Досвід та перспективи діяльності центрів зайнятості населення

Високий рівень безробіття серед молоді впливає на соціальну напруженість у суспільстві. Для вирішення проблем зайнятості та створення ефективної системи навчання молоді безпосередньо на робочих місцях з 1 січня 1995 введена у дію програма організації тимчасової зайнятості безробітної молоді «Молодіжна практика». Ця форма роботи дозволяє підвищити конкурентоспроможність молодих людей на ринку праці, сприяє їх подальшому працевлаштуванню. Територіальними органами служби зайнятості та молодіжними біржами праці створюються регіональні програми працевлаштування неповнолітніх. Задачі роботи з даною категорією громадян:

- інформування про ситуацію на ринку праці та ринку освітніх послуг;

- проведення активної профорієнтаційної роботи;

- психологічна підготовка до конкурентної боротьби за робочі місця;

- навчання типовим моделям працевлаштування.

1. Розробка технології роботи служби в умовах автоматизації робочих місць спеціалістів, розробка програмного забезпечення, моніторинг ринку праці (служба зайнятості контролює ринок робочої сили на 15-20 %). Розробка інтернет-технологій. Дослідження свідчать, що люди, що шукають роботу в Інтернеті, або персонал у фірму, досягають результату у 5-6 разів швидше порівняно з пошуком через ЗМІ або особисті контакти.

2. Банк даних «Професіонал» - реалізує презентацію спеціалістів та вакансій. Схема роботи банку заснована на канадській методиці гармонізації попиту та пропозиції робочої сили. Будь-який громадянин міста (можливо, що має роботу і не задоволений нею, що бажає отримати роботу, що більше відповідає його вимогам) надає у банк детальну інформацію про себе та рівень свої кваліфікації. Такий підхід до формування клієнтури підвищує інтерес роботодавця. Структурне представлення інформації дозволяє роботодавцю перегляднути не тільки переліку спеціалістів, але і список, що включає близькі професії.

Реклама послуг банку здійснюється через ЗМІ, брошури, інформаційні буклети.

Робота з клієнтом: Через рекламу узнає про банк і звертається до спеціаліста з формування банку, який проводить співбесіди, визначає професійну спрямованість та видає анкету, у якій майбутній клієнт детально викладає свої професійні навички, уміння та переваги, вимоги до бажаної роботи. Відомості заносяться у базу даним комп’ютера, де здійснюється автоматичний пошук вакансій та оформляється направлення на роботу.

Робота з роботодавцем: До них необхідно ставитися як до клієнтів банку. Якщо вдасться задовольнити їх підібраними спеціалістами, вони прийдуть знову з новими вакансіями. При появі вакансії звертаються до центру зайнятості, де заповнюють бланк, в якому описують необхідні вимоги до кандидата на вакансію, умови, що пропонуються та інші додаткові відомості. Отримана інформація заноситься у базу даних комп’ютера та здійснюється автоматизований пошук кандидатів на вакансію з урахуванням всіх умов. Якщо на одну вакансію обирається кілька кандидатів, можна отримати на них більш повну інформацію та здійснити вибір.

З урахуванням поняття рівноважного попиту та пропозиції «ідеальним» станом служб зайнятості буде ситуація, коли клієнтами будуть не тільки ті, хто шукає роботу, але і ті, хто шукає трудові ресурси.

3. Програма «Молодіжна практика» - здійснюється робота з випускниками.

Мета: працевлаштування випускників навчальних закладів у вці 16-26 років, що зареєстровані в якості безробітних більше 3 місяців, на тимчасові робочі міся, що дозволить набути професійні знання, уміння і навички, підвищити конкурентоспроможність. Взяти участь 402 підприємства. Найбільше безробітних у віці 18-24 (72%). Найбільша кількість працевлаштованих з середньою професійною освітою (80%), вищою (17%).

Молодь навчалася більше ніж по 70 професіям: бухгалтер, медсестра, швачка, економіст.

Зараз програма не реалізується у зв’язку з недофінансування. Програма зорієнтована на зменшення наслідків і не зачіпає причини. Немає економічного росту. Є структурна невідповідність профілю випускників потребам ринку праці, немає науково обгрунтованого прогнозу затребуваності спеціалістів. Навчальні заклади орієнтуються на престижні професії, а не на потреби ринку праці. Рівень кваліфікації випускників не відповідає вимогам роботодавців. У випускників відсутні практичні навички. Роботодавець що отримує кваліфіковані кадри на засоби бюджету не несе витрат на підтримку і розвиток системи освіти. Третина випускників відмовляються від пропозицій через низьку зарплату, небажання роботодавців навчати молодих на виробництві, ігнорування їх соціальних прав. Багато абітурієнтів роблять помилковий вибір професії.Не націлені на стійке набуття професійних знань, не мають практичних навичок пошуку роботи, ведення ділових бесід, само презентації.

4. Вторинна зайнятість молоді. Проблема полягає у розстановці пріоритетів відносно навчання та роботи. Практика показує зниження рівня підготовки спеціаліста через захоплення роботою під час навчання, що дає можливість збільшення рівня задоволення своїх потреб. Однак знайти адекватно запитам оплачувану діяльність ще більш проблематично, ніж розподілити зусилля між навчанням та роботою: відсутність професійної освіти, стажу та відносно високооплачуваної роботи.

Студенти денної форми навчання у нас відносяться до зайнятого населення. Через це функція роботи з даною категорією молоді не передбачена у службі занятості. Вони працюють з тими, що має статус безробітного. Але з урахуванням економічних реалій служба зайнятості повинна починати роботу зі студентами ще не ранніх етапах навчання. Основними напрямками такого підході є: інформування про ситуацію на ринку праці та ринку освітніх послуг; психологічна підготовка до конкурентної боротьби за робочі місця; навчання типовим моделям при працевлаштуванні, умінню презентувати себе; надання допомоги в об’єктивному оцінюванні себе та своїх здібностей; профорієнтації.

Профілактичний напрямок діяльності служби зайнятості зі студентами передбачає організацію моніторингу та прогнозування кон’юнктури ринку праці з наступним аналізом на предмет потребу у кадрах певних професій та спеціальностей. Професійній орієнтації громадян у відповідності з потребами економіки. Перепрофілювання частини освітніх закладів з урахуванням попитів на працівників різних професій та перехід на регіонально-галузевй принцип планування потреби у підготовці спеціалістів всіх рівнів освіти. Необхідно забезпечити гнучкий вхід та вихів з системи професійної освіти у відповідності з потребами ринку праці та особистості, розширити практику поетапної атестації студентів, навчання та присвоєння їм на початкових курсах робочої кваліфікації, атестації зі спеціальності техніка; формувати систему безперервного по життєвого професійного навчання, включаючи навчання на робочому місці, розвиток можливостей самонавчання.

Вторинна зайнятість молоді також знаходить своє відбиття у профілактичному напрямку. Тимчасова зайнятість молоді сприяє вихованню трудових навичок та трудової активності, економічної самостійності, відповідальності, дисциплінованості.

Реалізація розвитку підприємницьких здібностей через інститут вищої освіти робить можливим активне сприяння молоді в організації власної справи, малого бізнесу (ефективне організаційно-інформаційне забезпечення та приоритетне кредитування молодіжного малого бізнесу)

Для зниження безробіття серед випускників рекомендується вузам давати своїм студентам робочі професії, суміжні з отримуваною спеціальністю (найбільша кількість безробітних серед випускників вузів – 20-45%, ПТУ – 10%). Для успішного працевлаштування необхідна додаткова освіта, причому обов’язково з видачею документу, що підтверджує кваліфікацію.

Використання «студентських бірж» навчального закладу – для вторинної зайнятості. Здійснюється реєстрація студентів шляхом заповнення анкети. Служба зайнятості відбирає вакансії та передає профспілці. Ця ініціатива служби зайнятості була затребувана 2 студентами. Висновки: недостатня поінформованість студентів; відомості по малозабезпечених студентах не відповідають дійсності; студенти не можуть (не хочуть) бути зайняті «вдвічі»; умови вторинної зайнятості не відповідають соціальним очікування студентів.

Оцінка ефективності роботи служби. Пропонується проводити дисперсійний аналіз бази даних вакансій та спеціальностей людей, що звернулися у центр зайнятості. Має на меті виявити, з одного боку, наявність вакансій за певною спеціальністю, з іншої – присутність у базі даних осіб, що мають ту ж спеціальність і не працевлаштовані на момент запиту; по-третє, визначити ефективність роботи консультантів-реєстраторів.

При аналізі бази даних тих, хто звернувся, формується запит по наявним спеціальностям, результат запиту оформлюється у вигляді таблиці. Аналогічний запит формується по базі вакансій, та результат оформлюється також у таблиці. Якщо по базам даних людей і вакансій робіться запит по якійсь спеціальності, і при цьому на пересіченні кількості спеціальностей банку не пусто, і кількість спеціалістів не пусто, це говорить про неякісну роботу консультантів-реєстраторів, або про те, що роботодавців не влаштовує рівень кваліфікації запропонованих спеціалістів. Якщо таблиця пропозиції більш заповнена, ніж таблиця попиту, це говорить про те, що спеціальність незатребувана і навчальному закладу необхідно перебудувати свою роботи. Якщо навпаки, то спеціалістів не вистачає і необхідно збільшити соціал

Дата добавления: 2014-01-07