Організаційна культура

Поряд з виробничими потужностями, фінансовими ресурсами, рівнем кваліфікації персоналу, ноу-хау, до найбільш впливових факторів належить організаційна (корпоративна) культура.

Організаційна культура – система, що є набором правил і стандартів, які визначають взаємодію і згоду членів колективу, управлінських ланок, структурних підрозділів. Організаційна культура виражається в заявленій організацією системі цінностей, що дають працівникам орієнтири щодо їхньої поведінки і дій. Ці ціннісні орієнтації передаються індивідам через засоби духовного і матеріального внутрішньо організаційного оточення. Правильно сформована організаційна культура сприяє координації дій всього колективу для досягнення поставлених цілей.

Організаційна культура проявляється через характеристики:

· усвідомлення працівником своїх дій в організації (одні культури цінують приховування працівником своїх внутрішніх настроїв, а інші заохочують їхнє зовнішнє проявлення; в одних випадках незалежність і творчість проявляються через співробітництво, а в інших – через індивідуалізм, суперництво);

· комунікаційна система і мова спілкування (використання усної, письмової, невербальної комунікації, “телефонного права”); жаргон, абревіатура, жестикуляції відрізняються залежно від галузевої, функціональної і територіальної належності організації;

· зовнішній вигляд, одяг і представлення себе на роботі (різноманітність уніформ і спецодягу, ділових стилів, охайність, косметика, зачіска та ін.);

· звички і традиції в сфері харчування (його організація для працівників, включаючи наявність або відсутність місць для харчування на підприємстві; дотація на харчування; періодичність і тривалість харчування тощо);

· усвідомлення часу як ресурсу, ставлення до нього і його використання (ступінь точності і відносності часу у працівників; дотримання часового розпорядку і заохочення цього);

· взаємовідносини між людьми (за віком і статтю, статусом і владою, мудрістю та інтелектом, досвідом і знаннями, рангом і протоколом, релігією та громадянством; ступінь формалізації відносин, шляхи вирішення конфліктів);

· цінності (як набір орієнтирів у тому, що таке добре і що таке погано) і норми (як набір передбачень, очікувань відносно певного типу поведінки); що люди цінують у своєму організаційному житті (своє положення титули чи саму роботу), шляхи збереження цінностей;

· віра в що-небудь і відношення до будь-чого (віра в керівництво, в успіх в свої сили, у взаємодопомогу, в етичну поведінку, в справедливість); ставлення до колег, до клієнтів і конкурентів, до зла і насильства, агресії; вплив моралі;

· процес розвитку працівників і навчання (бездумне чи усвідомлене виконання роботи; покладання на інтелект чи на силу; процедури інформування працівників; визнання чи відмова від примату логіки у міркуваннях, ідеях; абстракція і концептуалізація в мисленні чи заучування; підходи до пояснення причин);

· трудова етика і мотивація (відношення до роботи і відповідальність, поділ роботи, чистота робочого місця; оцінювання роботи і винагорода; індивідуальна чи групова робота; просування по службі);

Перелічені характеристики культури організації разом відображають і надають змісту концепції організаційної культури.

Дата добавления: 2014-01-07