Коротка характеристика показників стану здоров’я населення та стану довкілля

Здоров’я людини визначається складною взаємодією цілого ряду факторів: спадковість, соціально-економічне та психологічне благополуччя, доступність і якість медичного обслуговування, спосіб життя і наявність шкідливих звичок, санітарно-технічне забезпечення середовища проживання, а також якість навколишнього середовища. На практиці виявлення точного внеску того чи іншого фактору в розвиток захворювання нерідко є досить складним завданням внаслідок їх взаємодії між собою. Виявлення внеску факторів навколишнього середовища у виникненні захворювань нерідко ускладнюється значною кількістю ефектів, що ними обумовлені, багато з яких зустрічаються серед населення і без впливу факторів навколишнього середовища, що підлягають аналізу.

У вітчизняній гігієнічній практиці при оцінці забруднення атмосферного повітря населених місць допустимим та безпечним для здоров’я людей приймається рівень, при якому концентрації окремих забруднюючих речовин, а також сумарні показники забруднення не перевищують встановлені гігієнічні нормативи допустимого вмісту (ГДК, ОБРД, ГДЗ)

Встановлено, що діючі вітчизняні гігієнічні нормативи вмісту хімічних речовин в атмосферному повітрі, які використовуються в якості безпечного показника для здоров’я людини та майбутніх поколінь не завжди співпадають з встановленими референтними концентраціями. Іноді значення ГДК хімічних речовин перевищують значення референтних концентрацій, тобто значення тих доз щоденного впливу токсичних речовин на населення (в тому числі найбільш чутливі групи), які не викликають шкідливого ефекту на протязі життя.

Шляхом вірно спланованих епідеміологічних та еколого-гігієнічних досліджень можна виявити і кількісно оцінити ризик розвитку захворювань внаслідок шкідливої дії факторів навколишнього середовища для відносно великих груп населення. Одним із найбільш ефективних сучасних підходів до встановлення зв’язку між станом навколишнього середовища та здоров’ям населення в певному регіоні чи місті, що дозволяє вирішувати подібні задачі в умовах обмежених термінів і фінансових можливостей, є методологія оцінки ризику.

Визначення ризику від забруднювачів атмосферного повітря дозволяє прогнозувати імовірність і медико-соціальну значимість можливих порушень здоров’я при різних сценаріях їх впливу, а також встановлювати першочерговість і пріоритетність заходів з управління факторами ризику на індивідуальному та популяційному рівнях.

Визначення факторів ризику, доведення їх ролі в порушенні здоров’я людини, а також кількісна характеристика залежностей шкідливих ефектів від рівнів впливу конкретних атмосферних забруднювачів створюють основу встановлення оцінки ризику для здоров’я різних груп населення, що проживає на певних територіях з характерними для них джерелами потенційно шкідливого впливу від атмосферних забруднювачів.

Результати вивчення ризиків дозволяють реально оцінити загрозу здоров’ю населення, а також дають основу для розвитку засобів керування ризиками і відкривають перспективу пошуку шляхів впровадження страхової медицини. Результати можна використовувати не тільки для оцінки стану здоров’я населення, а й для економічних розрахунків необхідного впровадження або втраченого здоров’я населення та навколишнього природного середовища.

Сучасна методологія оцінки ризиків для здоров’я та управління ними дозволяє вирішити традиційні і нові задачі профілактичної медицини з урахуванням комплексу соціально-економічних та етичних проблем. При цьому можна вирішувати проблеми диференціації заходів профілактики за терміном і об’ємом їх впровадження у залежності від ступеня ризику. Головним є те, що показники ризиків вказують на щорічні втрати суспільства (населення) зумовлені негативним впливом довкілля. Вони визначають рівень очікуваних еколого-залежних хвороб в тому числі канцерогенний ризик – рівень смертей від онкопатології. Отже легко підрахувати економічні втрати міста від захворюваності або смертності населення.

Кількісна оцінка ризику здоров’я, зумовленого впливом забруднювачів довкілля, дає реальну основу запровадження її в практику державного санітарного та екологічного нагляду, а також систему державного управляння і господарювання, дозволяє вирішувати важливе народно-господарче значення – зробити „здоров’я” елементом керування, оцінювати його за економічними критеріями та мати важелі реального управління ризиком забруднювачів.

Дата добавления: 2014-01-07