КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема: Професіологія, професіографія та Класифікація професій
План: 2.1 Професіологія та її особливості. 2.2 Професіографія. Професіограма та її структура. 2.3 Основні типи професій. 2.1. Професіологія та її особливості Однією з основних галузей професіології, що вивчає професійну діяльність людей, є професіографія. До її завдань входить опис професій чи спеціальностей, основних вимог, які вони висувають до людини, її психофізіологічних і фізичних якостей, а також фактори, які обумовлюють успішність чи неуспішність, задоволеність чи незадоволеність особистості професійною діяльністю. У професіології розрізняють професії, спеціальності та кваліфікацію. Професія - це певний вид трудової діяльності, що виникає в процесі суспільного розподілу праці і вимагає для її виконання певних здібностей, спеціальних теоретичних знань і практичних навичок. Професія визначається характером створюваного продукту, використовуваних знарядь та специфічними умовами виробництва в даній галузі народного господарства (наприклад, токар, фрезерувальник, шліфувальник, слюсар, коваль, швачка тощо). Спеціальність являє собою підвид професії, що визначається подальшим розподілом праці в межах однієї професії (наприклад, слюсар-складальник, слюсар-інструментальник, слюсар-ремонтник тощо). Часто спостерігається ототожнення понять професія та спеціальність. В кращому разі лише мається на увазі, що професія ширше за спеціальність. Поза сумнівом, професія - більш широке поняття, ніж спеціальність. Спеціальність - це певний ступінь розподілу праці в межах професії. Неважко помітити, що розбіжності між професією та спеціальністю зрештою зводяться до кількісної сторони справи. Але кількість знань і навичок, які складають професію, є невизначеною величиною. Відомо лише, що вона більше за суму знань і навичок, які складають спеціальність. Природно, що в такій ситуації той чи інший обсяг знань і навичок можна назвати і професією, і спеціальністю - це залежить від об'єктивної оцінки дослідника. Кваліфікація працівника визначається рівнем спеціальних знань, практичних навичок і характеризує ступінь складності виконуваного ним даного конкретного виду роботи. До кваліфікованих робочих кадрів належать працівники, що володіють теоретичними знаннями та практичними навичками, які потребують відповідного навчання та атестації. Кваліфікаційні вимоги, які висуваються до службовців, визначаються Кваліфікаційним довідником посад службовців, який забезпечує єдність у визначенні посадових обов'язків даної категорії працівників і кваліфікаційних вимог до них. Особливе місце у сучасному суспільстві посідає професійна діяльність. Як і всі види діяльності вона виникла та розвивається на основі праці. Професійна діяльність (ПД) - це форма суспільної діяльності людей. У вузькому розумінні ПД - процес виконання фахівцем завдань, вивчення техніки і технології тощо. Для розуміння сутності діяльності розглянемо її психологічний аналіз. Діяльність(Д) - це взаємодія людини, групи людей для свідомої та цілеспрямованої зміни світу та самих себе. За своєю сутністю Д - це вища форма активності людини. Її психологічна структура схематично виглядає так:
П - потреба - необхідність в чомусь. З - завдання - сукупність вимоги (чи мети) та умов, за яких треба його розв'язати (задовольнити). У - умови, зовнішні та внутрішні фактори, які зумовлюють діяльність. М - мотиви - потяг до дії на основі потреби. С - спосіб - сукупність прийомів і методів Д, які забезпечують результат. Ц - ціль (мета) - бажаний результат Д. Д - діяльність, завжди розпочинається з внутрішніх мотивів. д — дія — спрямованість на досягнення певної мети. о - операція - спосіб досягнення мети дії. Предметність є конституціональною характеристикою Д. Спочатку діяльність визначається предметом, а потім вона опосередковується та регулюється його образом як суб'єктивним продуктом. Заведено виділяти З основні види людської діяльності: гру, навчання та працю. В усіх видах діяльності важливу роль відіграє спілкування. Разом з тим Д інтегрує в собі багато інших видів діяльності: правову, педагогічну, наукову, господарську та ін. Процес професіоналізації в останній час охоплює і керівну, і виконавчу ланки, що все більше потребує професійного становлення та високого рівня підготовленості. Виникає новий підхід до професійної орієнтації та профдобору, які втілюються у вимогах до професійних знань, навичок, умінь та їх відповідності індивідуально-психологічним якостям. Важливе значення має знання загальної структури професійної діяльності. Суть понять професія та спеціальність нами вже визначено. Подальшу диференціацію трудових функцій та своєрідність підготовленості до їх виконання відображають поняття спеціалізація та посада. Спеціалізація – це поглиблене вивчення та освоєння системи, обладнання в межах своєї спеціальності. Посада – передбачене відповідним штатом місце, яке посідають особи з відповідною професією, рівнем освіти, кваліфікації та спеціальністю.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 2427; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |