Первинні засоби пожежогасіння

Способи та засоби пожежогасіння

В комплексі заходів, що використовуються в системі протипожежного захисту, важливе значення має вибір найбільш раціональних способів та засобів гасіння різних горючих речовин та матеріалів згідно

зі СНиП 2.04.09-84.

Горіння припиняється:

ü при охолодженні горючої речовини до температури нижчої, ніж температура її займання;

ü при зниженні концентрації кисню в повітрі в зоні горіння;

ü при припиненні надходження пари, газів горючої речовини в зону горіння.

Припинення горіння досягається за допомогою вогнегасних засобів:

ü води (у вигляді струменя або у розпиленому вигляді);

ü інертних газів (вуглекислота та ін.);

ü хімічних засобів (у вигляді піни або рідини);

ü порошкоподібних сухих сумішей (суміші піску з флюсом);

ü пожежних покривал з брезенту та азбесту.

Вибір тих чи інших способів та засобів гасіння пожеж та вогнегасних речовин і їх носіїв (протипожежної техніки) визначається в кожному конкретному випадку залежно від стадії розвитку пожежі, масштабів загорань, особливостей горіння речовин та матеріалів.

Успіх швидкої локалізації та ліквідації пожежі на її початку залежить від наявних вогнегасних засобів, вміння користуватися ними всіма працівниками, а також від засобів пожежного зв'язку та сигналізації для виклику пожежної допомоги та введення в дію автоматичних та первинних вогнегасних засобів.

Первинні засоби пожежогасіння призначені для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу об’єктів до прибуття штатних підрозділів пожежної охорони.

Частіше використовують такі види первинних засобів пожежогасіння:

ü вогнегасники;

ü пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати);

ü пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

Первинні засоби пожежогасіння можуть розміщуватися на пожежних щитах (стендах).

Пожежний інвентар має бути пофарбований в червоний та білий колір, а пожежний інструмент – в чорний.

Серед первинних засобів пожежогасіння найважливіша роль відводиться самим ефективним з них – вогнегасникам. Встановлено, що з використанням вогнегасників успішно ліквідують загоряння протягом перших хв. з моменту їх виникнення, тобто до прибуття пожежних підрозділів.

ВОГНЕГАСНИКОМ називається переносне чи пересувне обладнання для гасіння осередків пожежі за рахунок випуску запасеної вогнегасної речовини.

Вогнегасники за класифікацією поділяють на водні, пінні, вуглекислотні, порошкові, аерозольні.

Водні (ВВ). Вогнегасною речовиною в яких є чиста вода або зі спеціальними добавками. Основний спосіб впливу на горіння — це охолодження вогнища пожежі. Водними вогнегасниками не можна гасити легкозаймисті рідини (бензин, гас), оскільки, маючи велику питому вагу, вода накопичується внизу цих речовин і збільшує площу горючої поверхні. Не можна гасити водою такі речовини, як карбід та селітру, які виділяють при контакті з водою горючі речовини, а також металевий калій, натрій, магній та його сплави, електрообладнання, що знаходиться під напругою, цінні папери та устаткування.

Повітряно-пінний (ВПП). Оновний засіб впливу на горін­ня, ізоляція вогнища горіння; додаткова дія — охолодження за рахунок наявної води. Пінні вогнегасники використовуються для гасіння пожеж класів А і В (горіння твердих та рідких речовин), за виключенням лужним металів, речовин, які горять без доступу повітря. Варто пам'ятати, що піна — електро­провідна, нею не можна гасити електрообладнання під напру­гою, вона псує цінне обладнання та папери. Нею не можна гасити калій, натрій, магній та його сплави, оскільки внаслідок їх взаємодії з водою, наявною в піні, виділяється водень, котрий посилює горіння.

Вуглекислотні (ВВК). Як пожежогасна речовина використовується безколірний вуглекислий газ без запаху і сма­ку з температурою — 71 °С. Основний вплив на горіння — роз­бавлення суміші горючої пари та газів з повітрям (киснем), додатковий — охолодження (твердий діоксид вуглецю). Вуглекислотні вогнегасники, як правило застосовуються для гасіння пожежі класу А і В (горіння твердих і рідких речовин, крім тих, що можуть горіти без доступу повітря) та електроустаткування під напругою до 1000 В за умови обмеження наближення до струмопровідних частин на відстань не ближче 1 м. Не можна гасити вуглекислотними вогнегасниками спирт і ацетон, котрі розчиняють вуглекислоту, а також терміт, фотоплівку, целу­лоїд, котрі горять без доступу повітря. Вогнегасник слід тримати за ручку, для уникнення обмороження рук; зберігати подалі від тепла, для запобігання саморозрядження.

Порошкові (ВП). Пожежогасною речовиною є по­дрібнені мінеральні солі з різноманітними домішками. Основ­на дія на горіння — інгібування. Можна гасити пожежі будь-якого типу, у т. ч. електрообладнання під напругою.

Користування. Кожен вогнегасник має маркування, яке нанесено на корпус. Маркування містить інформацію, котра складається з кількох частин:

ü вказівки щодо виконання;

ü послідовність операцій;

ü вказівки щодо користування;

ü для якого типу пожеж можна використовувати цей вог­негасник та різні попередження. Наприклад: "Не використовувати для гасіння електроустановок під напругою";

ü строк перезарядження тощо.

Ефективність дії вогнегасника залежить від правильних так­тичних прийомів користування.

Під час гасіння електроустаткування під напругою необхід­но, щоб відстань від електрообладнання до вогнегасника була не менша ніж 1 м. Струмінь вогнегасного порошку (вуглекис­лоти) потрібно спрямовувати безпосередньо в полум'я. До по­чатку гасіння знеструмити електроустаткування.

Дата добавления: 2014-01-07