Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Питання 2. Моральні принципи та моральні якості юриста

Основу та суть професійної діяльності юриста визначають моральні принципи, які служать також його світоглядним і методологічним орієнтиром і на яких грунтується моральна культура [13, 184, 248].

У науковій правничій літературі висвітлені основні принципи без яких не може сформуватися юрист у вищому навчальному закладі.

Вони пронизують зміст норм моралі, визначають логіку поведінки в тій чи іншій ситуації, а також професійно необхідні моральні якості.

Основні моральні принципи та якості:

1. Відданість ідеалам правової держави демократичного і соціальноорієнтованого суспільства.

2. Дотримання принципіу законності.

3. Гуманне, турботливе ставлення до людини.

4. Принцип високоморального співробітництва як з коллегами, так і клієнтами.

5. Справедливість і непримиренність до несправедливості.

6. Відповідальність.

7. Істинність.

8. Порядність.

9. Довіра.

10. Співчуття.

11. Добросовісне ставлення до праці.

12. Чесність, правдивість і самовідданість.

13. Колективізм.

Соціологічні дослідження, які проводив Центр соціальних експертиз Інституту соціології НАН України, вивчаючи стан громадянського суспільства в Україні, свідчать, що довіра населення до більшості державних установ і соціальних інститутів украй низька. Так, цілком і здебільшого довіряють органам внутрішніх справ 12 % респондентів, СБУ та прокуратурі- по 15 %, судам (усіх рівнів) – 20 %, а адвокатам – 24 %. Зовсім не довіряють (відповідно) 35 %, 31 %, 28 %, 26 % [165, 120-121].

Причиною низької довіри до судової гілки влади і правоохоронних органів є залучення правоохоронців, податківців і суддівського корпусу до «політичних ігор» і «політичних розбірок», бюрократизація і корумпованість органів та їхніх співробітників як складової державного апарату загалом. Найбільш часто порушують конституційні права людини і громадянина співробітники органів внутрішніх справ (38 % респондентів) і суду (10 %) [39,68-69]

Проблема формування особистості юриста особливо гостро постала сьогодні – у період зміни соціальних координат і принципів розвитку, коли утверджується нова система цінностей, змінюються суспільні пріоритети.

А так як професійна діяльність юриста торкається найважливіших інтересів людей, їх благ, а іноді й долі, то це накладає особливий тягар моральної відповідальності за зміст, процес і результати своєї професійної діяльності на суддів, прокурорів, слідчих, адвокатів та інших працівників юридичної спеціальності й вимагає від них високих моральних якостей. До юристів, які працюють у правоохоронних органах та в інших державних структурах й наділені владними повноваженнями, ставляться підвищені моральні вимоги ще й як до представників державних органів і держави, носіїв владних повноважень, охоронців закону.

Може відбутися як людина і професіонал за умови наявності, крім ділових, інтелектуальних, емоційно-вольових, комунікативних, організаторських, також високих професійно необхідних моральних якостей.

Вважаємо що ними повинні бути: високий рівень моральної культури та моральної свідомості, твердість моральних принципів, духовність, гуманність, правдивість, справедливість, істинність, вірність службовому обов’язку, відповідальність, громадянська мужність, патріотизм, незалежність, самостійність, неупередженість, вірність, чесність, сміливість, оптимізм, виключна обачність та порядність, старанність, скромність, непідкупність, співчутливість, активність, здатність уявити себе на місці іншої людини ірозглянути проблему з цієї позиції, розвинене почуття совісті, дисциплінованість, принциповість, здатність до співчуття та милосердя, вдячність, доброзичливість, вихованість, чемність, толерантність, терпимість, інтернаціоналізм, бережливість, колективізм, альтруїзм, чуйність, гідність, тощо.

Для прикладу зупинимись лише на такій ознаці порядності як правдивість. Це моральна якість юриста, яка характеризує його як особистість, котра зробила для себе правилом встановлювати в будь-якій юридичній справі та говорити людям істину, не приховувати від них дійсний стан справ.

Вимога здійснювати правосуддя згідно з «правдою» та встановленою «істиною» звучить на теренах України з часів Київської Русі. Так, розглядаючи проблему взаємодії права і моралі, вирішення закону і благодаті, істини і правди, митрополит Іларіон у першій, яка надійшла до нас, давньоруській письмовій пам’ятці XI століття під назвою «Слово про закон і благодать», говорить, що Володимир Великий був «правдой облечен, крепостью препоясан, истиной обут, смыслом венчан», тобто правив Київською Руссю мудро та згідно з законом.

На думку сучасних дослідників, істина і правда в Іларіона - це результат високого внутрішнього удосконалення людини, яке наступає під впливом етичних вимог християнської моралі [160, 98-103].

Аналізуючи моральні якості які необхідно формувати у студентів –правознавців та з урахуванням їх впливу на майбутню професійну діяльність та поведінку індивіда, їх взаємодію і здатність до взаємодоповнення і взаємозбагачення, Моральні якості юриста умовно розподіляються на 5 груп:

- забезпечують громадянську спрямованість та зміст соціальних цінностей юристів (цілеспрямованість, світогляд, переконаність, відповідальність, гуманізм, патріотизм, інтернаціоналізм, толерантність, громадянська мужність, колективізм);

- спрямовані на досягнення поставлених цілей (ініціативність, енергійність, наполегливість, самостійність, обов’язковість, старанність, незалежність, сміливість, альтруізм тощо);

- допомагають контролювати і гальмувати позитивні прояви у поведінці (витримка, терпимість, стриманість, ввічливість, володіння собою, принциповість тощо);

- сприяють досягненню мети (діловитість, уміння вибудовувати моральний досвід особистості, активність, твердість моральних принципів тощо);

- сприяють самовдосконаленню та самовихованню (здатність до самооцінки, самокритичність, вимогливість до себе, справедливе ставлення до інших, самостійність, старанність, самопізнання, саморегуляція тощо);

Структура блоків моральних якостей відносно динамічна, оскільки безперервно змінюється особистістю, яка сама перебуває у постійній зміні.

Наявність різних за функціями моральних якостей є своєрідним поєднанням моральної свідомості і поведінки юриста.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Питання 1. Поняття, структура та функції моральної культури юриста | Питання 4. Місце християнської моралі в етиці юриста
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 756; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.