ЛЕКЦІЯ №2

Щоб проводити профорієнтаційну роботу та професійний добір необхідно знати професіограму, професійно-важливі якості (ПВЯ) та індивідуально-професійні характеристики, які суттєво різняться між собою.

Вимоги професії до особистості.

Важливим фактором, який визначає вимоги сучасної діяльності до спеціаліста, є зміни, що пройшли під впливом науково-технічного прогресу, пов'язані з принципово новими системами техніки, автоматизацією процесу управління, різким підвищенням інтенсивності навчальної роботи.

За походженням (генезисом) передусім слід виділити групупсихофізіологічних якостей (особливості пам'яті, мислення, швидкості й точності рухів, рівень нервово-психічної стійкості, властивості нервової системи тощо), які значною мірою мають природну, спадкову зумовленість, і групу соціально-психологічних якостей (мотиви, професійна спрямованість, суспільна і трудова активність, особливості спілкування та поведінки в колективі), які є соціально зумовленими.

Диференціація ПВЯ за даними критеріями має особливе значення на стадії добору та використання адекватних методик виявлення та оцінки соціально-психологічних особливостей майбутніх фахівців. З урахуванням таких відмінностей заведено виділяти 2 види професійної діагностики: психофізіологічне дослідження та соціально-психологічне вивчення.

Ще одним критерієм професійних вимог до індивідуальних характеристик особистості є здатність до швидкого тренування. Практичне значення правильної диференціації ПВЯ за даним критерієм визначається тим, що оцінюється рівень розвитку тих якостей особистості, які, будучи професійно важливими, погано піддаються тренуванню, змінам в процесі навчання та практичної роботи. Виявлено, що в процесі навчання менш за все піддаються змінам характеристики психічних процесів і функцій а також психологічний тип людини, моральні якості, деякі риси характеру (відповідальність, сумлінність, акуратність, скромність, дисциплінованість). Крім того, вивчаючи вимоги професій до особистості, можна їх узагальнити за рівнем спеціальності ПВЯ. Тут доцільно відрізняти загальні професійні якості, що окреслюють успіх навчальної роботи всіх спеціалістів або ж великі їх групи та спеціальні якості, що активно включені до діяльності фахівців лише окремого профілю, випускників деяких вузів.

З урахуванням рівня спеціальності повну ієрархію груп (рівнів) ПВЯ спеціалістів можна показати в такому вигляді:

- якості, що необхідні будь-якому сучасному спеціалісту;

- якості, що є професійно важливими для випускників усіх навчальних закладів;

- якості, що є загальними для керівника того чи іншого напряму діяльності;

- якості, що відображають своєрідність праці керівника певного профілю професійної діяльності (командного, інженерного);

- спеціальні якості, що є специфічними лише для певного вузу (конкретного фахівця).

2.2. Професіографія. Професіограма та її структура.

У сучасному виробничому колективі, незалежно від форми власності підприємства (фірми), на трудову діяльність впливає безліч різних чинників. У зв'язку з цим в професіографії роботу трактують як комплексне поняття, зміст якого включає багато елементів і передумови, безпосередньо пов'язані з трудовою діяльністю.

Схематично це можна представити так:

Психологічна професіографія — це весь комплекс способів і технічних засобів, за допомогою яких визначають всі творчі чинники, що мають вплив на фахівця, окрім психічних. Такими чинниками можуть бути деякі фізіологічні, соціальні, організаційні, технічні, економічні та ін., що прямо або опосередковано впливають на трудову діяльність і продуктивність праці людини.

Професіографія — це спосіб визначення завдань, що становлять зміст роботи, визначення здібностей, знань, умінь і відповідальності, потрібних від працівника для успішного виконання певної роботи або здійснення діяльності.

Професіографія вкрай необхідна для підбору кадрів, особливо у спеціальностях, що потребують особливих особистих якостей. Методи професіографії використовуються в усіх галузях науки, що займаються проблематикою праці, зокрема в ергономіці, науці, що вивчає зв'язок людина — машина в умовах виробництва, — для визначення оптимізації об'єктивних чинників, що впливають на продуктивність праці, попередження і захист працівників від впливу негативних чинників конкретної роботи.

Професіографічний метод в ергономіці сприяє виявленню відомостей про оптимальну відповідність між засобами виробництва, виробничим середовищем і людиною. Наочну послідовність проведення досліджень із застосуванням професіографічного методу зображено на рис. 1.

Рисунок 1. Послідовність проведення досліджень із застосуванням професіографічного методу

Комплексний, систематизований, багатобічний опис конкретного виду роботи, призначений для проведення психологічного вивчення праці та використання в подальшій практичній діяльності, називають професіограмою. Професіограми використовують для ознайомлення учнів і тих, хто працевлаштовується, з різноманітними професіями в процесі професійного інформування та просвіти.

Психологічна професіограма, що відображає лише фізіологічні, санітарно-гігієнічні, соціологічні або технологічно-економічні показники, є особистою.

Професіограма, що містить результати професіографії всіх дисциплін ергономіки і відповідних спеціальних дисциплін (техніка, організація, економіка), є комплексною.

Залежно від призначення, професіограми поділяються на універсальні і спеціальні.

Універсальна професіограма має багато цілей. Це і відомості про саму працю, її характеристику для всіх видів робіт.

Спеціальна професіограма передбачає вузькоспеціалізований відбір найважливіших характеристик, які необхідні для вирішення конкретного завдання, для досягнення конкретної мети. Наприклад, задля раціоналізації, оптимізації роботи; профілактики травматизму і профзахворювань; у розстановці кадрів, підвищенні кваліфікації співробітників; оплаті праці, виділенні заохочувальних фондів (премій). Класифікація професіограм, перелік певних типів наведено на рисунках 2 і 3.

Загальний план опису професії (професіограма) містить наступні розділи:

1. Загальні відомості про професію, спеціальність (назва професії, потреба у таких фахівцях, форми професійної підготовки, робочі місця, що їх можна посісти після набуття професії).

2. Зміст та умови праці (використовувані матеріали, робочий інструмент, процес праці та його результати, рівень механізації та автоматизації, необхідні для роботи знання, уміння, навички, характер та умови праці).

3. Людина в процесі праці (привабливі грані праці та її складнощі, міра відповідальності та елементи творчості, психофізіологічні якості та медичні протипоказання, позитивні та негативні наслідки праці для людини).

4. Соціально-економічні особливості професії (система оплати праці та соціальне забезпечення, культурно-побутові умови, перспективи професійного зросту, географії професії та ін.).

В основу фундаментального опису включено близько 16 питань.

1. Як називається робота і в чому вона полягає?

• назва роботи, спеціальності, професії, посади;

• опис істотних характеристик і видових особливостей праці.

2. Які ефективність і мета роботи?

• мета роботи: продукція, послуги;

• значення роботи: цінність і важливість продукції або послуг, що надаються, для підприємства, для економіки держави загалом.

3. Що є предметом праці?

• матеріали, сировина, напівфабрикати;

• нематеріальні джерела (інформація, письмові відомості і документи);

• обслуговування, надання послуг (допоміжна діяльність).

4. Як виконують роботу?

• технологічний процес;

• трудовий процес;

• операції, завдання.

5. На підставі чого здійснюється робота?

• виробнича документація;

• креслення, вказівки;

• докладні технологічні інструкції, плани, розрахунки;

• опосередкована інформація, описи, накази.

6. Які критерії оцінювання результатів праці?

• критерії оцінки: норми, ліміт витрат часу, кваліфікаційні розряди.

7. Рівень кваліфікації, необхідний для виконання роботи:

• необхідна освіта;

• необхідний практичний досвід;

• майстерність, спеціалізація.

8. За допомогою яких засобів здійснюють роботу?

• інструмент;

• машини, допоміжні засоби;

• апаратура;

• засоби управління.

9. Які необхідні умови для виконання роботи?

• виробниче середовище; умови праці, параметри робочого місця (просторові, гігієнічні, естетичні тощо).

10. Яка організація праці?

• організація виробничого процесу;

• графік роботи і розклад змін;

• режим праці і відпочинку;

• баланс робочого часу.

11. Наявність кооперації внутрішньоцехової, внутрізаводської, інших видів.

12. Яка інтенсивність праці?

• кількість роботи, її трудомісткість (складність);

• швидкість, темпи, норми часу;

• тривалість навантаження;

• варіабельність праці — монотонність, систематичність, рівномірність, циклічність, ритмічність.

13. Які моменти небезпеки і відповідальності трапляються на виробництві?

• неполадки;

• матеріальні втрати;

• фінансові втрати, штрафи за низьку якість продукції або зрив договорів постачання;

• несправності, аварії устаткування;

• травми, професійні захворювання;

• збитки екології, економіці і виробництву країни (регіону) загалом.

14. Який вплив праці на робітників?

• позитивний і негативний вплив;

• матеріальних;

• організаційних і соціальних чинників (у комплексі) на людину.

15. Чим корисна праця?

• скільки він заробляє і яка при цьому частка самої заробітної платні (ставки, окладу)?

• наявність премії, натуральних видач;

• повнота морального задоволення;

• наявність суспільного визнання.

16. Які умови, вимоги і обмеження характерні для претендента на певну роботу, посаду?

• адміністративно-правові, політичні, медичні, суспільні та інші детермінанти.

17. Останнім часом, з введенням ринкових відносин в економіку країни з'явилися додаткові якості, що пред'являються до працівника;

• пунктуальність;

• комунікабельність;

• уміння зберігати комерційну таємницю фірми;

• маркетингові здібності і навички для певної посади;

• мотивація до певної роботи, посади, праці.

Важливою складовою професіограми є психограма.

Психогра́ма — (від грец. ψυχή — душа і γραμμα — буква, запис), — графічне зображення результатів дослідження психічної діяльності індивіда за допомогою ряду тестів з метою наглядного порівняння різних індивідів.

Рисунок 2. Основні етапи і фази професіографічного процесу

Рисунок 3. Класифікація професіограм

3.3. Основні типи професій.

Правильне укладання та використання професіограм припускає певні знання користувачів у сфері класифікації існуючих професій. Загально визнаною та найбільш використовуваною в профорієнтації класифікацією професій є психологічна класифікація, запропонована Є.Л.Климовим. Сутність її полягає в тому, що залежно від особливостей основного предмета праці усі професії поділяються на 5 основних типів: людина-природа, людина-техніка, людина-людина, людина-знакова система, людина-художній образ.

Відповідно до особливостей основних цілей професійної діяльності, професії та спеціальності поділяються на класи гностичних (розпізнати, визначити), перетворюючих (обробити, обслужити), та дослідницьких (винайти, вигадати). У таблиці 2 наведені приклади основних типів і класів професій.

Таблиця 2. – Класифікація професій відповідно до предметів і цілей діяльності (за Є.О.Климовим)

Класи	Гностичні	Перетворюючі	Дослідницькі
професій
Типи
професій
Людина-природа	Обліковці та	Землероби, каменярі	Селекціонери
	приймальники
Людина-техніка	Контролери ВТК і	Слюсарі, водії,	Конструктори
	працівники	механізатори
	держприймання
Людина-людина	Інспектори,слідчі	Медичні сестри,	Працівники НОП
		продавці, менеджери
		усіх рівнів, педагоги
Людина-знакова	Коректори	Набірники, оператори	Програмісти
система		ЕОМ, бухгалтери
Людина-художній	Контролери	Муляри, художники	Модельєри
образ	приймальники
	малярних робіт
Основні особистісні	Інтерес до	Схильність до	Інтерес до нового,
якості, що необхідні	властивостей певних	практичного впливу	здатність легко
працівнику	об'єктів, чітка	на оточуюче	відмовитися від
	пізнавальна	середовище, інтерес	звичного способу
	активність, стійкість	до процесу та	мислення, шукати
	уваги,	результату цього	нові варіанти
	спостережливість	впливу, активність і
		працездатність

Головні предмети праці для певних типів професій згідно за класифікацією, що представлено у табл. 2 наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. – Класифікація професій за ПРЕДМЕТОМ ПРАЦІ (5 типів професій)
Типи професій	Природа (П)	Техніка (Т)	Людина (Л)	Знакова система (С)	Художній образ(X)
Головний предмет праці для цього типу професій	Живі організми, біо- та мікробіологічні процеси корисні копалини, атмосфера, вода, земля	Технічні системи і машини, механізми, агрегати, види енергії	Окремі люди, групи людей, колективи людей (клас, хор, бригада і т.п.)	Умовні знаки, цифри, шифри, коди, формули, схеми, штучні мови, ноти	Художні образи, твори мистецтва та літератури
Приклади професій	Рільник, тваринник агроном, зоотехнік, геолог, рибовод, лісник	Слюсар, токар, монтажник станочник, електрик, водій, інженер	Вчитель, продавець, лікар, медсестра, секретар, журналіст, адвокат	Касир, бухгалтер, економіст, лінгвіст, математик, програміст, набірник	Перукар, модельєр, художник, архітектор, фотограф, композитор

Крім типів і класів професії поділяються на відділи спеціальностей - залежно від використовуваних в процесі трудової діяльності знарядь праці: спеціальності ручної праці (ювелір, піаніст); спеціальності операторів механізмів (верстатник); спеціальності операторів автоматичних машин (друкар, сталевар); спеціальності, пов'язані з функціональними знаряддями праці (викладач, організатор виробництва, актор, науковець). Приклади наведено у таблиці 3.

Таблиця 3. – Класифікація професій за ЗНАРЯДЯМИ ПРАЦІ (4 відділи професій)

Відділи професій	Ручні (Р)	Механізовані (М)	Автоматизовані (А)	Функціональні (Ф)
Знаряддя праці	Молоток, викрутка, скальпель, паяльник, ніж, лопатка, ключ, механізовані електрифіковані знаряддя (електрорубанок, бормашина і т.п.)	Машини з ручним управлінням (верстати, швейні машинки, автомобілі, трактори і т.п.)	Автоматичні лінії, верстати з ЧПУ, пульти управління агрегатами, електростанції, хімічні процеси і т.п.	Функціональні засоби людини: мова (промова звуків, слів, фраз, смислові та емоційні інтонації) пауза, міміка обличчя, рухи рук, ніг, організму людини в цілому
Приклади професій	Столяр, монтажник радіоапаратури, ювелір, музикант, хірург, слюсар	Токар, шофер, машиніст тепловоза, оператор зв'язку, оператор АЕС	Сталевар, печатник, апаратник, оператор прокатних станів, верстатів зЧПУ	Викладач, актор, диригент, режисер, співак, артист балету

В залежності від мети праці професії поділяють на 3 класи: гностичні, перетворюючі, винахідницькі. У " гностичних " професіях основною метою є розпізнавання та оцінка виробничо-важливої інформації, а виконання гностичних дій займає більшу частину робочого часу. Мета " перетворюючих " професій полягає у перетворенні об'єкта праці у різноманітних формах (складання, монтаж, обробка, ремонт, переміщення тощо), виконання ж перетворюючих, власне виконавчих, дій займає основну частину часу.

Таблиця 4. – Класифікація професій за МЕТОЮ ПРАЦІ (3 класи професій)

Класи професій	Гностична (Г)	Перетворююча (П)	Винахідницька (В)
Мета праці	Розпізнати, відрізнити, оцінити, перевірити	Обробити, перемістити, організувати, перетворити	Винайти, придумати новий варіант, сконструювати
Приклад професій	Контролер, збиральник годинників. Товарознавець, експерт, слідчий	Слюсар, швець, водій, викладач, живописець по розпису фарфору	Закрійник, конструктор, художник-оформлювач, селекціонер, художник- модельєр

Наступною класифікаційною ознакою професій постають умови праці, тобто умови середовища, де відбувається праця людини. Відповідно особливостей предмету, цілей, знарядь та умов праці формується також комплект вимог до особистих якостей людини.

Знаючи місце професії у наведеній класифікації та основні вимоги до представників певного виду професійної діяльності, можна обґрунтовано проводити інформаційну та профконсультаційну роботу з тими, хто приходить на виробництво, або з учнями підшефних навчальних закладів. Цьому сприяє правильний і своєчасний вияв професійних інтересів учнів і працівників (табл. 5).

Таблиця 5. – Класифікація професій за УМОВАМИ ПРАЦІ (4 групи професій)

Групи професій	Побутовий мікроклімат (П)	Перебування на відкритому повітрі (В)	Незвичайні умови(Н)	Моральна відповідальність (М)
Умови праці	Праця в умовах звичайного мікроклімату в закритих приміщеннях	Праця з перебуванням на відкритому повітрі з різкими перепадами температури, вологості під дощем, снігом, на сонці	Праця в незвичайних умовах: під землею, під водою, на висоті, в повітрі, в гарячих цехах, в цехах з виробничими шкідливостями	Праця з підвищеною моральною відповідальністю за здоров'я і життя людей, за суспільні матеріальні цінності
Приклади професій	Бухгалтер, економіст, вчитель, вихователь дитячого садка	Будівельник, пожежник, лісник, пастух, механізатор, агроном, геолог, рибовод	Водолаз, коваль, пілот, шахтар	Вчитель, лікар, інспектор міліції, інженер по техніці безпеки, прокурор, дипломат

Вияв професійних інтересів, які складають підставу мотивації певної трудової діяльності та вказують на відповідні нахили, можна проводити з використанням диференціально-діагностичного опитувальника (ДДО). Орієнтовно можна визначити вимоги кожного типу професій до фахівця.

У професіях типу "людина - людина" домінуюче значення мають узагальнені відношення (ставлення) особистості, система ціннісних орієнтацій. Тому однією з важливих задач психодіагностики у системі профконсультації є виявлення тих особистісних якостей, що обумовлені особливостями емоційної сфери, потребою у спілкуванні поведінковим (соціальним) інтелектом. Комунікативні здібності виявляються в успішності взаємодії з людьми, у легкості налагоджування контактів з ними, у розумінні інтересів інших людей, в узгоджених діях з колективом, в умінні організовувати спільні дії людей та ефективно впливати на них.

Професії типу "людина - техніка" висувають підвищені вимоги до технічного мислення, просторово-образного уявлення, технічного сприйняття, сенсорно-моторної координації, спритності й точності рухів, особливостей уваги, динамічного окоміру. Для регуляції виробничих процесів у деяких видах діяльності суттєве значення належить зоровим, слуховим, вібраційним і м'язово-суглобним сприйняттям.

Для професій типу "людина - знакова система" важливі точність сприйняття, оперативна пам'ять, стійкість уваги, терпіння, посидючість, уміння з інтересом працювати з цифрами, формулами, хімічними символами, схемами, графіками тощо. Учень, який має деякі дефекти мовлення, а також такі індивідуально-типологічні особливості особистості, як скутість (у незнайомій, новій ситуації ніяковіє), швидка втомлюваність, дратівливість від нав'язливого спілкування, може успішно оволодівати та із задоволенням працювати за професіями даного типу.

Вимоги до професій типу "людина - природа" розроблені найменшою мірою. Припускається наявність у людини здатності передбачати, оцінювати мінливі стани природи. Терплячість, наполегливість, спостережливість, здатність до систематичного ведення записів у щоденниках, здатність працювати в умовах, коли результати праці виявляються через тривалий час.

Професії типу "людина - художній образ" вимагають розвитку аналізатора, який відповідає різновиду художньої діяльності, образної пам'яті, уяви, образного мислення, естетичного почуття.

Дата добавления: 2014-01-07