Вдосконаленим управління природокористуванням

Основні напрями вдосконалення управління природокористуванням на Україні такі:

1) реалізація концепції та державної цільової програми управління природокористуванням;

2) створення цілісної, гнучкої та ефективної системи управління, у т.ч. науково-обгрунтованої організаційно-економічної, інформаційної, технічної і програмної підсистеми;

3) раціоналізація господарського механізму;

4) підготовка господарського механізму;

5) правове та ідеологічне забезпечення;

6) екологічне, моральне та естетичне виховання людей тощо.

Україна приєдналася до кількох Міжнародних програм. У зв'язку з цим суттєво змінюється система цілей АПК у цілому, його підкомплексів та сфер. У планах економічного та соціального розвитку АПК втілюється нова інвестиційна політика, збільшується частина капітальних вкладень на екологічні заходи і створення екологічно сумісних з функціонуванням земельних ресурсів засобів виробництва. До них належать боротьба з ерозією та засоленням ґрунтів, збільшення застосування органічних добрив, агромеліорація, вапнування, технологія мінімального обробітку ґрунту, скорочення втрат води тощо. Водночас змінилися напрями аграрної та економічної наук. Вченими створено технології виробництва біологічно чистої продукції по окремих продуктах (плодів, овочів тощо), розроблено технології виробництва продукції на малопродуктивних землях.

Управління природокористуванням АПК - насамперед економічне використання природних ресурсів, яке передбачає скорочення природомісткості кінцевих результатів АПК:

1) за рахунок зростання валового виробництва при збереженні обсягу використання природних ресурсів, що збільшить вихід с.-г. сировини з розрахунку на одиницю затраченого природного ресурсу;

2) за рахунок поліпшення використання виробленої продукції, зменшення її втрат, що забезпечить зменшення використання природних ресурсів без скорочення фонду споживання.

Важливим напрямом удосконалення управління охороною навколишнього середовища є використання технічних засобів для аналізу, прогнозування, планування та регулювання природокористування. На сучасному етапі почали реалізовувати програму створення автоматизованих систем контролю за станом навколишнього середовища, у т.ч. з використанням авіокосмічних засобів. Водночас організовано виробництво вимірювальної апаратури. При цьому широко використовують інтелектуальний і виробничий потенціали оборонної промисловості.

Маючи достатню, доступну та вірогідну інформацію про економічний стан природи, можна ефективно управляти природокористуванням. Тепер законодавче закріплений обов'язок державних органів інформувати населення про екологічний стан навколишнього середовища і природокористування.

При вдосконаленні господарського механізму у с.-г. підприємствах слід враховувати екологічне становище. Нині дебатується питання про введення нормативів природокористування. Нормативи визначають встановлені лімітні значення, що вказують на верхню та нижні межі використання природного ресурсу або засобу виробництва (обсяги внесення органічних добрив на одиницю площі, площа проведення протиерозійних заходів, вміст поживних речовин і гумусу у ґрунті тощо). Ці нормативи мають бути диференційовані залежно від природних умов, а також від виду с.-г. культур, тварин.

Раціональне управління природокористуванням можливе за умов достатньої екологічної освіти управлінських кадрів. Для цього у системі підвищення кваліфікації кадрів усіх галузей народного господарства введено екологічну підготовку. У зв'язку з цим доцільно у посадових інструкціях керівників внутрішньогосподарських підрозділів визначати їх службові обов'язки, права і відповідальність за природокористування.

При вдосконаленні організаційного механізму управління природокористуванням можна передбачити і вступ у науково-виробничі системи, які впроваджуватимуть наукові досягнення з охорони природи. Велике значення при цьому має широке впровадження технічних засобів. За їх допомогою можна своєчасно дістати інформацію про природокористування, на науковій основі її проаналізувати, прийняти рішення та реалізувати їх. При цьому застосовують диспетчерські системи управління, підсистеми або елементи автоматизованої системи збирання екологічно важливої інформації, різні пристрої та апаратуру тощо.

Великі вимоги ставляться до кадрів управління і стилю їх роботи. Першочергове завдання удосконалювати знання і навики з питань екології. Керівники і спеціалісти підрозділів повинні вміти розв'язувати питання природокористування і здійснювати свою діяльність через призму екологічної моралі і культури. Екологічна культура кожного працівника має бути складовою частиною його культури.

Важливими шляхами екологічного оздоровлення України і раціонального використання природних ресурсів є підвищення рівня державного управління, використання правових методів управління, екологічне, моральне і естетичне виховання народу. Ці напрями вдосконалення управління природокористуваннями стосуються також і колективів с.-г. підприємств, їх підрозділів, кооперативів, орендних колективів та селянських господарств.

Зазначені напрями вдосконалення управління природокористуванням можуть бути ефективними при системній, комплексній і постійній їх реалізації.

Література

1. В.О.Беспалов. Управління сільськогосподарськими виробництвами. Навчальний посібник. К: «Вища школа», 1992.-с. 102-112.

2. В. І. Мацибора. Економіка сільського господарства. Підручник -К:. «Вища школа», 1994.С.258-278.

Дата добавления: 2014-01-07