Питання 1. Поняття, структура та функції моральної культури юриста

Об'єднання

Передача у функцію об’єкту структури за посиланням

Вказівник на структуру

Структура в структурі

Масиви структур.

Структура – аргумент функції.

Розмір структури

int raz=sizeof(studern2); // I=32

Оголосити структуру можна й усередині головної функції.

struct Person

{

char name[20];

int vozvrast;

float rost;

};

Void Outperson(Person p)

{

cout << “Ім'я “ << p.name;

cout << “Возвраст “ << p.vozvrast;

cout << “Ріст “<<p.rost;

}

main()

{

Person friend;

friend.vozvrast = 22;

friend.rost=1.68;

strcpy(friend.name,«Женя»);

Outperson(friend);

}

Синтаксис:

Ім'я_структури ім'я_масиву[кіл_елементів];

Person k213[20];

Доступ

k213[0].vozvrast = 19;

k213[0].rost=1.68;

strcpy(k213[0].name,«Женя»);

struct Dot

{

float x;

float y;

};

struct Rectan

{

Dot a;

Dot b;

char Color[10];

};

Rectan Defk;

strcpy(Defk.Color,”red”);

Defk.a.x=10;

Defk.a.y=20;

Defk.b.x=100;

Defk.b.y=200;

Доступ до елементів здійснюється з пом. операції ->

Person *anna;

anna = new Person;

anna->rost=1.68;

anna->vozvras=21;

strcpy(anna->name,”Аня”);

Person *anna1;

Person pers;

Anna1 = &pers;

За посиланням

void Inpurper1(Person &a)

{

cin >> a.rost;

cin >> a.vozvrast;

}

void Inpurper1(Person *A)

{

cin >> a->rost;

cin >> a->vozvrast;

}

main()

{

Person p1,p2;

Inpurper1(p1);

Inpurper1(&p2);

}

Об'єднання служать для розміщення в одній і тій же області пам'яті по тому самому адресі даних різних типів.

Union ім'я_объед

{

тип_змінна ім'я_змінна1;

тип_змінна ім'я_змінна2;

...

тип_змінна ім'я_зміннаn;

}

union D

{

int x;

float y;

char s[10];

}

Розмір по максимальному.

Оголошення змінної

D data;

Доступ

data.x=10;

cout << data.x;

strcpy(d.s,”Hello”);

cout <<data.s;

Програміст сам повинен стежити за типом даних у цей момент.

data.x=10;

data.x++;

cout << data.x;

strcpy(d.s,”Hello”);

data.x++; // ПОМИЛКА

cout << data.x;

Моральна культура юриста – це рівень сприйняття культури суспільства та наслідок морального розвитку особистості та її свідомості (почуттів, емоцій, волі, уявлень, потреб, мотивів, ціннісних орієнтацій); сукупність стійких знань про моральні цінності, правила, норми, принципи та ідеали; міра моральної соціалізації і міра сформованості суспільно-значущих моральних якостей, навичок, умінь моральної поведінки та їх вияву в процесі здійснення правником професійних повноважень при виконанні службових обов’язків і особистій поведінці, відповідно до таких етичних категорій як добро, справедливість, обов’язок, відповідальність, честь, гідність, совість тощо

Іншими словами – це досягнутий особистістю юриста ступінь морального розвитку, який характеризується засвоєними і реалізованими в юридичній діяльності моральними цінностями. Під моральною культурою найчастіше розуміють моральну вихованість юриста, ступінь засвоєння ним моральних норм, приписів, вимог і їх реалізацію у своїх вчинках.

Моральна культура юриста, вважає С. Сливка (Юридична деонтологія с. 74), має функціонувати за принципом випередження суспільного розвитку (стану моральної культури), а не збігатися з моральною культурою суспільства, як зазначають Г. Дубов та А.Ополов (Етика сотрудников правоохранительных органов с.300).

Структура

моральної культури юриста

Форми: моральної свідомості:

-суспільна;

- індивідуальна

2 рівні:емоційно-почуттєвий рівень; раціонально-теоретичний рівень.

- моральна свідомість – на основі морального знання дозволяє усвідомити мету і засоби юридичної діяльності, обгрунтувати їх, а також проаналізувати наслідки вчинків.

Структурні складові моральної культури юриста:

- моральна поведінка та діяльність – це моральна сторона суспільної діяльності, що спричиняється моральним мотивам: бажанням підкорятися почуттю службового обов’язку, творити добро, досягати морального ідеалу. Характерна для юристів зі сформованими моральними якостями.

- моральні відносини – це сукупність залежностей і зв’язків, що виникають в юристів у відносинах із суспільством, колегами та клієнтами при здійсненні службових повноважень, ставленні самих до себе, до природи політики тощо.

- культура спілкування – це система принципів, норм і правил спілкування, товариськість, дружба і любов, у тому числі й службовий етикет (регулює зовнішні вияви стосунків юристів та інших учасників юридичної діяльності), а також технології їх виконання, які напрацьовані людською спільною з метою оптимізації та підвищення ефективності комунікативної взаємодії в процесі цієї діяльності (Етика, 154).

Серед функцій моральної культури найбільш важливими є:

1. вироблення поваги до права;

2. створення механізму правомірної поведінки при здійсненні професійних повноважень;

3. формування рівня усвідомлення власних моральних помилок і шляхів їх виправлення, розуміння природних прав людини та ціни її життя;

4. запобігання порушенню гармонії між духовним і матеріальним, віддача всіх сил, здібностей, таланту, енергії для виконання службових обов’язків (С. Сливка, Юридична деонтологія, 179).

Дата добавления: 2014-01-07