Слиновиділення

У ротову порожнину впадають протоки трьох пар крупних застінних слинних залоз – привушних (на рівні 3 – 4 кутнього зуба), нижньощелепних і під'язикових (в області під'язикової бородавки). Поряд з цим у слизовій оболонці ротової порожнини є багато дрібних пристінних залоз – губні, язикові, піднебінні. Слинні залози мають альвеолярну або трубчасто-альвеолярну будову, їхні кінцеві відділи складаються із серозних і слизових клітин. У залежності від співвідношення цих клітин і відповідно від характеру секрету, що виділяється, слинні залози поділяють на серозні, слизові та змішані.

До слизових відносяться залози піднебіння, щік і кореня язика, до серозних – привушні залози і залози бічних поверхонь язика, до змішаних – підщелепні, під'язикові і дрібні залози слизової губів.

Слизові залози виділяють в'язку слину, багату муцином, серозні – водянисту слину, що містить електроліти і невеличку кількість білків, включаючи ферменти.

Слиновиділення – рефлекторний акт, що виникає під впливом безумовних (із порожнини рота) і умовних (вид, запах їжі) подразнень.

При подразнені рецепторів ротової порожнини, носа і шлунково-кишкового тракту виникають імпульси, що передають доцентровими нервами – язиковому, блукаючому й іншими у центр слиновиділення (ретикулярна формація довгастого мозку). Відповідь на ці імпульси передається до слинних залоз по парасимпатичних і симпатичних нервах. І ті й інші закінчуються як у стінках кровоносних судин, так і в ацинарно-протоковій системі залоз. У центральній регуляції слиновиділення беруть участь також проміжний мозок і кора великих півкуль.

Слинні залози в основному іннервуються парасимпатичними нервами (гілки лицевого нерва для підщелепної і під'язикової залоз, гілки язикоглоткового нерва для привушних залоз). У гострих дослідах на собаках показано, що при їхньому подразненні або введенні холіноміметичних речовин виділяється велика кількість рідкої водянистої слини з малим вмістом органічних речовин. Одночасно розширюються кровоносні судини залози, що підвищує рівень її кровопостачання. Холінергічний ефект може бути знятий атропіном, який блокує секрецію слини і викликає сухість в роті.

Подразнення симпатичних нервів (постгангліонарне волокно I—ΙΥ грудних сегментів, що відходять від верхніх шийних гангліїв) призводить до незначного збільшення об'єму слини, багатої органічними речовинами. Гістологічно виявляється посилене утворення зимогенових гранул у залозистих клітинах.

У тканині слинних залоз утвориться поліпептид брадикінін, під впливом якого збільшується кровопостачання залоз під час їхньої інтенсивної діяльності.

Дані про загальну кількість слини, що виділяється, отримані в хронічних дослідах на тваринах із фістулами слинних залоз, приведені в таблиці.

Кількісні показники секреції слини у тварин

Вид тварини	Виділення слини всіма залозами, л/добу	рН слини
Корова	100–200	8,1–8,4
Кінь	40–50	7,3–7,5
Свиня	10–15	7,2–7,5
Вівця	7–14	8,0–8,3
Собака	0,6–1,2	7,3–7,7
Кролик	0,04–0,08	8,1–8,5

Дата добавления: 2014-01-07