Процес приймання корму та пиття води ср

Пошук і оцінка якості корма здійснюється за допомогою органів чуття, роль яких у різних видів тварин неоднакова. У жуйних переважну роль відіграють органи зору, нюху і дотику, у свиней – дотику, нюху і смаку, у коней – нюху, зору і дотику, у собаки – нюху і смаку, у птиці – дотику і зору. Змінюючи фізичну структуру корму, використовуючи смакові і запахові добавки, можна у певних межах регулювати споживання корму тваринами.

Велика рогата худоба захоплює траву, сіно, силос головним чином язиком, покритим гострими ороговілими сосочками. При пасінні корова утримує траву між різцями нижньої щелепи і зубною пластиною різцевої кістки і, стискаючи нижню щелепу, обриває (зрізає) траву ривком голови.

При поїданні грубих і соковитих кормів із годівниці і злизування солі основним органом захоплювання також служить язик. Борошнисті комбікорми корова може захоплювати також губами.

Вівці захоплюють корм рухливою роздвоєною верхньою губою і язиком, траву обрізають різцями. Коні захоплюють траву і сіно рухливими губами, які багаті на рецептори дотику. Стебла фіксуються різцями і відриваються різким рухом. Зерно і комбікорм із годівниць захоплюються малими порціями губами і за допомогою язика направляються в ротову порожнину. Коренеклубнеплоди захоплюються переважно різцями і, отже, частково подрібнюються ще до пережовування.

У свиней у прийомі корму беруть участь язик і губи, особливо при годівлі вологими мішанками, на пасовищі рослини досліджуються п'ятачком, захоплюються й відрізаються різцями. Собаки, як і інші м'ясоїдні, звичайно захоплюють корм різцями й іклами, відкушують або відривають шматки іноді допомагаючи лапами.

Кури, індики, голуби зерно і комбікорм скльовують, гуси і качки захоплюють їх дзьобом, як ложкою. Зелені рослини курки подрібнюють і скльовують, качки і гуси розривають і відкушують їх завдяки наявності ороговілого гачка на кінці дзьоба і зубців на його краях.

Пиття води. Кінь при питті занурює в рідину середню частину губної щілини, нижня частина опускається, язик відсувається в глиб ротової порожнини, виконуючи роль поршня. При відкриванні щілини між губами вода засмоктується в ротову порожнину і ковтається. Аналогічно, шляхом засисання в ротову порожнину через вузьку губну щілину, споживає воду велика і дрібна рогата худоба.

Свині п'ють, занурюючи пащу у воду цілком до кінця губів. Вода засмоктується в ротову порожнину, потім ковтається. Собаки і кішки сьорбають воду і молоко, опускаючи язик в рідину і закидаючи її порціями в порожнину рота. Птиця захоплює воду дзьобом, а потім при ковтанні закидає голову.

3.3. Жування і ковтання. Корм пережовується в результаті координованої діяльності верхньої і нижньої щелеп, зубів, жувальних м'язів язика. Корм дробиться і перетирається кутніми зубами завдяки руху щелеп не тільки у вертикальному, але і бічному напрямку. При русі щелеп губи звичайно зімкнуті.

Під час жування корм подрібнюється, зволожується слиною, що забезпечує його ковтання. Самий акт жування сприяє слиновиділенню і деякою мірою впливає на стан насичення, що підтверджується дослідами на езофаготомованих тваринах. Екстрагування смакових речовин слиною викликає виникнення у тварин почуття смаку.

Регулюється акт жування ядрами черепно-мозкових нервів, що іннервують жувальні м'язи, язик, глотку. Ці ядра, розташовані в довгастому мозку, входять до складу комплексного харчового центру.

У корів кутні зуби нижніх щелеп при жуванні рухаються поперемінно в праву і ліву сторони щодо верхньої щелепи, тобто спостерігається однобічне (унілатеральне) жування з періодичним чергуванням сторін. Ротова щілина при жуванні відкрита, тварини тримають голову горизонтально. Під час першого пережовування, звичайно поверхневого, грубий корм подрібнюється до часток приблизно 1,2 – 1,5 см. При годівлі неподрібленим зерном велика частина зерна потрапляє в рубець у цілому вигляді. Більш старанно корм подрібнюється під час відригування і пережовування жуйки.

Перед ковтанням кожної харчової грудки корови роблять 15 – 30, вівці – 5 – 10 жувальних рухів. При споживанні вологого корму число жувальних рухів менше, ніж при споживанні сухого.

Загальне число жувальних рухів при пережовуванні кормів звичайного зимового раціону (сіно, концентрати, силос, коренеплоди) складає за добу в корів 15 – 20 тис., в овець – 11 – 12 тис.

Коні пережовують корм довго і старанно. У них відзначають функціональну асиметрію жування, вони жують лише на одному боці щелеп, міняючи сторони з великими інтервалами. Період одностороннього жування може продовжуватися 30 –– 60 хв. Для пережовування 1 кг сіна або вівса кінь витрачає 8 – 9 хвилин. На кожну проковтнуту порцію корма припадає 30 – 50 жувальних рухів.

Старанність пережовування корму свинями залежить від його консистенції. При поїданні щільного, непідготовленого корму на кожну проковтнуту порцію витрачається 30 – 35 жувальних рухів. У процесі жування прості рухи нижньої щелепи униз сполучаються незакономірно з бічними рухами. При поїданні кормів кашоподібної напіврідкої консистенції процес жування короткочасний, а рух щелепами більш повільніший.

Дата добавления: 2014-01-07