчання безробітних у одного виконавця не потребує узгодження з Міністерством економіки та здійснюється у тому разі, коли професійне навчан­ня за на­прямом (професією чи спеціальністю) може виконувати лише один навчальний заклад. Тендерний комітет у своїй роботі використовує інформацію, яку надають регіональні органи управління освіти і науки про мережу навчальних закладів у регіоні, ліцензовані та акреди­товані напрями (професії чи спеціальності). Інформація про цінові пропозиції для відбору навчальних закладів, їх умови та терміни направляється до навчальних закладів, що здійснюють професійне навчання за заявленим напрямом (професіями чи спеціальностями) відповідно до даних мережі. Інформація мі­стить про­гнозовану чисельність слухачів або навчальних груп за професією чи спеціальністю та наповнюваність груп, що ви­користовуються для розрахунку кошторису. При закупівлі послуг з професійного навчання безробітних у одного виконав­ця інформація надсилається до навчального закладу, що здій­снює професійне навчання, із зазначенням прогнозованої кіль­кості слухачів або навчальних груп. В інформації про запит цінових пропозицій для відбору навчальних закладів термін подачі заяв до тендерного комітету не може бути меншим, ніж 15 робочих днів, рахуючи від дати надси­лання інформації до навчальних закладів

У процесі засідання тендерний комітет відкриває отримані конверти з ціновими пропозиціями, вивчає подані навчальним закладом мате­ріали. Особливу увагу звертають на вартість на­вчання одного слухача згідно з кошторисом витрат; наявність гуртожитку, умови та вартість прожи­вання для іногородніх слухачів, можливість дістатися до навчального закладу за до­помогою транспорту; ліцензований обсяг професійного навчан­ня; результати атестації чи акредитації навчального закладу; рівень кваліфікації педагогічних кадрів та досвід роботи у про­фесійному навчанні безробітних; відгуки роботодавців щодо рівня професійного навчання; упровадження нових методик навчання, педагогічних технологій; стабіль­ність зв'язків на­вчального закладу з підприємствами, установами, організація­ми щодо організації виробничої практики та подальшого пра­цевлаш­тування за набутою професією (спеціальністю). У разі невідповідності цінових пропозицій, наданих навчаль­ним закладом, установленим вимогам тендерний комітет при­ймає рішення про відхилення цих пропозицій. Відбір навчаль­них закладів скасовується, якщо всі пропозиції були відхилені. Якщо запит щодо цінових пропозицій направлявся кільком навчальним закладам, що можуть здійснювати професійне на­вчання за напрямом (професіями чи спеціальностями), з яких проводився відбір, а цінові пропозиції подано одним навчальним закладом, то тендерний комітет може прийняти рішення про здійснення проце­дури закупівлі послуг з професійного навчан­ня безробітних у одного виконавця. Враховуючи попит ринку праці з конкретного напряму професій­ного навчання (професії чи спеціальності), специфіку навчання, ліцензовані обсяги, на­дані навчальними закладами, їх розташування у регіоні та інше, тендерний комітет може прийняти рішення про відбір декількох навчальних закладів для одночасного навчання, рекомендувати його послідо­вність тощо. Тендерний комітет протягом п'яти календарних днів після прийняття рішення про відбір навчального закладу для органі­зації професій­ного навчання безробітних надсилає переможцю або переможцям повідомлення про прийняття їх пропозицій. Протягом семи календарних днів надсилає всім іншим учасни­кам повідомлення про результати відбору із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця (перемож­ців), ціно­ва пропозиція якого визнана найкращою. При проведенні за­купівлі послуг з професійного навчання безробітних в одного виконавця, у разі отримання згоди навчального закладу на ор­ганізацію навчання безробітних, за результатами переговорів, тендерний комітет приймає рішення про укладання відповідно­го договору з цим навчальним закладом.

Навчальні заклади у термін, зазначений у інформації, що надсилалась до них, подають до тендерного комітету цінові про­позиції та заявку на участь у відборі, яка повинна містити: заяву в довільній формі про участь у тендері; копії ліцензій (з ліцен­зійним обсягом), копії свідоцтва про атестацію чи сертифікат про акредитацію (за наявності); кошторис витрат на чисельність слухачів, заявлену державною службою зайнятості; стислу ін­формацію з описом навчально-матеріальної бази, комплексного методичного та кадрового забезпечення тощо. Відповідальність за достовірність інформації, наданої тендерному комітету, по­кладається на навчальний заклад.

Навчальні заклади можуть додавати також інші матеріали, що свідчать про їх переваги у рівні наданого ними професійного навчання, сприяння працевлаштуванню, пояснюють фінансові витрати тощо. Документи, що подаються до тендерного коміте­ту, мають бути підписані керів­ником навчального закладу та завірені печаткою. Вони вкладаються в окремий конверт, який заклеюється і надсилається до регіонального центру зайнятості з написом: "На відбір навчальних закладів з професійного на­вчання безробітних". Навчальні заклади до завершення терміну подачі ці­нових пропозицій до тендерного комітету мають право замінити подані матеріали, відкликати їх, внести зміни та до­повнення. Представники навча­льних закладів мають право бути присутніми на засіданні тендерного комітету, коли розкрива­ються цінові пропозиції. Навчальні заклади, не ви­знані пере­можцями, мають право оскаржити рішення тендерного коміте­ту відповідно до законодавства.

За наявності об'єктивних переваг в організації професійного навчання безробітних в іншому регіоні або за неможливості надання послуг з професійного навчання безробітних за певним напрямом (професією чи спеціальністю) у регіоні тендерний комітет, з урахуванням фінансово-еко­номічної доцільності, приймає рішення про закупівлю послуг з професійного навчан­ня безробітних за межами регіону. У цьому випадку регіональ­ний центр зайнятості, у якого виникла така потреба, може ке­руватися рішенням тендерного комітету регіонального центру зайнятості, розташова­ного в цьому регіоні України, врахову­ючи транспортну доступність, наявність гуртожитку й умови проживання. У разі, якщо закупівля послуг з професійного на­вчання безробітних проводиться в іншому регіоні за напрямом (професією чи спеціальністю), а відбір навчального закладу за цим напрямом (професією чи спеціальністю) там не здійснював­ся, то тендерний комітет, керуючись інформацією банку мережі навчальних закладів, приймає рішення про запит цінових про­позицій або застосування процедури закупівлі послуг з про­фесійного навчання безробітних у одного вико­навця. Рішення тендерного комітету регіонального центру зайня­тості є підставою для укладання договору між регіональним цен­тром зайнятості й навчальним закладом про професійне навчан­ня безробітних відповідно до Інструкції про порядок укладання договорів з навчальними закладами, підприємствами і грома­дянами, які звернулися в державну службу зайнятості щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, затвер­дженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 22 липня 1999 р. № 120.

2.2. СПРИЯННЯ БЕЗРОБІТНИМ У ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ

Дата добавления: 2014-01-07