Виплата допомоги у зв'язку з безробіттям для організації безробітними підприємницької діяльності

Безробітним, яким виповнилося 18 років і які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підхо­дящої роботи, за їх бажанням допомога у зв'язку з безробіттям може виплачуватися одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності. Така виплата не здійснюється без­робітним, яким допомога у зв'язку з безробіттям скорочувалася з підстав, передбачених чинним законодавством.

Одноразова виплата здійснюється у розмірі річної суми до­помоги у зв'язку з безробіттям, визначеної конкретному без­робітному. Якщо безробітний вже отримав частину призначеної допомоги, то виплачується її залишок. У такому випадку ця допомога не підлягає коригуванню у зв'язку зі зміною розміру середньої заробітної плати, що склалася в галузях національної економіки відповідної області протягом періоду, за який допо­мога у зв'язку з безробіттям була виплачена.

Для розгляду питань про отримання допомоги безробітний подає до центру зайнятості такі документи: 1) заяву про надан­ня допомоги; 2) бізнес-план.

Рішення про одноразову виплату допомоги у зв'язку з без­робіттям приймається директором центру зайнятості на підста­ві висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги у зв'язку з безробіттям для організації підприємницької діяль­ності, створеної центром зайнятості, щодо здатності безробітно­го до підприємницької діяльності. Рішення приймається протягом 10 календарних днів з дня подання всіх необхідних документів для її призначення.

Одноразова виплата допомоги здійснюється через установи банків у встановленому порядку за умови подання безробітним до центру зайнятості протягом десяти календарних днів після прийняття рішення про одноразову виплату допомоги у зв'язку з безробіттям засвідченої в установленому порядку копії свідо­цтва про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємниць­кої діяльності, а в разі створення юридичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності також копії установчих докумен­тів. У трудовій книжці безробітного працівник державної служ­би зайнятості робить запис про одноразову виплату допомоги та зазначає період, за який вона була нарахована. Наступного дня після одноразової виплати безробітному він знімається з обліку як працевлаштований.

Особам, яким допомога у зв'язку з безробіттям виплачена одноразово, у разі їх повторної реєстрації в державній службі зайнятості як безробітних у період двох років, у межах якого вона мала сплачуватись, допомога у зв'язку з безробіттям не при­значається. У разі визнання таких осіб безробітними за межами цього періоду допомога у зв'язку з безробіттям визначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове держав­не соціальне страхування на випадок безробіття".

3. НАДАННЯ БЕЗРОБІТНИМ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА КОНСУЛЬТАТИВНИХ ПОСЛУГ, ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯМ

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 27 січня 1994 р. № 48 схвалив Концепцію державної системи професій­ної орієнтації населення. Професійна орієнтація супроводжує людину впродовж усього життя і здійснюється різними держав­ними і недержавними органами. За даними наукових досліджень професійна орієнтація впли­ває на збільшення продуктивності праці (залежно від галузі на 10—30 %), скорочення плинності кадрів (на 20—25 %), знижен­ня аварійності та травматизму (на 35—45 %), продовження пе­ріоду працездатності (на 8—10 %), сприяє зниженню відраху­вання учнів з професійних навчальних закладів у 3—4 рази.

Професійна орієнтація — це комплексна науково обґрун­тована система форм, методів та засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахуван­ня особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці. Вона спрямована на досягнення збалансованості між професійними інтересами і можливостями людини та потре­бами суспільства в конкретних видах професійної діяльності.

Професійна орієнтація є соціально-економічною категорією за походженням, сутністю й показниками оцінки ефективності. За методами вирішення професійна орієнтація — це соціально-економічна, медико-фізіологічна та психолого-педагогічна проблема. Профорієнтаційна робота сприяє цілеспрямованому розвиткові здібностей і талантів людини, зростанню її професіо­налізму, працездатності, збереженню здоров'я та є одним із найважливіших елементів державної політики у сфері соціаль­ного захисту та зайнятості населення. Професійна орієнтація забезпечує ефективне використання трудового потенціалу особи, сприяє підвищенню її соціальної та професійної мобільності, відіграє значну роль у профілактиці вимушеного безробіття. Профорієнтаційні заходи стимулюють пошук людиною найефективніших засобів підвищення свого професійно-кваліфікаційного рівня, розвиток соціально-еконо­мічної ініціативи, інтелектуальної та трудової незалежності. Метою профорієнтаційної роботи є сприяння спе­цифічними методами посиленню конкурентоспроможності пра­цівника на ринку праці та досягнення ефективної зайнятості населення.

Професійна орієнтація включає такі елементи: професійна інформація, професійна консультація, професійний добір, про­фесійний відбір та професійна адаптація.

Професійна інформація — це система заходів щодо накопи­чення і поширення відомостей про зміст і перспективи сучасних професій та вимоги, що висуваються до особи, яка бажає їх набути, форми й умови оволодіння різними спеціальностями, можливості професійно-кваліфікаційного зростання, стан та потреби ринку праці, формування професійних інтересів, на­мірів та мотивацій особи.

Професійна консультація — науково організована система взаємодії психолога-профконсультанта та особи, яка потребує допомоги у виборі або зміні професії чи виду діяльності, на основі вивчення індивідуально-психологічних характеристик, особли­востей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, ста­ну здоров'я особи та з урахуванням потреб ринку праці.

Професійний до бір — це система профдіагностичного обстеження особи, спрямованого на визначення конкретних професій, найбільш придатних для оволодіння нею.

Професійний відбір — система профдіагностичного обстеження особи, спрямованого на визначення ступеня її придатності до окремих видів професійної діяльності згідно з нормативними вимогами.

Професійна адаптація — це комплексна система заходів покликана сприяти процесу пристосування особи до психологічних та організаційно-технічних особливостей професійно діяльності на виробництві, успішному професійному становленню працівника.

Основними науково-методичними засобами, що використо­вуються у профорієнтації, є професіографія (інформа­ційна, діагностична, коригуюча, формуюча) та професійна діаг­ностика (комплекс психологічних, психофізіологічних, медич­них та інших методів вивчення особи).

Основним об'єктом профорієнтаційної діяльності є зайняте і незайняте населення, у тому числі молодь, яка навчається, ви­вільнювані працівники та особи з обмеженою працездатністю.

Принципи профорієнтаційної роботи: комплексний характер профорієнтаційних послуг; узгодження інтересів особи та суспільства через ринок праці; діяльнісний підхід до визначення професійної придатності; рівні можливості отримання профорієнтаційних послуг громадянами України та громадянами іноземних держав, з якими Україна має відповід­ні угоди, незалежно від місця роботи чи навчання, віку, статі, національності, релігійних переконань; доступність професійної та іншої інформації стосовно можливостей вибору або зміни професії, форм навчання і працевлаштування; добровільність і безкоштовність отримання профорієнтаційних послуг усіма групами населення на гарантованому державному рівні; конфі­денційний та рекомендаційний характери висновків профкон-сультацій та профдобору, додержання працівниками профорієн­таційних служб норм професійної етики.

У дошкільних навчально-виховних закладах здійснюється попереднє вибіркове інформування дітей про світ професій, їх ігрове засвоєння.

Профорієнтаційна робота в загальноосвітніх школах зводить­ся в основному до предметно-навчальної орієнтації. її здійсню­ють вчителі-предметники та класні керівники, а координацію - завідувачі кабінетів профорієнтації. Проте ця робота в біль­шості шкіл проводиться формально. Поглиблення диференціації навчання, розширення мережі шкіл і класів з поглибленим вивченням предметів, формування навчальних закладів нового типу (ліцеїв, гімназій, коледжів) та навчально-виховних комплексів (НВК) створюють умови для розвитку професійних інтересів і здібностей учнів. Проте при комплектуванні класів з поглибленим вивченням дисциплін, профільованим навчанням недостатньо враховуються індивіду­альні особливості учнів, їх відбір проводиться без належного психологічного обґрунтування.

Психологічні служби шкіл профорієнтаційній роботі приді­ляють недостатню увагу. У багатьох школах намітилась тенден­ція до згортання навчально-виробничої бази трудового, профе­сійного навчання та професійної орієнтації. У системі професій­ної освіти здійснюється перехід від практики профагітації до конкурсного відбору учнів. У вищих навчальних закладах І—IV рівнів акредитації впроваджується тестування абітурієнтів. Певну роботу з профорієнтації проводять соціальні служби для молоді.

Потребують спеціальної уваги особи з особливими потребами. Профорієнтацію з цими особами, які мають обмежену праце­здатність, здійснюють працівники державної служби зайнятості, а також органів охорони здоров'я, праці й соціального захисту населення. Однак унаслідок організаційної недосконалості діючих структур профорієнтаційна робота із зазначеними гру­пами населення досі не організована на належному рівні.

Сьогодні найбільш повно основні напрями профорієнтаційної роботи з незайнятим та зайнятим населенням регламентуються у діяльності відповідних структурних підрозділів державної служби зайнятості. Основними напрямами формування та розвитку системи професійної орієнтації населення є: формування правових, со­ціально-економічних, інформаційно-методичних, матеріально-технічних і фінансових засад розвитку державної системи про­фесійної орієнтації, організація науково-методичного та норма­тивного забезпечення її функціонування; удосконалення стру­ктури управління системою профорієнтаційних підрозділів на загальнодержавному і регіональних рівнях; комплексний підхід до роботи у сфері професійної орієнтації, посилення її соціаль­но-економічної спрямованості; створення мережі недержавних установ та об'єднань, що надають профорієнтаційні послуги; підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців у сфері професійної орієнтації; оновлення форм і методів проф­орієнтаційної роботи, визначення її нормативів і стандартів на рівні сучасних вимог; розробка пакета відповідних нормативно-правових документів, необхідних для реалізації Концепції професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфі­кації незайнятого населення, і внесення змін до чинних зако­нодавчих актів; організація міжнародного співробітництва у сфері професійної орієнтації з метою обміну досвідом роботи; створення, розширення та удосконалення існуючих профорієн­таційних підрозділів у системі освіти, соціальних службах для молоді, державній службі зайнятості, на виробництві та в уста­новах соціального захисту населення; підвищення ефективно­сті праці зайнятих професійною орієнтацією фахівців, запро­вадження дієвих форм їх матеріального та морального заохо­чення.

Профорієнтаційна робота здійснюється різними відомствами. Основну роботу, спрямовану на сприяння професійному само­визначенню дітей дошкільного віку, підлітків та молоді, яка на­вчається, виконують соціально-психологічні служби в системі освіти. Профорієнтаційна робота певного спрямування молоддю в період до призову проводиться військовими комісаріатами та організаціями сприяння Збройним Силам України та іншим військовим формуванням України. Медичні аспекти професій­ної орієнтації підростаючого покоління, особливо підлітків з тим чи іншим видом патології, вирішуються лікарями район­них, міських медичних закладів. Профорієнтаційна робота з військовослужбовцями, звільненими у запас у зв'язку зі скоро­ченням Збройних Сил України та станом здоров'я проводиться підрозділами військових комісаріатів. Професійну орієнтацію серед зайнятого населення на підприємствах різних форм влас­ності здійснюють служби соціального розвитку та кадрові служ­би цих підприємств. Поряд із державною системою профорієн­тації створюються бюро та агентства, які надають платні проф­орієнтаційні послуги громадянам і підприємствам. На загаль­нодержавному рівні координацію організаційних питань про­фесійної орієнтації дорослого населення та молоді, яка навчаєть­ся, здійснюють Міністерство праці та соціальної політики Украї­ни та Міністерство освіти і науки України.

У1992 р. територіальні профорієнтаційні центри для молоді підпорядкувалися Державній службі зайнятості, у межах якої були створені територіальні центри профорієнтації населення. Вже до 1997 р. у системі служби зайнятості функціонували 21 центр профорієнтації (1 республіканський, 17 обласних і 3 місь­ких), 6 відділів профорієнтації центрів зайнятості (5 обласних і 1 міського рівня) та 2 відділи профорієнтації навчально-про­форієнтаційних центрів, тобто 29 основних профорієнтаційних підрозділів. Базовим був визнаний Дніпропетровський обласний центр профорієнтації. У міських районних центрах зайнятості діяли майже 100 відділів (секторів) профорієнтації. Унаслідок зниження рівня фінансування системи служби зайнятості й поглиблення соціально-економічної кризи наприкінці 1996 — на початку І997 рр. центри профорієнтації населення ліквіду­вали. Натомість у центрах зайнятості населення були створені відділи (сектори), зазвичай, із кількома спеціалістами з проф­орієнтації.

У системі Державної служби зайнятості розроблені такі до­кументи, що використовуються у профорієнтаційній роботі: Перелік професій та спеціальностей, які вимагають професій­ного відбору, Орієнтовний перелік робіт та професій, де є потре­ба у професійному відборі, Перелік важких робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється засто­сування праці жінок. Працівники, які займаються профорієнтацією, розробляють методичні рекомендації для здійснення профорієнтаційної ро­боти, проводять їх адаптацію, а в окремих випадках — експер­тизу професійних психодіагностик, розробляють і надають професіографічні матеріали (професіограми, професіокарти, про­спекти, листівки, буклети) тощо. Фахівці центрів зайнятості виступають по радіо, телебаченню, на сторінках преси з інфор­мацією з напрямів діяльності Державної служби зайнятості, із роз'ясненнями норм правових актів з питань праці та зайнятості громадян, ознайомлюють громадян із кон'юнктурою професій на ринку праці, потребами в робочій силі за професійно-квалі­фікаційним складом, форматом й умовами здобуття професій, спеціальностей та ін.

Відповідно до Єдиної технології обслуговування незайнято­го населення профорієнтаційні послуги одержують усі без ви­нятку громадяни, які звертаються до центрів зайнятості насе­лення. З метою реалізації завдань національної та територіаль­них програм "Діти України" спеціалісти з профорієнтації цен­трів зайнятості населення обслуговують учнів загальноосвітніх закладів, дітей-сиріт, дітей-інвалідів, учнів спеціалізованих шкіл-інтернатів, підлітків, які стоять чи стояли на обліку, за­йнятих і незайнятих.

Нині профорієнтаційна робота в базових центрах зайнятості проводиться у двох секторах: інформаційному і секторі активної підтримки, де надаються послуги з профконсультації, профвід­бору, проводяться тематичні семінари, тренінги, психологічне розвантаження як незайнятих громадян, так і спеціалістів цен­трів зайнятості. У 2001 р. у системі служби зайнятості нараховувалося 679 профорієнтаційних підрозділів, що включали 5 профінформаційних центрів, 55 залів, 176 кабінетів та 443 куточки. Проф­орієнтаційні підрозділи обладнані: автоматизованими інформа­ційними банками даних про потребу в робітниках і фахівцях; банками даних про ВНЗ, ПТНЗ; аудіо-, відеоматеріалами; ін­формаційними столами, стендами, полицями, профінформаційними папками; довідково-інформаційним фондом, фондом рек­ламно-інформаційної продукції. У них є аудіовізуальний сектор для перегляду відеоматеріалів, комп'ютерні місця для самоінформування та самодіагностики.

Ефективною є форма, при якій громадяни одержують інфор­мацію шляхом самоінформації, а також під час індивідуальних, групових і масових заходів. Переваги самоінформації в тому, що клієнт, не називаючи себе, самостійно вибирає інформацію, яка його цікавить, і форму організації роботи. У його роботу ніхто не втручається і на рішення щодо вибору не впливає.

Роботу з професійної консультації фахівці здійснюють у сек­торі активної підтримки громадян шляхом проведення бесід, анкетувань, семінарів, тренінгів тощо.

За рівнем адаптації до ринкової економіки профконсультанти поділяють незайнятих громадян на три категорії: з високим рівнем адаптації, які сприймають соціально-економічні зміни як об'єктивно детерміновані; з середнім рівнем адаптації; з низьким рівнем адаптації, котрі перебувають у відчаї або у стре­совому стані. Перша група непогано орієнтується у світі про­фесій, а остання потребує допомоги. Для деяких людей втрата роботи — це втрата сенсу життя. Нерідко переорієнтуватися на нові види діяльності їм важко, довготривале безробіття викликає психологічну напруженість, стресовий стан. Основними негативними чинниками є: усвідом­лення незайнятості, неможливість реалізувати наявний потен­ціал; жорсткі вимоги з боку роботодавців, низький рівень матеріального забезпечення; соціальна незахищеність; безперспек­тивність тощо. Невдалі спроби працевлаштуватися знижують активність зусиль, спрямованих на подолання труднощів. Це свід­чить про необхідність виділити психологічну допомогу в окремий вид послуг, що надаються безробітним. Така допомога включає аутогенне тренування, гетерогенний тренінг, оздоровчі сеанси психоемоційного розвантаження, музичну терапію та ін.

Спеціалісти з профорієнтації здійснюють первинну й поглиб­лену професійну діагностику та консультування. Профконсультаційну роботу проводять за двома основними напрямами: сприяють коригуванню психоемоційного стану людини, її са­мооцінки та допомагають оволодіти навичками технології по­шуку роботи шляхом збирання, аналізу, вибору інформації, спілкування з роботодавцем (безпосередньо, по телефону, скла­дання резюме).

Навчальні тренінги з "Технології пошуку роботи" спрямовані на аналіз реальної економічної ситуації та адаптацію до неї без­робітних громадян, конкретизації напрямів збирання, аналізу, вибору інформації з урахуванням індивідуальних характери­стик професійних спрямувань, стереотипів поведінки. Тому на заняттях безробітні не просто сприймають і запам'ятовують ін­формацію, а й аналізують різні проблеми, визначають вагомість їх розв'язання, вибирають найбільш підходящу для себе нову професію, спеціальність, на яку є попит на ринку праці.

Психолого-педагогічна допомога (соціально-психологічна допомога).

1. Сприяння у подоланні негативного впливу стресової ситуації. Особливості реагування на вплив стресу залежить від: локусу контролю (екстернальний або само презент), рівнів самооцінки та притягань; соціального статусу на попередній роботі. Людина відчуває, що від неї нічого не залежить, вона навіть виявляється не в змозі контролювати свій час. Йде вигоряння мотивації до праці. Відмови приводять до того, що людина припиняє шукати роботу, захищаючи своє Я від загрози нових відмов.

З самого початку важливо інформувати безробітного про те, що таке стрес, як він виглядає та дає. Саме звернення до психолога для багатьох безробітних пов¢язане з негативними емоціями, тому що багато хто ставить знак рівняння між психологом та психіатром. Необхідна просвітницька робота, спрямована на ро¢яснення можливої необхідності психологічної допомоги, тобто формування установки на природність звернення до психолога. Найбільш ефективним є розглядання проблеми як ресурса: що корисного людина отримала з ситуації втрати роботи та тривалого безробіття, які існують шляхи виході з цієї проблеми. Важливе навіть приговорювання емоцій, пов¢язаних з негативними переживаннями при пошуку роботи.

Допомогти знизити рівень тривожності. Базисний стан будь-якого стресу – це стан тривоги. Людина відчуває неспокій практично у всіх життєвих сферах: сімейному житті, професійній сфері, взаємовідносинах з іншими людьми. В ситуації пошуку роботи, особистісна тривожність безробітного у багато разів посилюється реактивною тривожністю. Без допомоги тривожність досягне такого рівня, що блокує будь-який прояв активності.

Діагностика та корекція негативних психологічних станів – один з основних напрямів діяльності служби зайнятості по роботі з безробітними. Стабільний емоційний стан сприяє швидкому працевлаштуванню. Найбільш ефективною виявляється попереджуюча комплексна психологічна допомога безробітним, що включає в себе: консультування, психодіагностику, корекцію, психопрофілактику та психотерапію.

2. Навчання само презентації. Безробітні часто не можуть адекватно надати роботодавцю інформацію про себе. Вони начебто соромляться себе похвалити та починають розповідь про себе з того, чого не вміють. („Я не розбираюся у фінансах).

4. Навчання методам пошуку роботи: складання резюме, пошукового листа, оголошення у газету, основам ділової розмови по телефону, поведінці на співбесіді. Підготувавши всі документи та адекватно сформулювавши цілі пошуку роботи, безробітний відчуває певний емоційний підйом.

5. Відновлення комунікативних навичок, підвищення впевненості у собі. Доцільними є соціально-психологічні тренінги (служба зайнятості, Клуб тих, хто шукає роботу). Соціальна адаптація безробітних здійснюється у «Клубах тих, хто шукає роботу», що створюються при службах зайнятості. Участь у діяльності клубу дозволяє їм подолати негативні психологічні наслідки безробіття, активніше вести самостійний пошук роботи.

6. Профорієнтація та профконсультування. Переважно пов¢язані з бажанням поміняти професію. Причини різні: стан здоров¢я, відсутність попиту на професію, втома). Людина приходить уже з певним вибором та очікує підтвердження свого рішення. Не слід брати відповідальність за вибір клієнта, а показати всі переваги та недоліки нової професії, залишивши кінцевий вибір за ним.

7. Інформування про стан ринку праці, способи планування та пошуку роботи, методи амо презентації, сприяння у подоланні кризи. Інформація виступає у ролі фактора, що знижує гостроту невротичних симптомів.

Мета профорієнтаційної роботи – сприяння громадянам в отриманні в оптимально короткі строки підходящого місця роботи з урахуванням їх особистих інтересів та потреб ринку праці шляхом професійного та інформаційного консультування, психологічної підтримки. Надається як індивідуальна, так і групова психологічна підтримка

Психологічна підтримка здійснюється в рамках індивідуальної консультації. Вона необхідна тим безробітним, які знаходяться в стані депресії зі зниженою активністю поведінки, песимістичним настроєм та поганим самопочуттям. Такі люди відчувають труднощі у спілкуванні з близькими людьми та знайомими, так і потенційними роботодавцями. Для роботи використовуються спеціальні психологічна прийоми та методи, навіть інтенсивна терапія.

Після проведення консультацій з клієнтом обговорюється його конкретна життєва ситуація, виявляються його можливості та схильності до тї або іншої діяльності, намічається план подальшого пшуку роботи. Це або пошук вакансій з попередньої спеціальності, або отримання суміжної або нової професії, у рамках якої надається комлпесна групова підтримка, що допомагає учасникам розширити інформаційні можливості для працевлаштування, подолати комплекси, що склалися в результаті невдалих пошуків роботи,, змінити стиль пошуку роботи, уміло представити роботодавцю свої процесійні навичк, грамотно оформити документи для працевлаштування

Психологічна підтримка дозволяє зупинити особистісну дезінтеграцію, допомогти людям повірити в себе, зорієнтувати їх на само зайнятість, надомну працю, розвиток підсобного господарства.

Інформаційна консультація надає клієнту детальну інформацію про наявність вакантних місць, про підприємства, де вони є, про спеціальності, що відповідають цим спеціальностям, а також відомості про те, де можна пройти перенавчання та навчання

Професійне консультування включає в себе вивчення професійних інтересів, підвищення мотивації до праці, виявлення психологічних та психофізичних особливостей особистості, надання рекомендацій з найбільш придатних для клієнтів сфер діяльності, напрямку професійного навчання. Одна з основних задач – звернути увагу безробітного на ті професії, по яким бувають вакансії, як можна детальніше розповісти про них. Консультант допомагає обрати один з напрямів професійної діяльності, що відповідає бажанням та схильностям. Саме напрям, а не професію. Потім йде сумісне обговорення переліку професій. Що входять у напрям. Якщо консультований зміг підібрати для себе нові спеціальність і по ній є вакансія, спеціалісти відділів перенавчання разом з клієнтом визначають, у якому навчальному закладі він зможе її отримати

Професійне консультування можна поділити на індивідуальне та групове. Індивідуальне проводиться в ізольованому приміщенні при дотриманні повної конфіденційності. Бесіда триває 40-60 хвилин. Іноді одної зустрічі буває недостатньо, і робота може бути продовжена. У процесі індивідуального консультування є шанси отримати вичерпну інформацію про різні сфери діяльності, пройти тестування з метою виявлення своїх можливостей. Групове консультування більше носить інформаційний характер. Йогом мета – дати безробітним найбільш повну інформацію про послуги, що надаються службою зайнятості.

Особистісна консультація проводиться, якщо психолог відчуває – щось заважає клієнту прийняти рішенняя. Перешкодою можуть бути як зовнішні фактори, про які консультований мовчить, так і особливості його характеру (висока тривожність, невпевненість, нерішучість), що виявляється шляхом особистісної діагностики та використання різних методів.

Профвідбір проводиться в цілях виявлення осіб, здатних успішно працювати по тій або іншій спеціальності. За допомогою тестування на психофізіологічних приладах або комп’ютері, а також з використанням бланкових психологічних методик визначаються можливості, особистісні якості. Здатності безробітного та співвідносяться з вимогами, що ставляться професією до людини. Аналіз результатів за певними критеріями дозволяє зробити висновок, чи може людина успішно працювати по даній професії.

Це трудомістке, складне обстеження, що вимагає великого обсягу часу, високого рівня кваліфікацї спеціалістів. Проводиться воно звичайно за заявками роботодавців на договірній основі та є доатктвовою послугою, що надається центрами зайнятості населення. В якості основої послуги проводиться профвідбір осіб, що направляються на навчання за разними спеціальностями. Такий відбір переслідує мету скоротити відсів у процесі навчання (більш ефективно використовуються засоби фонду зайнятості, виділена на навчання безробітного). Для здійснення достовірної діагностики можливостей людини, параметрів її уваги, памяті, мислення, моторно-рухової реакції, її стресостійкості, здатності тривало виконувати монотонну роботу є такі прилади як «Фільтр»,!Фотон», «Мультпсихометр»

Існує певний перелік проблем, з якими клієнт може бути направлений до психолога:

1. неприйняття статусу безробітного («Чому я?»)

2. Потреба у підтримці, співучасті

3. неадекватна самооцінка, невпевненість у власних силах

4. запит на зняття напруги та саморегуляцію

5. конфліктна поведінка під час прийому

6. професійне самовизначення

7. розходження запитуваної професії зі спеціальністю за дипломом

8. вибір профілю перенавчання

9. питання професійного становлення, кар’єри (2)

Дата добавления: 2014-01-07