Невичерпності властивостей матерії

Заперечності.

У філософському плані поняття «принцип» означає фундаментальне положення, первісне начало,найсуттєвішуоснову певної концепції, теорії.

Для діалектики як філософської теорії розвитку такими фундаментальними началами є:

принципи загального зв’язку;

детермінізму;

розвитку;

суперечності;

системності;

цілісності;

стрибкоподібності;

У більш широкому розумінні – це

принцип відображення;

історизму;

матеріальної єдності світу;

практики;

- 3 –

Буття характеризується живою рухливістю, переходами, суперечливістю. Мислення відображає всезагальні риси, відносини, зв’язки розвитку буття. Це відображення проявляється в основних законах діалектики. Алескладність універсальних зв’язків, відносин не вичерпуються трьома основними законами діалектики. Крім них діалектика поєднує в собі і неосновні закони, зміст яких полягає у співвідношенні певних категорій.

З’ясовуючи закони діалектики, користуються такими поняттями, як зв’язок, взаємодія, відношення, кількість, якість, властивість, міра, стрибок, відмінність, суперечність, протилежність, антагонізм, запереченн. Ці поняття у діалектиці мають статус категорій.

Категорії (вислів, свідоцтво, створення, основна і загальна ознака) – це універсальні форми мислення, форми узагальнення реального світу, в котрих знаходять своє відображення загальні властивості, риси і відношення предметів об’єктивної дійсності.

Оскільки категорії діалектики – це всезагальні форми мислення, форми абстрагування, то вони не даються у відчуттях – їх не можна побачити, відчути, спробувати на смак. Вона є результатом діяльності мислення. За своїм джерелом категорії діалектики об’єктивні, тобто ті загальні властивості, котрі відображаються у категоріях, притаманні сами речам, існують незалежно від волі людини, її свідомості. Категорії діалектики суб’єктивні за своєю формою, бо вони є продуктом розумової діяльності суб’єкта, людини.

Категорії за своїм змістом – об’єктивні, а за формою – суб’єктивні. Об’єктивність категорій є їхньою визначальною особливістю.

Категорії діалектики виробляються у процесі суспільно – історичної практикилюдини і відображають об’єктивну дійсність у певних конкретно – історичних умовах. Категоріям діалектики притаманна така особливість як історичність.

Категорії дають можливість розвивати мислення, що є важливим для розвитку самої людини, її пізнання; розвивати мову, збагачувати її загальними поняттями; це в свою чергу дає змогу в процесі пізнання передавати його результати, утримувати в мисленні за допомогою понять найбільш важливі, найсуттєвіші ознаки речей, не перевантажувати пам’ять переліком конкретних ознак для характеристики речі, а охоплювати її цілком через певну загальну її властивість.

Основні категорії діалектики:

матерія, буття, рух, розвиток, простір, час, суперечність, антагонізм, кількість, якість, міра, стрибок, заперечення, одиничне, загальне, причина, наслідок, форма, зміст, необхідність, випадковість, можливість, дійсність, частина, ціле, система, структура, елемент.

В категоріях сконцентровано досвід і предметно-практичну діяльність багатьох поколінь людського суспільства. Без понять і категорій, в яких знаходять своє відображення і матеріалізацію результати пізнання, саме б пізнання було неможливим. Категорії є неосновними законами діалектики.

Особливості категорій діалектики:

- об’єктивність,

- всезагальність,

- зв’язок з практикою,

- історичність, рухливість.

Види категорій діалектики:

- субстанційні (матерія, розвиток, стрибок, простір, час, заперечення, рух, зміна, дійсність);

- співвідносні (кількість – якість, причина – наслідок, форма – зміст, частина – ціле, необхідність – випадковість).

Дата добавления: 2014-01-07